Постанова № 44343218, 20.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2015 р. Справа№ 910/27014/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2015 року

у справі № 910/27014/14 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

про стягнення 34 030, 32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» страхового відшкодування у сумі 34 030, 32 грн. в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виконано умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплачено страхувальнику, у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перейшло право вимоги (регресу) до осіб, відповідальних за завдані збитки, яким є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2015 року у справі № 910/27014/14 позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2015 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у матеріалах справи немає доказів оплати страхового платежу страхувальником. За відсутності доказів оплати позивач не мав права на виплату страхового відшкодування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А. та призначено до розгляду на 20.05.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 року виправлено описку в даті винесення ухвали про прийняття апеляційної скарги.

У судове засідання 20.05.2015 року представники сторін не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 12417644 та № 12417652.

Враховуючи, що неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, беручи до уваги достатність доказів, наявних в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 21.02.2014 року о 09 год. 02 хв., в місті Києві на перехресті пр. Червонозоряний - вул. Деміївська, гр. Покоса Є.А., керуючи автомобілем "Опель", реєстраційний номер АА 7071 МІ не дотрималась безпечної дистанції до автомобіля Geely Emgrand, реєстраційний номер АА 9104 ОС, внаслідок чого сталося зіткнення, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 06.03.2014 року справа №752/2889/14-п, провадження №3/752/1409/14 Покосу Є.А., за здійснення вказаного ДТП, було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При цьому, колегією суддів враховано, що у вказаній постанові зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася 21.02.2013 року. Однак, беручи до уваги, що у довідці ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві та довідці № 9353576 про дорожньо-транспортну пригоду вказано, що дорожньо-транспортна пригода сталася 21.02.2014 року, колегія суддів приходить до висновку, що в постанові Голосіївського районного суду міста Києва від 06.03.2014 року допущена описка щодо дати скоєння ДТП.

Згідно протоколу огляду транспортного засобу №171х від 11.07.2013р., транспортний засіб Geely Emgrand, реєстраційний номер АА 9104 ОС зазнав пошкоджень.

Відповідно до звіту №171 про оцінку автомобіля Geely Emgrand 7 держномер АА 9104 ОС від 07.03.2014р. та ремонтної калькуляції №171/14х від 07.03.2014р., вартість матеріального збитку заподіяного власнику Geely Emgrand, реєстраційний номер АА 9104 ОС складає 36 150,05 грн.

Відповідно до складеного позивачем страхового акту №2639 від 17.04.2014 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, страхове відшкодування становить 34 030, 32 грн.

Згідно із зазначеним вище висновком експертного автотоварознавчого дослідження, страховим актом, позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 34 030, 32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 789 від 18.04.2014 року, наявного в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність страхувальника наземного транспортного засобу автомобіля «Опель», державний номерний знак АА 7071 МІ, Покоси Є.А., застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/6761073, відповідно до якого ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000, 00 грн., франшиза - 1 000, 00 грн.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди) передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автомобілем марки «Опель», державний номерний знак АА 7071 МІ, застраховано відповідачем, що підтверджується полісом № АС/6761073, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Згідно із ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Вимогами ст. 36.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

18.07.2014 року позивач звернувся до відповідача із вимогою № 1754 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу у сумі 34 030, 32 грн. та надав документи передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, сума відшкодування, яка підлягає виплаті страхувальнику за договором страхування складається з матеріального збитку, пов'язаного з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази оплати страхового платежу страхувальником. За відсутності доказів оплати, згідно умов договору добровільного страхування, позивач не мав права на виплату страхового відшкодування .

Водночас, колегія судді не погоджується із даними твердження відповідача, оскільки як вбачається із страхового акту № 2639 від 17.04.2014 року страхувальником було сплачено страховий платіж (страхова премія) у сумі 4 990, 50 грн., підлягає доплаті частина страхового платежу 0, 00 грн.

Крім того, колегія суддів зазначає, що на правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем згідно норм чинного законодавства не розповсюджуються умови договору добровільного страхування транспортного засобу, який укладений між позивачем та Горобцем Є.В. (потерпілою особою).

Отже, відповідно до ст. 1991 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що страхового відшкодування, який підлягає стягненню з відповідача становить 33 030, 32 грн. (34030, 32 грн. мінус 1 000, 00 грн. франшизи).

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2015 року у справі № 910/27014/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2015 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2015 року у справі № 910/27014/14 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/27014/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко