Ухвала суду № 44343766, 19.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2015 рокусправа № 804/19358/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ліфтмаркетсервіс» звернулось з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015р. позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0003111501 від 03.09.2014 р.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Представник відповідача направив заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Представник відповідача не з'явився, повістку отримав 31.03.2015.

Відповідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснювалось.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки від 14.08.2014 № 266/151/35782781 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003111501 від 03.09.2014, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 768079 грн.

Актом перевірки встановлено порушення пунктів 200.1, 200.4. «а», «б» статті 200 ПКУ, підпункту 4.6.7 пункту 4.6.7 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11р. № 1492, а саме: ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» по декларації за червень 2014 р. завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24 декларації) на 768079грн.

В описовій частині акту зазначено, що вказане порушення є наслідком того, що підприємством в порушення п. 4.6.7 розділу 5 Порядку №1492 в рядку 21.3 декларації за грудень 2013 не відображено зі знаком «-» суму зменшення залишку від'ємного значення на підставі повідомлення-рішення «В4».

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» проходило процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень № 0002502202, № 0002512202, № 0002522202 від 14.11.2013 р., винесених на підставі висновків Акту № 453/222/35782781 від 18.10.2013 р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 р. адміністративний позов ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» задоволено, податкові повідомлення - рішення № 0002502202, № 0002512202, № 0002522202 від 14.11.2013 р. скасовані.

Станом на час розгляду справи постанова по справі № 804/6871/14 Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 р. не набрала законної сили, справу призначено до розгляду в апеляційній інстанції на 26.03.2015 р.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За змістом пп.14.1.179 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Відповідно до п.4.6.7 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

За змістом п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом першої інстанції встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість заповнена та подана позивачем до податкового органу до вирішення по суті адміністративної справи з оскарження податкових повідомлень-рішень «В4», тобто до фактичного узгодження податкових зобов'язань.

Таким чином, нормами чинного податкового законодавства не встановлено обов'язок платника податку враховувати у податковій звітності суму неузгодженого грошового зобов'язання.

Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш