Постанова № 44343189, 20.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2015 р. Справа№ 910/6540/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - Ткаченко Р.Ю., дов. № 51/10 від 19.09.2014 р.;

від відповідача - не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної

компанії «Нафтогаз України»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 20.03.2015 року

у справі № 910/6540/15-г (суддя Мельник В.І.)

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної

компанії «Нафтогаз України»

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації «Севастопольгаз»

про стягнення 67 689,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2015 року по справі № 910/6540/15-г позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2015 року по справі № 910/6540/15-г скасувати, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 року апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді: Авдеєв П.В., Ільєнок Т.В. та призначено до розгляду на 05.05.2015 року.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Яковлєва М.Л. у відпустці, 05.05.2015 року було проведено повторний автоматичний розподіл справ між суддями, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного суду від 07.05.2015 року, у зв'язку з перебуванням суддів Синиці О.Ф. та Шевченка Е.О. у відпустці, змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Рудченко С.Г., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2015 року справу № 910/6540/15-г прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Рудченко С.Г., Суховий В.Г. та призначено до розгляду на 20.05.2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного суду від 20.05.2015 року, у зв'язку з виходом суддів Синиці О.Ф. та Шевченка Е.О. з відпустки, змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року вказаним складом суду було прийнято справу до свого провадження.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2015 року по справі № 910/6540/15-г скасувати, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

Представник Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» у судове засідання не з'явився, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надавав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

20.03.2015 року ухвалою Господарського суду міста Києва позовну заяву Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України») повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Позивачем на підтвердження сплати судового збору, до позовної заяви було додано копію платіжного доручення № 927 від 30.12.2013 року з призначенням платежу за розгляд Господарським судом міста Севастополя позовної заяви майнового характеру ДК «Газ України» до ПАТ «Севастопольгаз». Також було додано копію позовної заяви від 30.12.2013 року № 31/10-6019 поданої до Господарського суду міста Севастополя.

Керуючись положеннями ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», у зв'язку з тим, що Господарським судом міста Севастополя не було завершено розгляд справи, ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернулося з аналогічним позовом до Господарського суду міста Києва.

Суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду з підстави відсутності належних доказів сплати судового збору в розмірі та станом на дату подачі позову до Господарського суду міста Києва.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», звертаючись з позовом до Господарського суду міста Севастополя про стягнення заборгованості з ПАТ «Севастопольгаз», сплатило судовий збір згідно платіжного доручення № 927 від 30.12.2013 року.

За вказаною позовною заявою Господарським судом міста Севастополя було порушено провадження по справі № 919/50/15.

Одним із завдань Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є захист прав і свобод людини, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, в тому числі й права на судовий захист, яке забезпечували суди Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, зокрема, підсудних розташованим на території міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва.

Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» справи, що перебувають у провадженні судів, розташованих на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та розгляд яких не закінчено, передаються судам відповідно до встановленої цим Законом підсудності, протягом десяти робочих днів з дня набрання ним чинності або з дня встановлення такої підсудності.

Відповідно до положень п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.06.2014 року № 01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі недодержання приписів абз. 10 ч. 1 ст. 12 Закону названі господарські суди позбавлені можливості продовжити розгляд зазначених у цій нормі справ, оскільки Законом, так само як й іншими законодавчими актами України, не передбачено ні права, ані обов'язку місцевих господарських судів витребувати з інших господарських судів матеріали справ, так само як і відповідного права (обов'язку) апеляційних господарських судів - стосовно інших судів апеляційної інстанції.

Водночас заінтересовані особи можуть звертатися з відповідними позовами (скаргами) до господарських судів міста Києва, Київської області, Київського апеляційного господарського суду з урахуванням визначеної Законом підсудності справ.

Згідно положень п. 3.2 зазначеного Інформаційного листа наявність подібних проваджень у господарських судах, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, такому зверненню не перешкоджає, а судові акти, ухвалені ними після набрання Законом чинності, не враховуються у вирішенні спорів.

Колегія суддів вважає, що у разі коли такі справи відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не передані до відповідного суду, їх розгляд може здійснюватися судами першої інстанції, визначеними даним Законом, за матеріалами, наданими учасниками судового процесу. Наприклад, підставою для розгляду справи є надання учасниками судового процесу копії позовної заяви, оригінал якої було адресовано судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, інших документів, необхідних для розгляду справи.

При цьому, для розгляду таких матеріалів необхідно встановити факт надходження позовної заяви до місцевого господарського суду, розташованого на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та порушення провадження по справі, тобто винесення відповідної ухвали.

При зверненні до Господарського суду міста Києва ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» надав копію позовної заяви поданої до Господарського суду міста Севастополя разом з копією платіжного доручення та інших додатків до позову. Крім того, позивач разом із позовною заявою надав копію ухвали Господарського суду міста Севастополя про порушення провадження по справі № 919/50/14 від 15.01.2014 року та копії ухвал про відкладення розгляду справи від 04.02.2014 року, 18.02.2014 року, 12.03.2014 року, 21.03.2014 року.

Колегія суддів звертає увагу, що у даному випадку не передання справи до Господарського суду міста Києва є фактично втратою справи, незалежно від того чи було винесене рішення чи ні після вступу в силу Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Слід звернути увагу, що при поданні як заяви про відновлення втраченого провадження, так і нової позовної заяви (у зв'язку з втратою провадження) сплата судового збору не передбачена.

Зазначене також підтверджується ч. 2 п. 7.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18, якою передбачено, що у разі подання нової позовної заяви (іншої заяви, скарги), сплата (стягнення) судового збору не здійснюється, якщо він вже був сплачений (стягнутий) у розгляді первісно поданої заяви (скарги) і є докази відповідної сплати (стягнення).

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору у даному випадку призведе до подвійної його оплати за розгляд однієї і тієї ж вимоги, що не відповідає положенням та суті Закону України «Про судовий збір».

За таких обставин, якщо судовий збір було сплачено за місцем подання позову (заяви, скарги) до господарського суду, а на підставі ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» даний позов (заява, скарга) подано до іншого господарського суду, то останній не вправі в зв'язку з цим повертати відповідну заяву чи скаргу з посиланням на відсутність належних доказів сплати судового збору.

Визначальним при цьому є сам факт надходження суми судового збору до спеціального фонду державного бюджету.

Факт належної сплати судового збору та відповідно надходження його до спеціального фонду державного бюджету, підтверджується порушенням ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 15.01.2014 року провадження по справі № 919/50/14.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку суд першої інстанції помилково застосував положення п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернувши позовну заяву без розгляду.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2015 року по справі № 910/6540/15-г, прийнято з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33-34, 43, 63, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2015 року по справі № 910/6540/15-г скасувати.

3. Матеріали справи № 910/6540/15-г передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.Ф. Синиця

Е.О. Шевченко

Повний текст рішення складено 25.05.2015 року.