Ухвала суду № 44343736, 18.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2014 рокусправа № 1170/2а-1850/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.11.2012р. у справі №1170/2а-1850/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста"

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аста" (далі по тексту - позивач, ТОВ „Аста") звернулося до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області (далі по тексту - відповідач, податковий орган) щодо направлення податкових повідомлень-рішень від 17 травня 2012 року на адресу іншу, ніж юридична адреса ТОВ «Аста», вважає податкові повідомлення-рішення від 17 травня 2012 не врученими; просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомленя-рішення від 17 травня 2012 року №0000220224 та №0000210224.

Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованими та безпідставними, не відповідають фактичним обставинам спору та нормам законодавства України.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що відповідачем не надано доказів порушень позивачем як платником податків норм податкового законодавства, не доведено безтоварності господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту. Як зазначає суд в своїй постанові, позивач надав документи на підтвердження права віднесення суми сплаченого ним податку на додану вартість (ПДВ) до податкового кредиту.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального права. Апелянт наполягає на тому, що позивачем порушено вимоги Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість".

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ „Аста" зареєстровано виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 29.07.1993р. як юридична особа, що підтверджується копією довідки з ЄДРПОУ, та перебуває на податковому обліку в Кіровоградській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків (т.1 а.с.166).

Матеріали справи також підтверджують, що Кіровоградською об'єднаної державною податковою інспекцією на підставі наказу №165 від 20.04.2012р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ „Аста" з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ „С.Дж.Р.Груп" за період з 01.08.2008р. по 30.05.2010р., за результатами якої складено акт №79/22-4/13764897 від 27.04.2012р. (т.1 а.с.17-40)

В акті перевірки зазначається про порушення позвиачем:

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та п.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 76074 грн., в тому числі за 2 квартал 2009р. - 54818 грн., 3 квартал 2009р. - 21256 грн.;

- пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 60859 грн., в тому числі за червень 2009р. - 43854 грн., липень 2009р. - 1511 грн., серпень 2009р. - 15494 грн.;

На підставі даного акту перевірки Кіровоградською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 17 травня 2012 року:

- №0000210224, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в загальній сумі 95093 грн., в т.ч. 76074 грн. - за основним платежем та 19019 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1 а.с.13);

- №0000220224, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 76074 грн., в т.ч. за основним платежем - 60859 грн. та 15215 грн. штрафні (фінансові) санкції (т.1 а.с.14).

Як свідчать матеріали справи, позивач протягом перевіряємого періоду перебував у фінансово-господарських відносинах з ВАТ „Помічнянський елеватор", ДП з іноземною інвестицією „Сантрейд", ОУНБ ім. „Чижевського Д.І." та ТОВ „С.Дж.Р.Груп". Зокрема, ТОВ „Аста" (Підрядник) укладено з ВАТ „Помічнянський елеватор", ДП з іноземною інвестицією „Сантрейд" та ОУНБ ім.„Чижевського Д.І." (Замовники) договори підряду №24 від 01.07.2009р., №106 ДП від 05.06.2009р., №728 від 10.08.2009р., згідно яких Замовники доручили, а Підрядник прийняв на себе організацію і виконання ремонту, монтажу, демонтажу пасажирських ліфтів та поставки ліфтового обладнання (т.1 а.с.217, 221, 232).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Аста" (Замовник) укладено з ТОВ „С.Дж.Р.Груп" (Підрядник) договори субпідряду №7/09 від 01.06.09, №01-07-01 від 01.07.09, №03-08-01 від 03.08.09, згідно яких позивачем було доручено ТОВ „С.Дж.Р.Груп" організацію і виконання робіт щодо ремонту, монтажу, демонтажу пасажирських ліфтів та поставки ліфтового обладнання (т.1 а.с.56-57, 76, 108), які позивач зобов'язувався виконати згідно договорів підряду №106 ДП від 05.06.2009р., №24 від 01.07.2009р., №728 від 10.08.2009р.

Факти отримання позивачем у ТОВ „С.Дж.Р.Груп" вищезазначених робіт, послуг підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку, а саме: податковими накладними (т.1 а.с.50, 70, 75, 94), довідками про вартість виконаних підрядником робіт (т.1 а.с.51-52, 71, 95-96), актами приймання виконаних підрядником робіт (т.1 а.с.53-55, 72-73, 74, 97-99, 122), рахунками-фактурами (т.1 а.с.58, 77, 106).

Факти отримання ВАТ „Помічнянський елеватор", ДП з іноземною інвестицією „Сантрейд", ОУНБ ім. „Чижевського Д.І." від ТОВ „Аста" робіт згідно договорів №24 від 01.07.2009р., №106 ДП від 05.06.2009р., №728 від 10.08.2009р. підтверджуються актами приймання-передачі виконаних робіт (т.1 а.с.219-220, 228-230, 231, 235-237).

Позивачем на виконання вищезазначених договорів з ТОВ „С.Дж.Р.Груп" та згідно з актами приймання-передачі виконаних робіт перераховано на рахунок ТОВ „С.Дж.Р.Груп" суму вартості виконаних робіт, про що свідчить платіжні доручення та виписка по рахунку з банку (т.1 а.с.112, 113-116).

Суду також на підтвердження товарності господарських операцій надано копії актів приймання виконаних робіт, паспортів ліфтів, наданих ВАТ „Помічнянський елеватор", ДП з іноземною інвестицією „Сантрейд", ОУНБ ім.Чижевського Д.І. , які підтверджують виконання робіт щодо ремонту, монтажу, демонтажу пасажирських ліфтів. (т.2 а.с.7, 15-21, 23-31, 38-41)

З урахуванням вказаного вартість даних робіт, послуг позивачем віднесено до складу валових витрат.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

За визначенням, наданим в ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV (далі за текстом -Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі за текстом - Закон №334/94-ВР в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарською діяльністю є будь - яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За нормами пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому за пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 11.2. ст.11 Закону №334/94-ВР встановлені умови визначення дати формування валових витрат, первинними, розрахунковими документами, на підставі яких платником податків здійснюється відображення господарської операції в податковому обліку, є або документи, що підтверджують оплату вартості товару, або документи, що підтверджують отримання товару. При цьому, п.5.11 ст.5 Закону №334/94-ВР передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином, Закон №334/94-ВР передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, що відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 25.05.1995р. № 88, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

За визначенням п.п. 1.6, 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість„ (далі по тексту - №168/97-ВР) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі, при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, датою виникнення права платника податку на податковий кредит, у відповідності до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Нормами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням

товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.7.1 ст.7, пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При здійсненні господарської операції у момент виникнення податкових зобов'язань продавця складається податкова накладна у двох примірниках.

Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У відповідності до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону 168/97-ВР платника податку визначено, як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п.10.2 ст.10 Закону 168/97-ВР платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

У відповідності до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону 168/97-ВР право платника податку на податковий кредит ставиться в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.

Доводи податкового органу щодо оцінки договорів з точки зору їх нікчемності не приймаються до уваги, оскільки у відповідності до ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Більш того, слід зазначити, що нікчемність угоди не впливає на податкові зобов'язання сторони такої угоди як платника податку, оскільки податкова звітність це окремий вид звітності, який не пов'язується законом з характеристикою чи оцінкою угоди, а відображає певні наслідки операцій з майном або майновими правами платника податку.

Таким чином, слід погодитись з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності факту безтоварності операцій позивача з його контрагентами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду. Судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.11.2012р. у справі №1170/2а-1850/12 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.11.2012р. у справі №1170/2а-1850/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна