Ухвала суду № 44343632, 14.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2015 рокусправа № 808/5817/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Білак С.В. Гімона М.М.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року по справі № 808/5817/14 за позовом приватного підприємства «Молокозавод - ОЛКОМ» до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Молокозавод - ОЛКОМ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 травня 2014 року № 0000442211 щодо сплати грошових зобов'язань по акту перевірки від 06.05.14 № 25/08-32-22-11/31176910.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання авансового внеску з податку на прибуток, визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, оскільки починаючи з 17.12.2013 року підприємство неодноразово зверталось до відповідача з листами стосовно зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок авансових внесків. У зв'язку з несвоєчасним зарахуванням суми переплати в рахунок авансових внесків з податку на прибуток, відповідачем нараховано штраф за період прострочення, що, на думку позивача є протиправним, оскільки вказане порушення сталося з вини податкового органу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2014 адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000442211 від 26.05.2014, прийняте Мелітопольською МДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. У апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що Мелітопольська ОДПІ неодноразово направляла листи до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області для отримання погодження щодо зарахування переплати ПП «Молокозавод - ОЛКОМ» з особового рахунку податку на прибуток на особовий рахунок авансових внесків з податку на прибуток. Оскільки погодження не було отримано, позивачу направлено лист-попередження, де було зазначено, що у разі неузгодження по вказаному питанню необхідно своєчасно здійснити сплату авансових внесків з податку на прибуток. Відповідальність за порушення строків сплати (перерахування) податку на прибуток передбачено ст.. 126 Податкового кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, у поданій до Мелітопольської ОДПІ податковій декларації з податку на прибуток за 2012 рік ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» визначило належну до сплати суму щомісячного авансового внеску в розмірі 173 317,00 грн.

Проведеною камеральною перевіркою податкової звітності з податку на прибуток встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині своєчасної сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток, а саме: авансовий внесок у розмірі 173 318,00 грн. по строку сплати 28.02.2014 сплачено (погашено) 11.03.2014 із затримкю на 11 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент виникнення спірних правовідносин, у ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» існувала переплата податку на прибуток за кодом 1102100 у розмірі 1 124 027,00 грн., а також за кодом 1102400 в розмірі 2 102 770,00 грн. Дана обставина відповідачем визнається, жодних доказів на спростування цього факту відповідачем не надано.

17.12.2013 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 903, яким попросив переплату з податку на прибуток в сумі 1 124 027,00 грн. перераховану до державного бюджету (код платежу 11021000) зарахувати в рахунок сплати авансових внесків за кодом платежу 11024000.

Листом від 25.12.2013 р. № 12876/10/08-32-20-04-14 відповідач повідомив позивача про те, що лист № 903 від 17.12.2013 р. знаходиться на розгляді та запропонував надміру сплачену суму по податку на прибуток врахувати в рахунок майбутніх нарахувань в 2014 році.

В подальшому рішення щодо листа № 903 від 17.12.2013 р., який фактично є заявою про зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток, відповідачем прийнято не було.

Не зважаючи вказану на заяву позивача, податковим органом на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 06.05.2014 № 25/08-32-22-11/31176910 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000442211 від 26.05.2014, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10% в сумі 17 331,80 грн. за затримку на 11 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 173 318,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням №0000442211 від 26.05.2014, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 28.07.2014 р. № 2704/10/0801-100413 та рішенням Державної фіскальної служби України від 22.08.2014 р. № 1273/6/99-99-10-01-02-15 скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення №0000442211 від 26.05.2014 залишено без задоволення, оскаржене повідомлення-рішення - без змін.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

Як визначено п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до пункту 87.1 ст.87 ПК України сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПК України).

Податковим кодексом України визначено, що одним з принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України являється презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Оскільки на кінець 2013 року у позивача була наявна переплата з податку на прибуток в сумі 1 124 027,00 грн. та, враховуючи, що позивачем своєчасно було вжито заходи щодо зарахування вказаної переплати в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток у 2014 році шляхом подання заяви про відповідне зарахування 17.12.2013 року, яка є достатньою підставою для здійснення відповідного зарахування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій контролюючого органу при прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Не спростовують вказаних висновків доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності узгодження вказаного питання з Головним управлінням Міндоходів у Запорізькій області, оскільки саме неузгодженими діями контролюючих органів допущено затримку у виконанні заяви платника податків, що спричинило несвоєчасне перерахування коштів за належністю.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 20 травня 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Білак

Суддя: М.М.Гімон