Рішення № 44342927, 19.05.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2015 р.Справа № 924/425/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Дячук Т.В., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" м.Волочиськ Хмельницької області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка" с.Стара Олександрівка Червоноармійського району Житомирської області

2. Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" с.Шпичинці Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення 812669,91грн., в т.ч. : 260719,78грн. основного боргу, 55855,76грн. пені, 105806,96грн. штрафу, 43436,89грн. 36% річних, 346850,52грн. курсової різниці

Представники:

від позивача: Бундз Т.В. - представник по довіреності від 12.06.2014р.

від 1 відповідача : не з'явився

від 2 відповідача : не з'явився

У судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" звернулось з позовом до суду про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка" та з виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" 812840,01грн. заборгованості, з яких 260719,78грн. основний борг, 55855,76грн. пеня, 105806,96грн. штраф, 43436,89грн. - 36% річних, 347020,62грн. курсова різниця.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем -1 ТОВ "Староолександрівка" умов укладеного 30.04.2014р. договору поставки №106-04/14ЖТ, поручителем за яким виступає відповідач-2 ВСК "Шпичинці" на підставі договору поруки №106-04/14ЖТ від 01.05.2014р.

Ухвалою суду від 27.03.2015р. порушено провадження у справі №924/425/15. Ухвала надіслана сторонам рекомендованими поштовими відправленнями, що підтверджено відповідним реєстром повідомлення на відправлення рекомендованої кореспонденції господарського суду Хмельницької області та фіскальним чеком УДППЗ „Укрпошта" від 27.03.2015р.

Позивачем надано для про приєднання до матеріалів справи копії банківських виписок щодо часткової сплати коштів ТОВ „Староолександрівка".

Відповідачем - 2 СВК "Шпичинці" до суду надано відзив, в якому зазначено, що ВСК „Шпичинці" через складний фінансовий стан не спроможне сплатити ТОВ „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" грошові кошти за ТОВ „Староолександрівка", визнає позовні вимоги повністю і не заперечує проти солідарного стягнення коштів. Також, відповідач-2 просить суд розглядати справу без участі його представника.

В судовому засіданні 06.05.2015р. представником позивача надано копії довідки та витягів з розпорядження Волочиського відділення АТ „Райффайзен Банк Аваль" щодо встановлених курсів валют.

З врахуванням норм ст.43 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 06.05.2015р. розгляд справи було відкладено з метою повторного повідомлення відповідачів, зокрема ТОВ „Староолександрівка", про розгляд справи №924/425/15. Доказом надсилання на адресу відповідача-1 є реєстр повідомлення на відправлення рекомендованої кореспонденції господарського суду Хмельницької області та фіскальний чек УДППЗ „Укрпошта" від 08.05.2015р.

Відповідач-1 своїми процесуальними правами не скористався, відзиву на позов, доказів на спростування заявлених позовних вимог не надав, в судові засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомлено.

Під час розгляду справи повноваженим представником позивача подано заяву від 19.05.2015р. про зменшення розміру позовних вимог. Просить стягнути солідарно з ТОВ "Староолександрівка" та з ВСК "Шпичинці" 812669,91грн., з яких : 260719,78грн. основного боргу, 55855,76грн. пені, 105806,96грн. штрафу, 43436,89грн. - 36% річних та 346850,52грн. курсової різниці.

Заява подана відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України і судом приймається.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між ТОВ "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (постачальник) та ТОВ "Староолександрівка" (покупець) 30.04.2014р. укладено договір поставки №106-04/14ЖТ, за змістом якого постачальник зобов'язується в строки, визначені договором передати у власність покупця засоби захисту рослин, біопрепарати, регулятори росту рослин та/або мікродобрива (надалі Товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його вартість (п.1.1.).

Відповідно до п. 1.2. договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно з п. 2.1. договору ціна товару вираховується, як сума вартостей усіх партій товару (згідно відповідних специфікацій), переданих постачальником у власність Покупцю.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатись у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до цього договору.

Сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривнях. Постачальник визначає у видатковій накладній вартість товару із розрахунку множення грошового еквівалента ціни товару в іноземній валюті вказаній в додатках до договору (специфікація), на курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дату формування видаткової накладної. (п.п. 2.3.1, 2.3.2 договору).

Відповідно до п. 2.3.3 сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості Товару, визначаються шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти, встановленого Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" на банківський день фактичній оплаті покупцем ціни товару (неоплаченої частини). При цьому, сторони погодили, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ "Райффайзен банк Аваль" на банківський день фактичної оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини) менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у видатковій накладній на товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування видаткової накладної.

Відповідно до п.3.1.3 договору постачальник зобов'язаний передати товар покупцеві із дотриманням термінів поставки, вказаних у додатках, та в місцях, визначених в графі „Базис поставки" цих же додатків. Якщо інше не буде визначено в додатку, базис поставки товару - ЕХW (Інкотермс-2000) - склад постачальника (Хмельницька обл., м.Волочиськ, вул. Котовського, 7).

Згідно з п.3.2.6 договору виконання обов'язку покупця з оплатити товару може забезпечуватись договорами застави, договорами поруки, іншими видами забезпечення виконання зобов'язань.

Пунктом 7.2.1. договору сторони погодили, що покупець несе відповідальність за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до вимог ст.625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання, покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та тридцять шість відсотків річних від простроченої (неоплачуваної) суми (п. 7.2.3 Договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та припиняється належним виконанням всіх умов даного договору сторонами (п.5.1. Договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток.

Крім того, між сторонами підписані додатки до договору №№1-2 від 05.05.2014р., №№3-4 від 07.05.2014р., №№5 від 10.05.2014р., №6 від 22.05.2014р., №7 від 27.05.2014р., №8 від 30.05.2014р., №№9-11від 10.06.2014р., №12 від 13.06.2014р., №№13-15 від 03.09.2014р. Сторонами визначено найменування, кількість, ціна, вартість та термін поставки товару, еквівалент в дол. США), а також календарний графік платежів з зазначенням кінцевих термінів оплати.

На виконання умов договору постачальником поставлено відповідачу-1 товар згідно видаткових накладних: №1191 від 05.05.2014р. на суму 22076,88грн.; №1254 від 06.05.2014р. на суму 45895,92грн.; №1374 від 12.05.2014р. на суму 4181,76грн.; №1375 від 12.05.2014р. на суму 39435,60грн.; №1599 від 16.05.2014р. на суму 79395,60грн.; №1866 від 30.05.2014р. на суму 24321,90грн.; №1897 від 31.05.2014р. на суму 45267,60грн.; №1874 від 31.05.2014р. на суму 43560,00грн.; №2126 від 10.06.2014р. на суму 16156,80грн.; №2124 від 10.06.2014р. на суму 124948,80грн.; №2125 від 16.06.2014р. на суму 13281,60грн.; №2345 від 20.06.2014р. на суму 33900,96грн.; №3034 від 08.09.2014р. на суму 81120,00грн.; №3341 від 29.09.2014р. на суму 491,40грн.; №3375 від 30.09.2014р. на суму 3580,20грн., який отриманий відповідачем 1 на підставі довіреностей №2 від 02.05.2014р., №3 від 05.05.2014р., №4 від 08.05.2014р., №5 від 08.05.2014р., №6 від 16.05.2014р., №7 від 23.05.2014р., №9 від 31.05.2014р., №8 від 30.05.2014р., №10 від 10.06.2014р., №12 від 10.06.2014р., №11 від 10.06.2014р., №13 від 20.06.2014р., №14 від 08.09.2014р.

В зазначених накладних (копії яких додано до матеріалів справи), міститься повідомлення щодо розрахункового курсу дол. США та Евро, а також що оплата за товар здійснюється з врахуванням курсової різниці в порядку, встановленому п. 2.3. договору поставки №106-04/14ЖТ від 30.04.2014р.

Загалом товариством з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка" отримано від ТОВ „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" товар на загальну суму 577615,02 грн., однак сплачено його вартість частково в сумі 316895,24грн., що підтверджено банківськими виписками від 22.05.2014р., від 02.06.2014р., від 10.06.2014р., від 20.06.2014р., від 29.09.2014р., від 30.09.2014р, від 03.10.2014р., від 28.10.2014р., від 18.11.2014р., від 25.11.2014р., від 24.12.2014р.(копії виписок банку наявні в матеріалах справи).

01.05.2014р. між ТОВ "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (Кредитор) та виробничим сільськогосподарським кооперативом „Шпичинці" (Поручитель) було укладено договір поруки №106-04/14ЖТ, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка" (Боржник), що виникли з договору поставки №106-04/14ЖТ від 30.04.2014р., який був укладений між кредитором та боржником.

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. У разі порушення зобов'язання боржником, кредитор має право на власний вибір, направити поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину) або пред'явити до поручителя позов (п.п. 3.1., 4.1.2 договору).

У разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право протягом року звернутись до поручителя з вимогою про виконання таких зобов'язань (п. 4.4.2 договору).

Відповідно до п.6.1. договору поруки останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення зобов'язання за основним договором. Договір підписаний представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток.

Аналізуючи надані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності господарським судом враховується наступне :

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11, ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто, сплати коштів.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

30.04.2014р. між ТОВ "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка" укладено договір поставки №106-04/14ЖТ, за змістом якого постачальник зобов'язується в строки, визначені договором передати у власність покупця засоби захисту рослин, біопрепарати, регулятори росту рослин та/або мікродобрива (Товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його вартість (п.1.1.).

На виконання умов договору постачальником поставлено відповідачу-1 товар згідно видаткових накладних: №1191 від 05.05.2014р. на суму 22076,88грн.; №1254 від 06.05.2014р. на суму 45895,92грн.; №1374 від 12.05.2014р. на суму 4181,76грн.; №1375 від 12.05.2014р. на суму 39435,60грн.; №1599 від 16.05.2014р. на суму 79395,60грн.; №1866 від 30.05.2014р. на суму 24321,90грн.; №1897 від 31.05.2014р. на суму 45267,60грн.; №1874 від 31.05.2014р. на суму 43560,00грн.; №2126 від 10.06.2014р. на суму 16156,80грн.; №2124 від 10.06.2014р. на суму 124948,80грн.; №2125 від 16.06.2014р. на суму 13281,60грн.; №2345 від 20.06.2014р. на суму 33900,96грн.; №3034 від 08.09.2014р. на суму 81120,00грн.; №3341 від 29.09.2014р. на суму 491,40грн.; №3375 від 30.09.2014р. на суму 3580,20грн., який отриманий відповідачем 1 на підставі довіреностей №2 від 02.05.2014р., №3 від 05.05.2014р., №4 від 08.05.2014р., №5 від 08.05.2014р., №6 від 16.05.2014р., №7 від 23.05.2014р., №9 від 31.05.2014р., №8 від 30.05.2014р., №10 від 10.06.2014р., №12 від 10.06.2014р., №11 від 10.06.2014р., №13 від 20.06.2014р., №14 від 08.09.2014р.

Таким чином, ТОВ "Староолександрівка" отримано від ТОВ „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" товар на загальну суму 577615,02 грн. але оплачено частково у сумі 316895,24грн., що підтверджено банківськими виписками від 22.05.2014р., від 02.06.2014р., від 10.06.2014р., від 20.06.2014р., від 29.09.2014р., від 30.09.2014р, від 03.10.2014р., від 28.10.2014р., від 18.11.2014р., від 25.11.2014р., від 24.12.2014р., копії яких наявні в матеріалах справи. Залишок боргу склав 260719,78грн.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов'язання.

Заборгованість відповідача-1 перед позивачем за договором поставки №106-04/14ЖТ від 30.04.2014р. становить 260719,78грн., що підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами.

Суд приходить до висновку, що відповідач-1 допустив порушення умов договору поставки №106-04/14ЖТ від 30.04.2014р., а тому вимога ТОВ "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" про стягнення 260719,78грн. заборгованості є правомірною та підлягає задоволенню.

Оскільки в п.7.2.1 договору поставки №106-04/14ЖТ від 30.04.2014р. сторонами передбачено, що за затримку з оплатою постачальника за поставлений товар, покупець несе відповідальність сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати, позивачем нараховано і заявлено до стягнення 55855,76грн. пені, за період з 10.05.2014р. по 23.03.2015р., та 105806,96грн. штрафу.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки є грошова сума, рухоме і нерухоме майно, а відповідно частини другої цієї статті, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення санкцій (штрафу і пені), судом встановлено, що сума штрафу 105806,96 нарахована правильно, а щодо розрахунку суми пені, суд зазначає, що позивачем помилково нараховано на суму боргу 1254,53грн. пеню з 10.05.2014р. по 21.05.2015р. (376дн.), замість нарахування за період з 10.05.2014р. по 22.05.2014р. (12дн.). Тому пеня підлягає стягненню у сумі 55535,04грн.

При цьому судом враховується, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій (позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 09.04.2012 р. по справі №20/246-08).

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами у п. 7.2.3 договору встановлено річні у розмірі 36 %. Позивач заявив до стягнення 43436,89грн. - 36% річних, що нараховані за період з 10.05.2014р. по 23.03.2015р.

Однак, в розрахунку річних, позивачем також допущено помилку і нараховано на суму боргу 1254,53грн. річні 36% з 10.05.2014р. по 21.05.2015р. (376дн.), замість нарахування за період з 10.05.2014р. по 22.05.2014р. (12дн.). Тому річні підлягають стягненню у сумі 42986,50грн.

На підставі п.2.3 договору, позивач, з врахуванням заяви від 19.05.2015р., заявив до стягнення 346850,52грн. курсової різниці.

Статтею 192 Цивільного кодексу України встановлено, що законним платіжним засобом, обов'язковим для приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня.

Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Обіг іноземної валюти на території України підпорядковується спеціальному правовому режиму, встановленому законодавством України, у тому числі Законами України "Про Національний банк України", "Про порядок розрахунків в іноземній валюті", Декретом КМУ від 19 лютого 1993р. №19-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", нормативно-правовими документами Національного банку України.

Разом з тим, не суперечить цивільному законодавству України спосіб визначення грошового зобов'язання із застосуванням еквіваленту вартості гривні в іноземній валюті.

Частиною 2 статті 533 ЦК України встановлено правило, за яким якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Пунктом 2.3.3 договору встановлено порядок обчислення суми коштів, яка підлягає сплаті за поставлений товар. При цьому елементом розрахунку є курс іноземної валюти встановленого Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" щодо продажу долара до гривні на банківський день фактичної оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини).

Станом на дату звернення із позовом до суду покупцем не оплачено гривневий еквівалент 21331,88 Доларів США та 698,12 Євро, що відповідно курсу продажу валют, встановленого публічним акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на 24.03.2015р. складає 607570,30грн. (21331,88 Доларів США х 27,50грн. та 698,12 Євро х 30,00грн.), що становить 260719,78грн. - основного боргу та 346850,52грн. - курсової різниці (607570,30грн. - 260719,78грн.).

Здійснюючи розрахунок курсової різниці вартості неоплаченого товару, позивачем було застосовано курс іноземної валюти встановлений публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" станом на 24.03.2015р., що визнається судом правомірним та обґрунтованим. Відповідно позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково зі стягненням 260719,78грн. основного боргу, пені в сумі 55535,04грн., штрафу в розмірі 105806,96грн., 36% річних в сумі 42986,50грн., курсової різниці в розмірі 346850,52грн.

В частині позову про стягнення 320,72грн. пені, 450,39грн. 36% річних належить відмовити.

Щодо солідарного стягнення суми боргу з обох відповідачів судом враховується таке:

За договором поруки від 20.05.2014р. відповідач-2 (поручитель) зобов'язався відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання відповідачем-1 зобов'язань, що виникли з договору поставки №106-04/14ЖТ від 01.05.2014р.

Частиною 1 ст. 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Відповідно до ч.1 ст.554 цього Кодексу, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Зазначене свідчить, що позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення заборгованості до відповідача-1 та до відповідача-2, що відповідають як солідарні боржники.

Судом враховується п.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.12р. та ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

У зв'язку із задоволенням позову відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на відповідачів в рівних частинах пропорційно правомірно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО"

м.Волочиськ Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка" с.Стара Олександрівка Червоноармійського району Житомирської області та до виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" с.Шпичинці Хмельницького району Хмельницької області задовільнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка" (с.Стара Олександрівна, Червоноармійський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 37968411) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" (Хмельницька область, м.Волочиськ, вул.Котовського, 7, код 37993500) 260719,78грн. (двісті шістдесят тисяч сімсот дев'ятнадцять гривень 78 коп.) основного боргу, 55535,04грн. (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот тридцять п'ять гривень 04 коп.) пені, 105806,96грн. (сто п'ять тисяч вісімсот шість гривень 96 коп.) штрафу, 42986,50грн. (сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят шість гривень 50 коп.) 36% річних, 346850,52грн. (триста сорок шість тисяч вісімсот п'ятдесят гривень 52 коп.) курсової різниці. Даний обов'язок є солідарним. Солідарний боржник - виробничий сільськогосподарський кооператив "Шпичинці"

с.Шпичинці Хмельницького району Хмельницької області (код 03788721). Видати наказ.

Стягнути з виробничого сільськогосподарського кооперативу „Шпичинці"

(с.Шпичинці, Хмельницький район, Хмельницька область, код 03788721) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" (Хмельницька область, м.Волочиськ, вул.Котовського, 7, код 37993500) 260719,78грн. (двісті шістдесят тисяч сімсот дев'ятнадцять гривень 78 коп.) основного боргу, 55535,04грн. (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот тридцять п'ять гривень 04 коп.) пені, 105806,96грн. (сто п'ять тисяч вісімсот шість гривень 96 коп.) штрафу, 42986,50грн. (сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят шість гривень 50 коп.) 36% річних, 346850,52грн. (триста сорок шість тисяч вісімсот п'ятдесят гривень 52 коп.) курсової різниці. Даний обов'язок є солідарним. Солідарний боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка" (с.Стара Олександрівна, Червоноармійський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 37968411). Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка" (с.Стара Олександрівна, Червоноармійський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 37968411) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" (Хмельницька область, м.Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) 8118,99 грн. (вісім тисяч сто вісімнадцять гривень 99 коп.) судового збору. Видати наказ.

Стягнути з виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці"

(с.Шпичинці Хмельницького району Хмельницької області, код 03788721) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" (Хмельницька область, м.Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) 8118,99 грн. (вісім тисяч сто вісімнадцять гривень 99 коп.) судового збору. Видати наказ.

В частині позову про стягнення 320,72грн. пені, 450,39грн. 36% річних відмовити.

Повний текст складено 20.05.2015р.

Суддя Т.В. Дячук

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи;

2 - позивачу (Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котовського, 7) - надати згідно заяви;

3 - першому відповідачу ТОВ "Староолександрівка" (12043, Житомирська обл., Червоноармійський район, с.Стара Олександрівка, вул.Червоноармійська, буд.63);

4 - другому відповідачу ВСГК "Шпичинці" (31322, Хмельницька обл., Хмельницький район, с.Шпиченці).