Постанова № 44343025, 19.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р. Справа№ 925/276/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників:

від заявника - Бодревська І.В. (дов. від 20.04.2015),

від боржника - Чергинець І.В. (дов. від 15.10.2014),

та розпорядника майна боржника - арбітражний керуючий Левченко В.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.03.2015

у справі № 925/276/15 (суддя Гура І.І.)

за заявою Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області

до Дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.03.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат", визначено розмір вимог ініціюючого кредитора у сумі 786 836,80 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів, задоволено заяву арбітражного керуючого Рибія О.Г. про відмову участі у даній справі, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича, відмовлено арбітражним керуючим Сиволобову М.М., Балєву В.П., Ярмолінському Ю.В. про призначення розпорядником майна боржника.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, боржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 12.03.2015, а справу № 925/276/15 передати на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат" прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 продовжено строк розгляду даної справи на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 12.05.2015 відповідно до ст.ст. 69, 77 ГПК України.

Відповідно до розпорядження секретаря судової палати суду від 12.05.2015 склад суду було змінено, доручено здійснення апеляційного провадження у даній справі колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сотніков С.В., судді: Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 прийнято до провадження апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат".

12.05.2015 в судовому засіданні оголошено перерву до 19.05.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження, вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 р. № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2015 Уманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - Інспекція) звернулась із заявою про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат" у зв'язку з неспроможністю останнього сплатити заборгованість у розмірі 980411,84 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.02.2015 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат" до розгляду, проведення підготовчого засідання суду призначено на 05.03.2015 та зобов'язано сторін надати суду певні докази.

Провадження у даній справі порушено ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.03.2015 в порядку ст.ст. 10, 16 Закону про банкрутство; визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора у розмірі 786836,80 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 150 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича; інше.

За визначенням ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 10 Закону про банкрутство, право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону про банкрутство, до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Згідно із частиною 7 вказаної статті, до заяви кредитора додаються також, зокрема, копія виконавчого документа;

до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону про банкрутство господарський суд повертає заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду, якщо, зокрема, заявник - кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеною частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Інспекція звернулась із заявою про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат".

На підтвердження безспірності грошових вимог, заявник послався та додав постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 у справі №826/2661/14, якою присуджено до стягнення з боржника в дохід бюджету кошти для погашення податкового боргу в розмірі 786836,80 грн., копії інкасових доручень від 26.11.2014, а також, відомості про наявність рухомого майна боржника та згоду податкового керуючого на самостійну реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі, як докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Одночасно у своїй заяві Інспекція зазначила, що процедура погашення податкового боргу регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України. Органи державної виконавчої служби до процедури примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу не залучаються, тому немає підстав для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Порушуючи провадження у справі про банкрутство боржника, суд першої інстанції керувався приписами статті 95 Податкового кодексу України, ч. 3 ст. 10, ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство та виходив з того, що доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України. При цьому, відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження у такому випадку до заяви органу доходів і зборів про порушення провадження у справі про банкрутство не додається, оскільки списання коштів з рахунків боржника здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження". Перебіг трьохмісячного строку, визначеного частиною 3 статті 10 Закону про банкрутство, починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Проте, з таким висновком колегія суддів не погоджується, оскільки його зроблено без належного з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності, які підлягали перевірці при вирішенні питання про наявність або відсутність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за заявою податкового органу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Так, частиною 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Згідно із пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абзацом першим пункту 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Абзацами другим та третім пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Колегія суддів вважає, що аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" та Податкового кодексу України дає підстави для правового висновку про те, що примусове виконання рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків - юридичної особи за законом покладено виключно на контролюючі органи (органи доходів і зборів) за визначеною Податковим кодексом України процедурою, без залучення до неї органів державної виконавчої служби, про що вірно зазначено і судом першої інстанції.

Таким чином, доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу фіскальної служби, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України (ст.ст. 95-99).

Як було встановлено вище, на підтвердження вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України, Інспекція надала копії інкасових доручень від 26.11.2014 на суму податкового боргу в сумі 786836,80 грн., а також, відомості про наявність рухомого майна боржника та згоду податкового керуючого на самостійну реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі.

Втім, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення до суду для отримання рішення про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, Інспекція не вжила всіх передбачених ст. 95 Податкового кодексу України заходів з погашення податкового боргу боржника станом на дату звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги докази вжиття заходів з погашення податкового боргу, які були надані в суді апеляційної інстанції, оскільки вони підтверджують намагання погасити податковий борг, який виник протягом листопада 2012 року - лютого 2013 року, в той час як у даній справі Інспекція посилається на податковий борг за листопад 2012 року - червень 2014 року.

Крім того, вказані докази були подані ініціюючим кредитором в суд апеляційної інстанції та не були предметом розгляду суду першої інстанції.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що перебіг трьохмісячного строку, визначеного частиною 3 статті 10 Закону про банкрутство, починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що інкасові доручення були оформлені Інспекцією 26.11.2014 та подані до банківської установи 03.12.2014, що підтверджується відповідним штампом, та повернуті без виконання 04.12.2014.

Тобто, тримісячний строк визначений частиною 3 статті 10 Закону про банкрутство, в даному випадку сплив 03.03.2015.

Інспекція звернулась до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника 12.02.2015, що підтверджується штемпелем установи поштового зв'язку на конверті, тобто до спливу визначеного чинним законодавством строку.

Вказані вище обставини справи в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України не були в повному обсязі досліджені та з'ясовані судом першої інстанції, що призвело до передчасного висновку про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, у зв'язку з чим, прийнята ухвала від 12.03.2015 підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу, що під час вирішення питання про порушення провадження у даній справі за заявою Інспекції про банкрутство Дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат", суд першої інстанції зобов'язаний перевірити, чи відповідає вона за формою і змістом вимогам статті 11 Закону про банкрутство, чи дотримано ініціюючим кредитором вимоги Закону, зокрема, щодо строків з якими Закон пов'язує безспірність вимог кредитора, додання до заяви відповідних доказів на підтвердження повноти вжиття заходів стягнення податкової заборгованості у спосіб, передбачений Податковим кодексом України, з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення про порушення або відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Враховуючи, що Інспекцією були додатково подані докази, які не були предметом розгляду суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 12.03.2015, як таку, що має певні встановлені законодавством наслідки для боржника з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. При цьому, справу належить направити на розгляд до суду першої інстанції на стадію підготовчого засідання.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.03.2015 у справі № 925/276/15 скасувати.

3. Справу № 925/276/15 за заявою Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до Дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат" про банкрутство направити на розгляд до Господарського суду Черкаської області на стадію підготовчого засідання.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко