Рішення № 44342947, 19.05.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р.Справа № 922/1459/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський авіаційний сільськогосподарський комплекс", м. Харків до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива", с. Жовтневе Друге про стягнення 37388,04 грн. за участю представників:

позивача - Орехов С.П. за довіреністю № б/н від 02.03.2015 р.

відповідача - Шаповалов Д.О. за довіреністю № б/н від 04.03.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський авіаційний сільськогосподарський комплекс" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 23688,50 грн. основного боргу, 3% річних - 313,40 грн., збитків від інфляції - 3434,16 грн. та пені - 3172,40 грн.

При цьому в обґрунтування позову позивач вказував, що відповідачем не було здійснено остаточного розрахунку з погашення боргу за виконані роботи по договору на авіаційно-біологічні роботи № 19/АБР від 01.07.2014 р. в порядку та розмірах передбачених вищезазначеним договором.

В процесі розгляду справи позивачем були збільшені позовні вимоги (заява позивача про збільшення розміру позовних вимог вх.№ 18402 від 12.05.2015 р.) у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 23688,50 грн. основного боргу, 3% річних - 418,51 грн., збитків від інфляції - 9308,94 грн. та пені - 3972,09 грн., всього - 37388,04 грн.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 30.03.2015 р. за вх. № 12373, надав відзив на позовну заяву, який судом долучений до матеріалів справи. Згідно відзиву представник відповідача просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову. При цьому у відзиві представник відповідача вказував, що між сторонами не проводилися переговори чи інші дії, які свідчать про досудове врегулювання господарського спору, та в позові не вказується розрахунок 3 % річних від суми основного боргу.

Представники сторін до початку судового засідання призначеного на 19.05.2015 р. о 10:40 надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу (вх.№ 20245 від 19.05.2015 р.), яка судом була задоволена.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

01.07.2014 р. між сторонами був укладений договір № 19/АБР на авіаційно-біологічні роботи (надалі-договір).

Відповідно до п.1.1. договору замовник (Приватне сільськогосподарське підприємство "Нива") доручає, а виконавець (Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський авіаційний сільськогосподарський комплекс") бере на себе зобов'язання з виконання робіт по розселенню трихограми (далі РТ) на полях замовника, по посівах кукурудзи. Площа для обробітку складає 1055,3 га.

Між сторонами до договору було складено технічне завдання на виконання авіаційно-біологічних робіт та протокол № 1 узгодження договірної ціни за технічним завданням, виставлено позивачем відповідачу для сплати рахунок № 7-Є від 20.06.2014 р.

Факт виконання робіт підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 11.07.2014 р. на суму 47488,50 грн.

Також, за договором позивачем були складені податкові накладні № 18/2 від 10.07.2014 р. та № 44/2 від 11.07.2014 р. на загальну суму 47488,50 грн.

Відповідно до п. 6.2. договору сторони прийшли до згоди відносно наступного порядку розрахунку:

- до початку робіт замовник за узгодженням з виконавцем робить передплату за 10 днів до РТ у розмірі 30 % вартості запланованого об'єму робіт за два внесення;

- 20 % протягом 2 днів після кожного внесення після підписання актів виконаних робіт;

- 25 % суми, що залишилася, до 15 вересня 2014 р.;

- 25 % суми, що залишилася (остаточний розрахунок), до 15 жовтня 2014 р.

Враховуючи наведені умови договору, граничними термінами сплати відповідачем за виконання робіт є:

суми 14246,55 грн. - 01.07.2014 р.

суми 9497,70 грн. - 13.07.2014 р.

суми 11872,13 грн. - 15.09.2014 р.

суми 11872,12 грн. - 15.10.2014.

Оплата робиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, або іншим не забороненим законодавством України способом, у тому числі шляхом видачі векселя (в т.ч. авальованого).

Згідно умов договору за виконані за договором роботи замовником було перераховано грошові кошти у сумі 23800,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % згідно платіжних доручень:

- № 365 від 10.07.2014 р. на суму 14300,00 грн.

- № 391 від 29.07.2014 р. на суму 9500,00 грн.

Таким чином сума заборгованості відповідача за договором складає 23688,50грн.

Щодо посилань відповідача на те, що між сторонами не проводилися переговори чи інші дії, які свідчать про досудове врегулювання господарського спору, суд зазначає, що позивач міг здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Також, така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 р. у справі № 43/308-10.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною четвертою ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

З огляду на вищевикладене господарський суд прийшов до висновку, що сума основного боргу у розмірі 23688,50 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних, який міститься в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що посилання відповідача щодо того, що в позові не вказується розрахунок 3 % річних від суми основного боргу, не заслуговують на увагу, а сума 3% річних у розмірі 418,51 грн. та сума інфляційних у розмірі 9308,94 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо нарахування позивачем суми пені у розмірі 3972,09 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 6.4. договору було передбачено, що у випадку порушення замовником термінів оплати по РТ, замовник оплачує виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь термін прострочення, і штраф 0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення до моменту остаточного погашення заборгованості.

Проте, умовами договору не було передбачено нарахування позивачем відповідачу пені за прострочення відповідачем свого зобов'язання за договором.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що сума пені у розмірі 3972,09 грн. не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 23688,50 грн. основного боргу, 3% річних - 418,51 грн., збитків від інфляції - 9308,94 грн., всього - 33415,95 грн.

Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд на підставі ст. 49 ГПК України вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у пропорційному розмірі задоволених позовних вимог, яка становить 1632,97 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 628, 629, 837, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" (62510, Харківська область, Вовчанський район, с. Жовтневе Друге, код ЄДРПОУ 00707550, р/р № 260043001751301 в філії АБ «Південний» в м. Києві, МФО 320917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський авіаційний сільськогосподарський комплекс» (64100, Харківська область, м. Первомайський, вул. Бугайченко, буд. 25, кв. 18, код ЄДРПОУ 37646413, р/р № 2605013835201 в ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві, МФО 300346) 23688,50 грн. основного боргу, 3 % річних - 418,51 грн., збитків від інфляції - 9308,94 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" (62510, Харківська область, Вовчанський район, с. Жовтневе Друге, код ЄДРПОУ 00707550, р/р № 260043001751301 в філії АБ «Південний» в м. Києві, МФО 320917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський авіаційний сільськогосподарський комплекс» (64100, Харківська область, м. Первомайський, вул. Бугайченко, буд. 25, кв. 18, код ЄДРПОУ 37646413, р/р № 26004008500901 в АТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 300131) суму сплаченого судового збору у розмірі 1632,97 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 25.05.2015 р.

Суддя Д.О. Доленчук