Ухвала суду № 44343729, 19.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2015 року

справа № 804/407/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «АЛЛО» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015р. позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві від 18.11.2014 р. №0001401702, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 15-А) в особі Філії у м.Києві (код ЄДРПОУ 25881833) були нараховані грошові зобов’язання у сумі 351739,26 грн. (триста п’ятдесят одна тисяча сімсот тридцять дев’ять грн., 26 коп.), в тому числі: 205327,36 грн. основного зобов’язання, 145901,90 грн. штрафних санкцій за п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, 510,00 грн. штрафних санкцій згідно п.119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано те, що перевіркою було встановлено недоліки при заповнення та оформленні заяв про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги до нарахованого доходу у вигляді заробітної пати – відсутня дата заповнення, підписи, реєстраційні номери платників податку.

Представник відповідача не з'явився, повістка вручена 23.03.2015.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки №77/26-50-17-02-19/25881833 від 31.10.2014, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2014 р. №0001401702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на суму у розмірі 351739,26 грн. (за основним платежем – 205327,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 146411,90 грн.).

Актом перевірки встановлено порушення пп.169.2.2 п. 169.2 ст. 169, п. 171.1 ст. 171, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 205327,36 грн.; Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1020 та наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 р. №49.

Як вбачається з акту перевірки підставою для визначення грошового зобов’язання підприємства став висновок відповідача про відсутність значної кількості заяв на застосування податкової соціальної пільги.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що під час судового розгляду справи позивачем надано заяви на призначення податкової соціальної пільги по співробітникам за період з 01.01.2013 р. по 30.09.2014 р.

Такі заяви надавалися до податкового органу згідно запиту №13705/10/26-50-11-02-11 від 23.10.2014 р. супровідним листом №2159 від 24.10.2014 р., який отримано відповідачем 24.10.2014 р. згідно штемпелю вхідної кореспонденції.

Отримання даних документів підтверджується також висновками на заперечення позивача.

Судом першої інстанції було встановлено, що усі надані заяви на застосування податкової соціальної пільги містять підпис платників податків (працівників підприємства).

Щодо дати заповнення заяв, то судом першої інстанції було зазначено, що у відповідності до п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку, що не ставить в залежність наявність дати заповнення заяви з моментом застосування податкової соціальної пільги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не було доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно п.169.2 ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначає Кабінет Міністрів України.

Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1227 визначено правила подання платником податку з доходів фізичних осіб (далі - платник податку) документів для отримання (застосування) податкової соціальної пільги, на яку він має право згідно з Податковим кодексом України.

Так, платник податку подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за встановленою Державною податковою службою формою.

Підставою для отримання (застосування) платником податку (якщо розмір нарахованого (отриманого) місячного доходу у вигляді заробітної плати не перевищує суми, визначеної відповідно до підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу) пільги у розмірі, встановленому підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Кодексу, є заява про застосування пільги (з урахуванням положень абзаців першого, другого, четвертого підпункту 169.2.3 пункту 169.2 статті 169 Кодексу).

Судом першої інстанції було вірно встановлено наявність заяв про застосування податкової пільги.

Відсутність в окремих заявах дати її заповнення суд першої інстанції правомірно не врахував як порушення, оскільки податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку, а не з дня заповнення такої заяви.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш