
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" травня 2015 р. Справа № 924/1722/14
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Марко Р.І.
суддів Желік М.Б.
Костів Т.С.
при секретарі судового засідання Греділь М.І.
з участю представників:
від прокуратури: Продан О.С.
від позивача: не з"явився
від відповідача: Данюк І.В. (представник за довіреністю № 1047 від 30.12.2014р.)
розглянувши матеріали апеляційної скарги Військової прокуратури Хмельницького гарнізону Західного регіону України, № 10/355 вих.15 від 10.03.2015р. (вх. № 01-05/1296/15 від 19.03.2015р.)
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2015р.
у справі № 924/1722/14, суддя Гриняк Б.П.
за позовом військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України, м.Хмельницький в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України, м.Київ, Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області , м.Хмельницький
до відповідача Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в особі відокремленого підрозділу Шепетівського військового лісгоспу державного підприємства" Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", м.Шепетівка Хмельницька обл.
про відшкодування 259086,73 грн. шкоди заподіяної державі внаслідок незаконної порубки лісу.
В С Т А Н О В И В:
24.02.2015 року господарським судом Івано-Франківської області винесено рішення у справі № 924/1722/14 за позовом Військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький до відповідача Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат", в особі відокремленого підрозділу Шепетівського військового лісгоспу державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат", м. Шепетівка, Хмельницької області про відшкодування 259 086,73 грн. шкоди заподіяної державі внаслідок незаконної порубки лісу, відповідно до якого в задоволенні позовних вимог відмовлено, стягнуто з Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області в дохід державного бюджету 5 181,73 грн. судового збору.
Не погодившись з рішенням господарського суду Івано-Франківської області в.о. військового прокурора Хмельницького гарнізону звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не враховано те, що факт незаконної порубки дерев на підвідомчій відповідачу території підтверджується протоколом огляду від 18.04.2014 року, довідкою та розрахунком завданої шкоди Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, які є чинними на час вирішення спору. Зазначає, що відповідачем не подано контррозрахунку заподіяної шкоди ним також не доведено відсутність своєї вини у вчиненні правопорушення, та не доведено вжиття заходів щодо забезпечення охорони і збереження лісу на підвідомчій території.
Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 19.03.2015 року справу за № 924/1722/14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І., членам колегії суддям Желіку М.Б. та Костів Т.С. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.
20.03.2015 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження, розгляд справи призначено на 06.04.2015 року.
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року та 27.04.2015 року розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у них.
06.04.2015 року через канцелярію суду представником ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" подано заперечення на апеляційну скаргу в якому він зазначає, що протокол огляду, польова перебіркова відомість та розрахунок розміру шкоди за відсутності акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та припису про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища не є належними доказами обґрунтування заявлених позовних вимог.
Окрім того, зазначає, що позивачем не доведено вини відповідача, а з протоколу огляду місця події вбачається, що розмір площ на яких проведено вирубку дерев у встановленому порядку не визначалася, доказів того, що пні зрубаних дерев знаходяться на території Шепетівського ВЛГ та відносяться до його лісового фонду суду не надані. З врахуванням зазначеного просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що прийняте при повному та всебічному дослідженні усіх обставин справи. 27.04.2015 року представником відповідача подано до суду заперечення на апеляційну скаргу, які за своїм змістом аналогічні поданим раніше.
У судовому засіданні 18.05.2015 року прокурор та відповідач участь уповноваженого представника забезпечив, які надали пояснення по суті спору та просили врахувати їх при винесенні постанови. Інші сторони участі уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.
Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, наявності достатніх доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, з огляду на що рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 924/1722/14 від 24.02.2015 року слід залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Як вбачається із матеріалів справи, 07.04.2014 року заступником Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері винесено постанову про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, відповідно до якої вирішено провести перевірку в порядку нагляду за додержанням і застосуванням природоохоронного законодавства України у Шепетівському військовому лісгоспі.
08.04.2014 року заступником Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері скеровано лист (вих. № 2/578вих14) на адресу Начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з проханням виділити спеціаліста для проведення перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства посадовими особами Шепетівського військового лісгоспу при проведенні рубки у кварталі 24 урочища "Деражня".
Згідно довідки Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області скерованої у військову прокуратуру Хмельницького гарнізону супровідним листом від 10.04.2014 року за № 1511/03, кількість незаконно зрубаних дерев різних порід становить 44 одиниць та розмір заподіяної шкоди від незаконної рубки становить 259 086,73 грн., що підтверджується розрахунком шкоди, заподіяної незаконною рубкою дерев в лісовому масиві урочище "Деражня" кв. 24 вид. 8; 10.
18 квітня 2014 року військовою прокуратурою Хмельницького гарнізону, спільно із спеціалістом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та начальником відділу лісового господарства Шепетівського військового лісгоспу здійснено огляд на території Требухівської сільської ради Летичівського району Хмельницької області (квартал 24), де виявлено та зафіксовано пні зрубаних дерев, що підтверджується протоколом огляду та фототаблицею.
Виявлення факту незаконної рубки дерев і стало підставою для звернення прокурора до суду з вимогою щодо відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок незаконної порубки лісу у розмірі 259 086,73 грн.
Згідно положень ст. 68 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Вказане кореспондується із положенням ст. 105 Лісового кодексу України, яке передбачає, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст. 1166 ЦК України).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до ст. 69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів чітко врегульовано наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 року "Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства".
Згідно з п.п. 2.2, 3.2, 3.8 Порядку для здійснення планової чи позапланової перевірки керівником відповідного органу Мінприроди або його заступником видається наказ про проведення перевірки.
Відповідно до пунктів 4.13 - 4.15, 4.23 Порядку за результатами проведеної перевірки, державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства. До акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання, що перевіряється.
На підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Мінприроди, який здійснював перевірку.
Із врахуванням зазначеного, колегія суддів погоджуючись із висновками суду першої інстанції вважає, що протокол огляду, польова перелікова відомість, розрахунок розміру шкоди, за відсутності акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та припису про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, не є належними доказами обґрунтування заявлених позовних вимог.
Окрім того, слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів того, що до незаконної рубки, яка встановлена при проведенні перевірки причетний відповідач, як і не встановлено що дії останнього були протиправними. А на момент розгляду спору в суді першої та апеляційної інстанції особи, які вчинили злочин, у порушеній за виявленим фактом кримінальній справі слідством не встановлені.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржуване рішення зазначеним вимогам відповідає.
Враховуючи наведене, висновки суду першої інстанції відповідають закону та прийняті при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105, ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. В задоволенні вимог апеляційної скарги в.о. військового прокурора Хмельницького гарнізону Військової прокуратури західного регіону України, м.Хмельницький, вул. Пилипчика, 65 (вих. № 10/355 вих 15 від 10.03.2015 року) відмовити.
2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2015 року у справі № 214/1722/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 21.05.2015 року
Головуючий-суддя Марко Р.І.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Костів Т.С.
Судове рішення № 44343162, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 18.05.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 924/1722/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: