Рішення № 44343033, 14.05.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 року Справа № 925/560/14

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Пащенко А.Д., при секретарі судового засідання Ковбі І.М.,

за участю представників: позивача: Білик О.А. - арбітражний керуючий ліквідатор, відповідача: Нестеренко О.Ф. - за довіреністю,

від третьої особи: ВАТ "Шрамківський цукровий завод": Гураль С.П. - за довіреністю, від третіх осіб Білери О.В. та Бірюка О.В. - не з'явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" в особі ліквідатора Білика О.А. (м. Черкаси)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" (м. Полтава)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: відкрите акціонерне товариство "Шрамківський цукровий завод" (м. Черкаси)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Білера Олег Вікторович (м. Черкаси)

та приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович (смт. Драбів, Черкаська область)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2014 року до господарського суду Черкаської області товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ЛЛЛ" в особі ліквідатора Білика О.А. (позивач) подало позов до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Етуаль" (відповідач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27 квітня 2007 року, укладений між ТОВ "ЛЛЛ" (продавець за договором) та ТОВ "Етуаль" (покупець за договором), посвідчений приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О.В. 27.04.2007, зареєстрований в реєстрі за №1337 (далі вживається - спірний договір) з підстав недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного кодексу України (далі скорочено - ЦК України) та положень ст.207 Господарського кодексу України (скорочено - ГК України).

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на ту обставину, що майновий комплекс ВАТ "Шрамківський цукровий завод", розташований за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Леніна, буд., 21, який був предметом купівлі-продажу по спірному договору, перебував під арештом; аукціон з продажу спірного майнового комплексу проведений з порушенням чинного законодавства, а саме: порушений порядок публікації оголошення про торги, не визначений предмет договору купівлі-продажу, відсутня згода комітету кредиторів на продаж майна банкрута.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 травня 2014 року за клопотанням позивача на підставі ст. 27 ГПК України залучені треті особи у справі, а саме: ВАТ "Шрамківський цукровий завод" - третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович, Білера Олег Вікторович - третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (т.1 а.с. 90-91).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 03 червня 2014 року у позові ТОВ "ЛЛЛ" відмовлено повністю (т.1 а.с. 201-205).

Постановою Київського апеляційного господарського суду (КАГС) від 14 жовтня 2014 року рішення господарського суду Черкаської області від 03.06.2014 залишено без змін. (т.2 а.с.211-220).

Постановою Вищого господарського суду України (ВГСУ) від 12 лютого 2015 року скасовані судові рішення першої та апеляційної інстанцій, справа передана на новий розгляд до господарського суду Черкаської області (т. 3 а.с.24-29).

Автоматичним розподілом справ між суддями від 25 лютого 2015 року справа призначена судді-доповідачу Пащенко А.Д. (т.3 а.с.31)

Ухвалою від 25 лютого 2015 року справа прийнята до провадження суддею Пащенко А.Д. з призначенням її до розгляду у судовому засіданні (т.3 а.с.32).

При новому розгляді справи.

Позивач подав заяву про зміну позовних вимог (т. 3 а.с. 42 - 43), у якій, посилаючись на 1.ст. 216 ЦК України, ст.22 ГПК України, просить:

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 27.04.2007, укладений між ТОВ "ЛЛЛ" та ТОВ "Етуаль", посвідчений приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О.В. 27.04.2007, зареєстрований у реєстрі за №1337.

2. Застосувати правові наслідки недійсності договору купівлі-продажу від 27.04.2007, укладеного між ТОВ "ЛЛЛ" та ТОВ "Етуаль", посвідчений приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О.В. 27.04.2007, зареєстрований в реєстрі за №1337, та зобов'язати ТОВ "Етуаль" повернути ТОВ "ЛЛЛ" майновий комплекс цукрового заводу, який знаходиться за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Леніна, буд.17 у складі: контора (Ааа), адмінприміщення (Б5), склад мішкотари (Ж), уборна (І), кладова (І'), кладова (І''), архів (13), прохідна (Ї), побутове приміщення (К), прибудова (к), тепловозне депо (С), прибудова (с), прибудова (с'), прибудова (с''), контора депо (Т), прибудова (т), прибудова (т'), сауна (Ц), димова труба (1),огорожа (1,2), загальною площею 2862,4 кв.м (т.3 а.с. 42-43).

У додаткових обґрунтуваннях позовних вимог, поданих у виді додаткових пояснень до позовної заяви (т.3 а.с.59-64, а.с.154-155) позивач послався на наступні обставини:

- щодо місця знаходження нерухомого майна, на яке накладений арешт: ТОВ "ЛЛЛ" (позивач) все наявне у нього майно отримало від ВАТ "Шрамківський цукровий завод" на підставі договору купівлі-продажу підприємства-банкрута від 09.03.2004 та додаткової угоди до нього від 10.03.2004, за якими придбане усе підприємство-банкрут. У додатковій угоді вказано, що майно, яке придбав позивач, належить ВАТ "Шрамківський цукровий завод" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.04.2004 серія САА №594459, адреса знаходження комплексу - вул. Леніна, 17, смт. Шрамківка, юридична адреса ВАТ "Шрамківський цукровий завод" - вул. Леніна,21, смт. Шрамківка. Згідно листа КП "ЧООБТІ" від 15.03.2013 № 9, наданого на вимогу господарського суду у справі № 14/5026/832/2011, майновий комплекс цукрового заводу, як власність ТОВ "ЛЛЛ", станом на 27.04.2007 був зареєстрований за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул.Леніна,17. При аналізі даних витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна необхідно врахувати, що у графі "Об'єкт обтяження" зазначено словосполучення "весь майновий комплекс ВАТ "Шрамківський цукровий завод", що свідчить про те, що арешт накладений не на окремі об'єкти, а на весь майновий комплекс; у графі "Об'єкт обтяження" зазначено юридичну адресу ВАТ "Шрамківський цукровий завод" Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Леніна, 21; у розділі "Параметри запиту" було вказано власника - ТОВ "ЛЛЛ" та адресу об'єкта: Черкаська область, Драбівський район, смт.Шрамківка, вул.Леніна, 17, тобто нотаріусом перевірка на предмет наявності заборон чи арештів здійснювалася за двома критеріями: за об'єктом та за власником. Інший майновий комплекс, ніж за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Леніна, 17 за ТОВ "ЛЛЛ", як за власником, станом на 27.04.2007 не реєструвалося;

- щодо права ТОВ "ЛЛЛ" (позивач) на майно: ТОВ "ЛЛЛ" продало майно, яке йому не належало; все наявне у позивача майно, він отримав від ВАТ "Шрамківський цукровий завод" на підставі договору купівлі-продажу підприємства - банкрута від 09.03.2004 та додаткової угоди до нього від 10.03.2004. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25 січня 2011 року у справі № 14-10-08/2102, яка набрала законної сили, визнано недійсним договір купівлі-продажу підприємства банкрута від 09.03.2004. Отже позивач не був власником майна, яке він продав відповідачу, та внаслідок продажу майна порушено право власності ВАТ "Шрамківський цукровий завод";

- щодо наявності преюдиціальних фактів: для оцінки фактів переривання

позовної давності має значення постанова ВГСУ від 02 жовтня 2012 року у справі № 13/156-11 за позовом ТОВ "ЛЛЛ" до ТОВ "Союз-Трейд", треті особи: ВАТ "Шрамківський цукровий завод", ФОП Білера О.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 05/06 від 05.06.2004. Позовні вимоги у цій справи зводилися до наступного: ВАТ "Шрамківський цукровий завод" продав ТОВ "ЛЛЛ" все наявне у нього майно, в подальшому ТОВ "ЛЛЛ" частину рухомого майна продало ТОВ "Союз-Трейд", а решту - ТОВ "Етуаль". ТОВ "ЛЛЛ" заявило позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "ЛЛЛ" і ТОВ "Союз-Трейд" з тих мотивів, що ухвалою господарського суду Черкаської області у справі № 14-10-08/2102 визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу між ТОВ "ЛЛЛ" і ВАТ "Шрамківський цукровий завод" та зобов'язано кожну із сторін повернути другій стороні в натурі усе, що вона одержала на виконання цього договору. Постановою ВГСУ від 02.10.2012 скасовані всі рішення у цій справі; щодо застосування позовної давності у постанові ВГСУ від 02.10.2012 зазначено, що згідно з ч.5 ст.267 ЦК України порушене право підлягає захисту;

- щодо позовної давності: позивач вважає неможливим застосування позовної давності, оскільки він не міг і не повинен був знати про порушення, допущені ліквідатором Білера О.В. до припинення його повноважень. До порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЛЛЛ" та призначення ліквідатором, Білера О.В. виконував функції голови ліквідаційної комісії цього підприємства. Саме під час виконання ним повноважень були складені підроблені протоколи, які в подальшому стали підставою для припинення провадження у справі № 18-01/3626 про банкрутство ТОВ "ЛЛЛ". Обставини підробки протоколів встановлені вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.05.2007 у кримінальній справі № 1-204/20 та рішенням господарського суду Черкаської області від 17.07.2008 у справі № 09-05/2516. Оскільки Білера О.В. виконував свої функції до того часу, коли господарський суд Черкаської області своєю ухвалою від 26.08.2010 припинив провадження у справі № 18-01/3626, то в період з 27.04.2007 по 26.08.2010 ніхто, окрім ліквідатора Білери О.В., який неналежним чином виконував обов'язки та приховував документи, не міг порушити питання про визнання недійсним договору та неможливо було здійснити аналіз діяльності ліквідатора на відповідність чинному законодавству. Порушення при продажі майна були допущені самим ліквідатором, а не попередніми керівниками позивача. Ліквідатор Білера О.В. та керівник ТОВ "ЛЛЛ" Нікіфоров І.К. не виконали вимог Закону та запити арбітражних керуючих Пропадущого А.В. і Білика О.А. щодо передачі новому ліквідатору банкрута у цій справі документів фінансово-господарської діяльності, отже у позивача не було відомостей про спірний договір;

- Договір купівлі-продажу, на підставі якого позивач набув право власності на майновий комплекс, визнаний судом недійсним у 2011 році. Визнання недійсним цього договору є самостійною обставиною, яка має враховуватися при вирішенні питання щодо дати початку перебігу позовної давності чи поважності причин її спливу, оскільки саме після визнання недійсним договору купівлі-продажу ТОВ "ЛЛЛ" дізналося, що не має права продавати майно;

- ТОВ "ЛЛЛ" раніше зверталося із позовною заявою про визнання недійсним спірного договору та заявою про визнання недійсним договору у справі про банкрутство. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.01.2013 у справі № 925/15/13-г, яка набрала законної сили, відмовлено у прийнятті позовної заяви, у зв'язку з необхідністю розгляду справи в межах справи про банкрутство. ТОВ "ЛЛЛ" звернулося до господарського суду Черкаської області із заявою про визнання недійсним договору від 27.04.2007 у справі про банкрутство ТОВ "ЛЛЛ". Розгляд справи тривав до 26.11.2013, коли постановою ВГСУ провадження у справі № 14/5026/832/2011 припинено у зв'язку з необхідністю розгляду заяви про визнання недійсним договору у позовному провадженні;

- рішенням господарського суду Київської області від 01.11.2014 у справі № 911/1040/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 та постановою ВГСУ від 07.04.2015, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 05.06.2006 № 05/06, укладений між ТОВ "ЛЛЛ" та ТОВ "Союз-Трейд". В основу рішень господарських судів покладено висновок про те, що ТОВ "ЛЛЛ" продало майно, яке йому не належить, у зв'язку із визнанням недійсним договору купівлі-продажу підприємства-банкрута від 09.03.2004;

- у зв'язку із визнанням недійсним договору купівлі-продажу № 05/06 від 05.06.2006 ВАТ "Шрамківський цукровий завод" звернулося до господарського суду про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Черкаської області від 20.05.2013 у справі № 5026/1727/2011. Рішенням господарського суду Черкаської області від 17.03.2015 у справі № 5026/1727/2011 задоволена заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, рішення господарського суду Черкаської області від 20.05.2013 у справі № 5026/1727/2011 скасовано, визнано за ВАТ "Шрамківський цукровий завод" право власності, витребувано у ТОВ "Союз-Трейд" майно на користь ВАТ "Шрамківський цукровий завод".

У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач не визнав позовні вимоги, просить відмовити у позові повністю, посилаючись на таке:

- доводи позивача є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Арештоване майно не було предметом купівлі-продажу за спірним договором, оскільки, як свідчать дані Витягу з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 30.12.2011 № 34510921, від 17.07.2011 № 32160172, місцезнаходження арештованого майна є будинок № 21 по вул. Леніна, смт. Шрамківка, Драбівського району, в той час як предметом купівлі-продажу спірного договору є майновий комплекс ВАТ "Шрамківський цукровий завод", розташований за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Леніна, буд. 17. Отже на дату укладення спірного договору відсутні обтяження на продане майно, що також встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 у справі № 14/5026/832/2011 і згідно ст. 35 ГПК України ці обставини не підлягають доказуванню у даній справі;

- вартість нерухомого майна визначена компетентною особою, що підтверджено Звітом про оцінку комплексу будівель та споруд ВАТ "Шрамківський цукровий завод", складеного ТОВ "Уманський центр оцінювачів", який жодним компетентним органом не визнаний недійсним, незаконним, або таким, що викликає сумнів в його належності та допустимості;

- вважає безпідставними доводи позивача щодо порушення порядку оголошення проведення публічних торгів та продажу майна банкрута, судові рішення з цього питання відсутні. За змістом ч. 5 ст. 12 ЦК України якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом. З урахуванням вказаної норми та роз'яснень Верховного Суду України (п.10 постанови пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику визнання правочинів недійсними") добросовісність набувача, тобто відповідача у справі, презюмується, а відтак не підлягає доказуванню;

- не відповідають дійсності доводи позивача щодо невизначеності предмета договору. Позивач не вказав норми матеріального права, які б забороняли продати нерухоме майно, як майновий комплекс. Перелік проданого у складі комплексу майна повністю відповідає переліку майна, зазначеного у протоколі від 10.04.2007 №1 "Проведення відритих торгів в процедурі банкрутства";

- посилаючись на норми права як на правову підставу визнання спірного договору недійсним позивач не навів, в чому конкретно виражається порушення цих норм, не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення відповідачем наведених норм;

- спір про визнання договору недійсним у справі про банкрутство повинен розглядатися господарським судом згідно абзацу 12 ч.1 ст.25 Закону України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виключно на підставах, визначених ч. 10 ст. 17 цього Закону. Цими правилами встановлений вичерпний перелік підстав у ліквідаційній процедурі, при наявності яких господарський суд може визнати не виконаний повністю або частково договір боржника недійсним. Обставин невиконання договору позивач не навів. Спірне майно вибуло із власності позивача згідно його волевиявленню на законних підставах, на підставі відплатного і дійсного правочину;

- обставини, наведені позивачем у додаткових обґрунтуваннях позовних вимог, не підтверджені доказами у розумінні статей 32-37 ГПК України і не ґрунтуються на нормах матеріального права;

- доводи позивача щодо обтяження проданого майна не відповідають дійсності, постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 у справі № 14/5026/832/2011 (т.1 а.с. 32-38) встановлені обставини про відсутність будь-яких обтяжень щодо придбаного за спірним правочином нерухомого майна;

- відсутність обтяження перевірена судом і підтверджена належними та допустимими доказами щодо цього, зокрема: витягом (т.1 а.с.64) з Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави від 03.05.2007 № 12368190; витягом (т.1 а.с.65) з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 03.05.2007 № 12368195; довідкою (т.1 а.с.66) приватного нотаріуса від 04.05.2007 № 937708-1792; витягом (т.1 а.с.67) про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 03.05.2007 № 3929820; витягом (т.1 а.с.68) Державного реєстру правочинів від 03.05.2007 № 3929823; витягом (т.1 а.с.69) про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.04.2007 № 14598871 бланк серії ССС №796788. У справі відсутні докази щодо застосування компетентною особою до єдиного цілісного майнового комплексу ВАТ "Шрамківський цукровий завод" будь-яких обтяжень;

- не відповідають дійсності доводи позивача про те, що продане майно йому не належало, оскільки на дату укладення та посвідчення договору у нього були в наявності всі правовстановлювальні документи на майно; він гарантував у спірному договорі та підтвердив документами, що майно, яке відчужується, не продане, не дароване, не заставлене, не знаходиться під арештом, судових позовів щодо нього немає, договірних відносин щодо використання не укладено;

- посилання позивача на преюдиціальні факти не відповідають приписам ст. 35 ГПК України, оскільки у вказаних позивачем рішення відповідач стороною не був;

- позивач не навів, які його права та охоронювані законом інтереси порушені спірним договором.

Окрім цього, відповідач подав заяву про застосування позовної давності, у якій, посилаючись на ст.ст. 256, 257, 260, 261, 267 ЦК України, вказав, що позивач міг довідатися про порушення свого права в момент укладення та виконання спірного договору, тобто 27.04.2007. Отже, встановлена законом до таких вимог трирічна позовна давність сплила, оскільки до дати звернення з цим позовом (03.04.2014) сплило шість років 11 місяців і 6 днів. Згідно з ч .4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Тому просить суд застосувати до спірних правовідносин позовну давність та відмовити позивачу у позові повністю також з цих підстав. (т.3 а.с.35 - 41, а.с.181-185).

На виконання вимог ухвали суду від 17.03.2015 приватний нотаріус, що посвідчував спірний договір, Бірюк О.В. (у справі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача) надав письмові пояснення, у яких послався на неможливість згадати та викласти обставини нотаріального посвідчення спірного договору, оскільки з дати вчинення нотаріальної дії пройшло майже вісім років. Проте може запевнити, що на дату укладення спірного договору сторонами (покупцем і продавцем) були подані належні, передбачені законом документи, необхідні для укладення та посвідчення договору купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу. Укладення договору не суперечило Статутним вимогам обох юридичних осіб і саме головне, відповідало дійсним намірам обох сторін. Обидві сторони реально бажали укласти цю угоду і для цього вчинили всі дії. Майновий комплекс, що продавався, зареєстрований по вул. Леніна, 17 смт. Шрамківка. На дату посвідчення договору будь-яких обтяжень та обмежень не існувало, ним не встановлено будь-яких підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії, тому він посвідчив спірний договір. Просить суд здійснювати розгляд справи без його участі. (т.3 а.с.180).

Клопотання приватного нотаріуса Бірюка О.В. про розгляд справи без його участі задоволено судом.

ВАТ "Шрамківський цукровий завод" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача) у письмовому відзиві на позовну заяву, поданому 20.05.2014, підтримав позовні вимоги, посилаючись на наступне (т.1 а.с.94-99):

- повністю погоджується з доводами позивача щодо продажу спірного майнового комплексу за наявності зареєстрованого обтяження;

- спірний майновий комплекс цукрового заводу знаходиться по вул. Леніна,17 у смт. Шрамківка, інших цукрових заводів у тому ж населеному пункті, чи сусідньому і в усьому Драбівському районі не існує; ні на час накладення арешту, ні на час укладення спірного договору у власності ТОВ «ЛЛЛ» не було майна, яке знаходиться у смт. Шрамківка по вул.Леніна, 21;

- за відсутності рішення про скасування обтяження всі договори є нікчемними;

- за текстом оголошення про відкриті торги з продажу майна банкрута вони призначені на 09.04.2007, в той час, як торги були відкриті 10.04.2007;

- згідно звіту оцінювача оцінювався не цілісний майновий комплекс (ЦМК), а окремі будівлі та споруди, водночас, як вбачається з протоколу № 1 від 10.04.2007 проведення відкритих торгів у процедурі банкрутства, на продаж виставлений саме ЦМК. Тобто ЦМК продавався не за власною ціною, а за ціною окремо розташованих будівель і споруд. У цьому ж протоколі вказано, що у випадку порушення строків сплати вартості придбаного на торгах майна результати торгів скасовуються. Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України предмет договору є істотною умовою договору. Протоколом передбачено, що на продаж виставлений ЦМК, а за спірним договором, як об'єкт вказаний «майновий комплекс», що виходячи з положень ст.191 ЦК України є різними поняттями, тобто очевидна суперечність у предметі договору. Також у протоколі № 1 наведений перелік майна, який складається з 16 позицій, а в договорі купівлі-продажу від 27.04.2007 наведено перелік майна, який складається з 20 позицій, тобто знову наявна суперечність у предметі продажу;

- матеріали справи не містять інформацію про проведену інвентаризацію майна банкрута ліквідатором Білерою О.В. та протоколу засідання комітету кредиторів, на якому погоджувалися порядок, ціна та умови продажу майна банкрута, що є грубим порушення ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Згідно з витягами з реєстрів права власності від 20.04.2007 право власності зареєстровано як ЦМК. Тобто відбулася підміна предмету договору - начебто оцінювались і оплачено окремі інвентарні об'єкти, а фактично предметом продажу був ЦМК. Укладаючи спірний договір, сторони мали на меті здійснення купівлі-продажу зовсім іншого майна - значно більшого по кількості та якості, ніж було предметом оцінки та перебувало у володінні ТОВ "ЛЛЛ", включаючи земельні ділянки. Отже ТОВ "Етуаль" не може бути добросовісним набувачем майна;

- спірний договір вчинений від імені ТОВ "ЛЛЛ" ліквідатором, який не мав необхідних повноважень, оскільки відсутнє погодження з комітетом кредиторів порядку продажу майна ТОВ "ЛЛЛ", складу, умов та строків придбання;

- звертає увагу суду на те, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.08.2010 провадження у справі № 18-01/3626 про банкрутство ТОВ "ЛЛЛ" припинено у зв'язку з виявленим фактом підробки протоколу зборів учасників ТОВ "ЛЛЛ", яка припинена у зв'язку із відсутністю посилання на повідомлення органів державної податкової служби про прийняття рішення про ліквідацію підприємства, подання складеного проміжного ліквідаційного балансу до органів державної податкової служби для його перевірки, відсутні докази розміщення у друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення юридичної особи, визнані недійсними всі рішення зборів засновників ТОВ "ЛЛЛ";

- майно ВАТ "Шрамківський цукровий завод" було передано Фондом державного майна України по Черкаській області до статутного фонду ВАТ, відчужене ТОВ "ЛЛЛ" по договору, який визнаний судом недійсним, а в подальшому продане за спірним договором.

Білера О. В., що залучений судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав. Суд ухвалив, що не з'явлення у судове засідання Білери О.В не перешкоджає розгляду справи.

За клопотанням представника відповідача згідно зі ст.ст. 4, 81-1 ГПК України здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу (т.3 а.с.36)

На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи судом неодноразово відкладався.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, з підстав наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях до неї;

- представник відповідача позовні вимоги не визнав, дотримувався доводів, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях по суті позовних вимог, просив відмовити позивачу в позові;

- представник третьої особи дотримувалася позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву, вважала, що позов підлягає задоволенню.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні 14.05.2015 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені такі обставини.

Постановою господарського суду Черкаської області від 30 серпня 2005 року в справі № 01/3626 за заявою ТОВ "ЛЛЛ" (позивач) останнього визнано банкрутом в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника бо визнання його банкрутом" та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Білеру О.В.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13 травня 2009 року скасовано ухвалу від 08 серпня 2005 року господарського суду Черкаської області про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЛЛЛ" та постанову господарського суду Черкаської області від 30 серпня 2005 року про визнання ТОВ "ЛЛЛ" банкрутом, припинено провадження у справі.

Постановою ВГСУ від 23 червня 2010 року ухвалу господарського суду Черкаської області від 13 травня 2009 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18 січня 2010 року скасовано. Справу № 01/3626 в частині розгляду заяви приватного підприємства "Близнюки" про перегляд ухвали господарського суду Черкаської області від 08 серпня 2005 року за нововиявленими обставинами направлено на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Постановою господарського суду Черкаської області від 26 серпня 2010 року провадження у справі № 18-01/3626 про банкрутство ТОВ "ЛЛЛ" припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України (т.2 а.с.144-150).

27 квітня 2007 року між ТОВ "ЛЛЛ" (продавець за договором, позивач у справі) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білера Олега Вікторовича (третя особа у справі) та ТОВ "Етуаль" (покупець за договором, відповідач у справі) в особі Атаманенка Віктора Івановича, діючого по довіреності, посвідченої приватним нотаріусом 27 квітня 2007 року, зареєстрована в реєстрі за № 2871, укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу, посвідчений 27 квітня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 1337 приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області О.В. Бірюк. Договір внесений до Державного реєстру правочинів, про що свідчить витяг з Державного реєстру правочинів № 3929823, виданий приватним нотаріусом Бірюк О.В. 03.05.2007 20:26, номер правочину 2066182 (далі - спірний договір) (т.1 а.с.49-50, 67).

З вищенаведених рішень господарського суду у справі № 18-01/3626 про банкрутство ТОВ "ЛЛЛ" вбачається, що арбітражний керуючий - ліквідатор Білера О.В. (третя особа), який від імені ТОВ "ЛЛЛ" уклав спірний договір, мав повноваження ліквідатора ТОВ "ЛЛЛ" до 13 травня 2009 року. Повноваження особи, яка підписала договір від імені покупця (відповідач) не оспорюються.

Таким чином, на дату укладання спірного договору від імені сторін він укладений та підписаний повноважними особами. Отже являються безпідставними доводи ВАТ "Шрамківський цукровий завод" щодо відсутності у ліквідатора повноважень на укладання спірного договору.

Спірний договір містить наступні основні умови:

- Продавець продає і зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець сплачує вартість та приймає майновий комплекс цукрового заводу, далі по тексту "Об'єкт" за адресою Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Леніна, будинок номер 17, реєстраційний номер 56338427. Об'єктом купівлі-продажу є: контора (Ааа), адмінприміщення (Б5), склад мішкотари (Ж), уборна (І), кладова (І'), кладова (І''), архів (І 3), прохідна (Ї), побутове приміщення (К), прибудова (к), тепловозне депо (С), прибудова (с), прибудова (с'), контора депо (Т), прибудова (т), прибудова (т'), сауна (Ц), димова труба (1), огорожа (1,2). Загальна площа об'єкта становить 2862,4 кв.м (п.1.1 договору);

- об'єкт продається з усіма діючими внутрішніми системами електрозабезпечення та комунікаціями. Разом з підписанням даного договору Продавець зобов'язується передати Покупцеві надану документацію, яка стосується Об'єкту та комунікацій (п.1.2 договору);

- Продавець гарантує та підтверджує, що Об'єкт нікому не проданий, не дарований, не заставлений, під арештом не знаходиться, судових позовів щодо нього немає, договірних відносин щодо використання, в т.ч оренди не укладено (п.1.3 договору);

- Продавець гарантує, що на момент підписання договору, він має всі документи на Об'єкт, які підтверджують право власності (п.1.4 договору);

- ціна договору складає 99 000,00 грн. без ПДВ, які покупець зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця протягом одного робочого дня з моменту підписання цього договору (п.2.2 договору);

- Об'єкт переходить у власність Покупця після його державної реєстрації в Драбівському відділку БТІ та повного розрахунку з Продавцем (п.2.5 договору);

- згідно ст. 120 Земельного кодексу України у зв'язку із переходом права власності на Об'єкт до Покупця переходить право користування частиною земельної ділянки (п.3.3 договору);

- договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і нотаріального посвідчення, укладений у п'яти примірниках, які мають однакову юридичну силу, зміст ст.ст. 377, 655, 659-663, 691,692 Цивільного кодексу України сторонам роз'яснено (п.5.1, 5.2 договору) (т.1 а.с.49-50).

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Драбівського виробничого підрозділу Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації № 14308778 від 20.04.2007, реєстраційний номер 5638427, бланк серії ССС № 796620, власником майнового комплексу цукрового заводу за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Леніна, буд.17, являється ТОВ "ЛЛЛ"; номер запису: 16 у книзі № 1. Підстава виникнення права власності: дублікат договору купівлі-продажу /1111/ 17.04.2007 /приватний нотаріус Бірюк О.В. (т.1 а.с.62).

09 березня 2004 року між ВАТ "Шрамківський цукровий завод" (продавець) в особі арбітражного керуючого-ліквідатора Захарчука Віталія Степановича, діючого на підставі ухвали господарського суду Черкаської області від 03 листопада 2003 року у справі № 08/2102 та рішення комітету кредиторів від 05 березня 2004 року, протокол № 6 та ТОВ "ЛЛЛ" (покупець) в особі генерального директора Липи В.В. укладений договір купівлі-продажу підприємства-банкрута, посвідчений приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу. Додатковою угодою від 10 березня 2004 року до цього договору купівлі продажу пункт 1.1. договору доповнений, зокрема, тим, що на земельній ділянці, яка не приватизована, розташований майновий комплекс цукрового заводу загальною площею 19226,3 кв.м, до складу якого входять (наведений перелік майна), серед якого є будівлі, споруди, продані відповідачу за спірним договором, але це невелика частина, яка складає лише 2862,4 кв.м (т.1 а.с.136-139).

За заявою ліквідатора ВАТ "Шрамківський цукровий завод" ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.01.2011 у справі № 14-10-08/2102, яка залишена без змін постановами КАГС від 01.06.2011 та ВГСУ від 16.10.2011, визнано недійсними договір купівлі-продажу підприємства-банкрута від 09.03.2004 року та додаткову угоду до нього від 10.03.2004, за яким ТОВ "ЛЛЛ" набув права власності на майно, серед якого і майно, що було продано відповідачу на підставі спірного договору від 27.07.2007 року (т.2 а.с.122-143).

Ліквідатор ВАТ "Шрамківський цукровий завод" звертався до господарського суду Черкаської області з відповідним позовом до ТОВ "Етуаль" про витребування майна шляхом передання його власнику. Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.12.2012 у справі № 11/12/5026/2040/2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено за пропуском без поважних причин встановленої законом загальної позовної давності.

Вказані вище рішення господарського суду Черкаської області залишені без змін за результатами апеляційного та касаційного оскарження.

Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Драбівського виробничого підрозділу Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації 14309013 від 20.04.2007, реєстраційний номер 5638427, бланк серії ССС № 796621 власниками майнового комплексу цукрового заводу за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Леніна, буд. 17, номер запису 16 у книзі 1 є: Шулятьєва Наталія Володимирівна, підстава виникнення: договір купівлі-продажу/ 750/ 30.03.2006/ приватний нотаріус Бірюк О.В., приватна власність, частка не вказана; Куля Валентин Анатолійович, підстава виникнення: договір купівлі-продажу/ 748/ 30.03.2006/ приватний нотаріус Бірюк О.В., приватна власність, частка не вказана; "ЛЛЛ" товариство з обмеженою відповідальністю, підстава виникнення: дублікат договору купівлі-продажу/ 1111/ 17.04.2007/ приватний нотаріус Бірюк О.В., колективна власність, частка не вказана. Опис об'єкта містить перелік майна, яке не повно відповідає переліку проданого майна об'єкта у спірному договорі, а саме: загальна площа об'єкта 4069,4 кв.м, загальна площа проданого об'єкта по спірному договору становить 2862,4 кв.м.; у складі проданого майна по спірному договору відсутній склад готової продукції (И) загальною площею 1162,6 кв.м (т.1 а.с.62).

14 грудня 2006 року ТОВ "Уманський центр оцінювачів" складений Звіт про оцінку комплексу будівель та споруд ВАТ "Шрамківський цукровий завод" по вул. Леніна,17 у смт. Шрамківка Драбівського району Черкаської області. Метою оцінки вказано: визначення ринкової вартості, функція оцінки - для продажу на конкурентних засадах. Перелік будівель і споруд, наведений у звіті про оцінку комплексу будівель і споруд, відповідає переліку майна проданого по спірному договору об'єкта. Загальна оціночна вартість становить 89991,00 без ПДВ і 107989,20 з ПДВ (т.1 а.с.72).

Таким чином, за спірним договором проданий не весь комплекс цукрового заводу по вул. Леніна,17 у смт. Шрамківка, а його окремі будівлі і споруди.

Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна № 34510921, виданого 30.12.2011 11:07:43, у реєстрі 18.06.2004 19:01:21 за № 34915 на підставі ухвали господарського суду Черкаської області від 24.05.2004 у справі № 16/1638 зареєстрований тип обтяження: арешт нерухомого майна - весь майновий комплекс ВАТ "Шрамківський цукровий завод", Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вулиця Леніна, будинок 21, власник: ТОВ "ЛЛЛ" (перелік арештованого майна не вказаний); також 19.05.2011 12:55:16 за № 11188344 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту від 19.04.2011 Соснівського ВДВС ЧМУЮ, об'єкт обтяження - все нерухоме майно ТОВ "ЛЛЛ" (перелік арештованого майна не вказаний) (т.1 а.с.45-46).

У господарській справі № 16/1638, ухвалою суду в якій накладений арешт на майновий комплекс ВАТ "Шрамківський цукровий завод", розглянутий позов відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі Черкаського обласного управління відкритого акціонерного товариства "Ощадбанк" до відкритого акціонерного товариства "Шрамківський цукровий завод" (перший відповідач) та до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" (другий відповідач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу підприємства - банкрута від 09.03.2004.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 11 серпня 2004 року у справі № 16/1638, яке набрало законної сили, позивачу відмовлено у позові повністю за недоведеністю обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог.

Таким чином, на дату укладення спірного договору було зареєстроване на підставі ухвали господарського суду Черкаської області від 24.05.2004 у справі № 16/1638 обтяження на весь майновий комплекс ВАТ "Шрамківський цукровий завод", Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вулиця Леніна, будинок 21, а не на комплекс цукрового заводу за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул.Леніна,17, окремі об'єкти нерухомого майна якого, є предметом купівлі-продажу за спірним договором.

У газеті "Черкаський край" від 08 березня 2007 року опубліковано оголошення під рубрикою: "Арбітражний керуючий проводить відкриті торги з продажу майна банкрутів", у якому, серед іншого, значиться - ТОВ "ЛЛЛ": 1. Майновий комплекс колишнього Шрамківського цукрового заводу в смт. Шрамківка, Драбівського району Черкаської області, початкова вартість - 90000,00 грн." (т.1 а.с.73).

Заяви на участь у відкритих торгах з продажу майна Шрамківського цукрового заводу подали: НВП ТОВ "Аргус", ТОВ "Етуаль", ЗАТ "БМУ-27" ВАТ "БМУ №3", які згідно протоколу реєстрації учасників відкритих торгів від 10 квітня 2007 року зареєстровані учасниками торгів. Місцезнаходження об'єктів продажу: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул.Леніна,17. На продаж виставлений цілісний майновий комплекс ВАТ "Шрамківський цукровий завод" у складі відповідних об'єктів нерухомості (Лот № 1), власник об'єкту продажу ТОВ "ЛЛЛ". Перелік об'єктів Лоту № 1 відповідає переліку проданого за спірним договором майна об'єкта (т.1 а.с.74-82).

Згідно протоколу № 1 проведення відкритих торгів в процедурі банкрутства від 10 квітня 2007 року переможцем торгів стало ТОВ "Етуаль"» (відповідач). Протокол затверджений організатором відкритих торгів, арбітражним керуючим (ліквідатор) Білера О.В. 10 квітня 2007 року. У протоколі зазначено, що його затвердження є підставою для укладення договору купівлі-продажу після повної сплати коштів на рахунок продавця та підписання акта приймання-передачі майна до 20 квітня 2007 року (т.1 а.с.83).

З матеріалів справи вбачається, що позивач вже звертався до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.07.2007 року, однак в межах справи № 14/5026/823/2011 про банкрутство ТОВ "ЛЛЛ", ініціюючим кредитором у якій є ВАТ "Шрамківський цукровий завод".

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.03.2013 заяву ліквідатора задоволено повністю, визнано недійсним спірний договір купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу від 27.04.2007 та ухвалено повернути майновий комплекс ТОВ "ЛЛЛ".

Постановою Київського апеляційного господарського суду (КАГС) від 11.09.2013 зазначену ухвалу скасовано, припинено позовне провадження у справі № 14/5026/823/2011 року з підстав необхідності розгляду поданої ліквідатором заяви в порядку позовного провадження, а не в порядку передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому апеляційним судом встановлено, що на момент укладення правочину купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу від 27.04.2007, посвідченого приватним нотаріусом Бірюком О.В., реєстр № 1337, сторонами повністю додержано встановлені ст. 203 ЦУ України вимоги та відразу виконано цей правочин, а також встановлено відсутність будь-яких обтяжень майнового комплексу цукрового заводу, що придбаний ТОВ "Етуаль", місцезнаходження якого будинок номер 17 (сімнадцять), вул. Леніна, смт. Шрамківка. Вказана постанова КАГС залишена без змін постановою ВГСУ від 26.11.2013 у справі № 14/5026/832/2011 (т.1 а.с.35-42).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, з огляду на таке.

Предметом спору у справі є визнання недійсним нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості, проданого у ліквідаційній процедурі банкрутства позивача.

За правовою природою спірний договір являється договором купівлі - продажу об'єкту нерухомості, який складається із основних засобів суб'єкта господарювання. Сторони спірного договору являються юридичним особами, суб'єктами господарювання у розумінні ст.ст.2,55 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Основні засади господарювання в Україні визначає ГК України і регулює господарські відносини, що виникають в процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, а також норми спеціальних законів, які регулюють спірні правовідносини, у даному випадку Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у редакції на дату укладення спірного договору.

Предметом спірного договору є нерухоме майно приватної власності, продане у ліквідаційній процедурі банкрута (позивача). Згідно ст. 182 ЦК України право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації. Спірний договір укладений за результатами відкритих торгів з продажу майна банкрута, нотаріально посвідчений і зареєстрований у Державному реєстрі правочинів.

Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії визначені ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", серед яких, зокрема: прийняття до свого відання майно боржника, вжиття заходів по забезпеченню його збереження; виконання функцій з управління та розпорядження майном банкрута; здійснення інвентаризації та оцінки майна банкрута згідно з законодавством; аналіз фінансового становище банкрута; виконання повноважень керівника (органів управління) банкрута; очолення ліквідаційної комісії та формування ліквідаційної маси; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подання до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

Згідно з ч.11 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо: угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки; угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника. Все отримане за такою угодою повертається сторонам. Розгляд заяв керуючого санацією про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такою угодою здійснюється господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство.

Статтею 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції на дату проведення продажу майна банкрута встановлено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації. Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України. Ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду або державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури. У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження ліквідатора і, за пропозицією комітету кредиторів, призначає нового ліквідатора.

Згідно з ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як наведено вище, звертаючись з цим позовом до господарського суду, ліквідатор посилається на ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України та ч.1 ст. 207 ГК України, як на підставу визнання недійсним спірного договору та повернення проданого за спірним договором майна.

З норм ЦК України, а саме: ст.ст. 203, 215 (у редакції на дату укладення спірного договору, тобто 27.04.2007), на які посилається позивач як на правові підстави визнання спірного договору недійсним, вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже обставини та порушення, які мали місце після укладення спірного договору і на які вказує позивач, не впливають на дійсність договору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 1 ст. 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не зазначено, у чому конкретно полягає завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення спірного договору. Позивачем і третьою особою на його стороні не надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що при укладенні спірного договору відповідач знав чи міг знати про можливі перешкоди до вчинення правочину та що такі перешкоди реально існували. Не встановлені такі докази також судом.

Отже являються недоведеними доводи позивача та третьої особи на його стороні про недобросовісне набуття позивачем спірного майнового комплексу.

Порушення порядку проведення відкритих торгів майна банкрута, на які вказують позивач та третя особа на його стороні, у справі про банкрутство позивача чи у позовному провадженні не розглядались. Відсутні, передбачені ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", рішення господарського суду щодо невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували визнання недійсними (незаконними) результатів (документів) проведення відкритих торгів у процедурі банкрутства, також не встановлені обставини, які б викликали сумніви у належності та допустимості доказів щодо проведення відритих торгів.

У спірному договорі наведений конкретний перелік майна комплексу, що продано по цьому договору, який відповідає протоколу зборів кредиторів від 10.04.2007 № 1 "Проведення відритих торгів в процедурі банкрутства".

Суд враховує, що невиконання чи неналежне виконання договору не тягне за собою визнання його недійсним (п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

За встановлених обставин справи, враховуючи правову природу спірного договору, його зміст, суд вважає, що для визнання спірного договору недійсним не мають юридичного значення обставини проведення розрахунків за нього та бухгалтерський облік цього майна.

З огляду на викладене, суд вважає недоведеними обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, доводи позивача щодо обтяження майна, що продане за спірним договором є такими, що не відповідають обставинам укладання спірного договору та наявним у справі доказам. Доводи відповідача суд вважає обґрунтованими, такими, що спростовують доводи та заперечення позивача і третьої особи на його стороні.

У процесі вирішення спору судом не встановлено інших обставин, які б давали правові підстави для визнання спірного договору недійсним.

За таких обставин, суд відмовляє у позові повністю за необґрунтованістю та недоведеністю обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

Не підлягає задоволенню заява відповідача про застосування позовної давності та відмову у позові за спливом встановленої законом до спірних правовідносин загальної позовної давності, з огляду на таке.

Пунктом п. 2.2 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 10 роз'яснено, що за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

За вищевикладених обставин вбачається, що судом не встановлено порушення прав позивача укладенням спірної угоди за визначених у позовній заяві підстав.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 25.05.2015

Суддя А.Д.Пащенко