Постанова № 44343854, 21.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 759/3993/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Мазур І.В.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (далі - УПФУ в Святошинському районі) про визнання протиправною відмови щодо врахування при обрахунку пенсії державного службовця суми виплачених матеріальної допомоги та індексації заробітної плати та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії із врахуванням таких показників з 10.01.2014 р. та довічно.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року позов задоволено.

На вказану постанову УПФУ в Святошинському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в УПФУ в Святошинському районі та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".

Вважаючи, що пенсію обчислено невірно, позивач 26.02.2015 р. звернулася із заявою до УПФУ в Святошинському районі про перерахунок пенсії, шляхом включення в розрахунок інших доплат, а саме: матеріальної допомоги та індексації заробітної плати.

Листом УПФУ в Святошинському районі від 11.03.2015 р. №147/08/Ф-109 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії посилаючись на те, що суми таких доплат не входять до складу заробітної плати державного службовця.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входять: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

З наведених положень вбачається, що матеріальна допомога та індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 6 листопада 2013 року, від 3 червня 2014 року (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13, 21-134а14).

Зокрема, у постанові від 03 червня 2014 року (справа №21-134а14), Верховний Суд України звернув увагу, що перевага у таких випадках має надаватись не положенням законів України "Про державну службу" та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та стаття 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як вбачається з матеріалів справи, для проведення перерахування пенсії позивач до заяви додала встановленого зразка довідку від 30.12.2014 р. №19791/03 про складові заробітної плати, у якій вказані розміри виплачених позивачу матеріальної допомоги та індексації заробітної плати, з яких сплачено страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, висновок відповідача про те, що вказані виплати не враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії державного службовця, - є помилковим.

Однак, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що відповідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначала в позовній заяві позивач, вона з січня 2014 року щомісячно отримувала пенсію в неналежному розмірі, що вважає протиправним, а тому вона знала, або повинна була знати про порушення свого права із моменту отримання таких виплат, Проте у встановлений законом строк позивач правом на звернення до суду не скористалася та не була позбавлена такого права, оскільки не надала суду жодних доказів про наявність поважних причин пропущення такого строку.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в межах строку встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України, а саме з 16.09.2014 р.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача проводити виплату пенсії довічно, оскільки такий висновок ґрунтується на припущеннях про незмінність регулювання спірних правовідносин в подальшому та незмінність права позивача на отримання такого виду пенсії, що є помилковим.

Також відповідно до положень КАС України необхідною умовою для звернення до суду є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи на час звернення до суду з позовом. Тобто, захисту в судовому порядку підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено в майбутньому, і щодо якого невідомо, буде воно порушено, чи ні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову за вказаний період, а тому апеляційну скаргу УПФУ в Святошинському районі необхідно задовольнити частково, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року - змінити: в абзаці 3 резолютивної частини постанови слова "починаючи з 10.01.2014р. та довічно" змінити на "починаючи з 16.09.2014 р.", оскільки постанова в цій частині ухвалена з порушенням норм матеріального права. В іншій частині постанову необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва - задовольнити частково.

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року - змінити: в абзаці 3 резолютивної частини постанови слова "починаючи з 10.01.2014р. та довічно" змінити на "починаючи з 16.09.2014 р.".

В іншій частині постанову Святошинського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.