Рішення № 44342615, 18.05.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2015 р.Справа № 916/1223/15-гГосподарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.

при секретарі судового засідання Бєлих К.В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Ногай Д.С., Долгополова О.П.,

від відповідача: Черкасова О.О.,

від третьої особи: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „ПОРТО-ФРАНКО" в особі Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ „ПОРТО-ФРАНКО" до Товариства з обмеженою відповідальністю „НОТЛЕКСІНВЕСТ", третя особа, яка не яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дочірнє підприємство „Маккенлі", про застосування наслідків недійсності нікчемного договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.03.2015 р. прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „ПОРТО-ФРАНКО" в особі Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ „ПОРТО-ФРАНКО", порушено провадження у справі № 916/1223/15-г та призначено її до розгляду в засіданні суду на 15.04.2015 р., залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дочірнє підприємство „Маккенлі" (далі - ДП „Маккенлі").

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 15.04.2015 р. розгляд справи відкладено на 18.05.2015 р.

Учасники процесу повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їх представників.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 18.05.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „ПОРТО-ФРАНКО" в особі Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ „ПОРТО-ФРАНКО" (далі - ПАТ АБ „ПОРТО-ФРАНКО") звернулось в господарський суд Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „НОТЛЕКСІНВЕСТ" (далі - ТОВ „НОТЛЕКСІНВЕСТ") про:

- застосування наслідків недійсності нікчемного договору від 12.03.2014 р., реєстровий номер 475, про розірвання (відмову) від іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. 27.12.2011 р., реєстровий № 4437, повернувши сторони у первісний стан;

- визначення способу виконання рішення суду шляхом встановлення що воно є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження у виді заборони на наступний об'єкт: майнові права, які впливають з договору купівлі-продажу майнових прав від 23.12.2011 р. № 3/Н/5, укладеного між ДП „Маккенлі" та іпотекодавцем, згідно якого іпотекодавець за рахунок своїх коштів фінансує, а ДП „Маккенлі" здійснює будівництво житлового приміщення (квартири) під будівельним № 3 на поверсі 5 орієнтовною загальною площею 38,2 кв.м. у житловому будинку за адресою: Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Фонтанка, вул. Центральна,25, корп.2.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ПАТ АБ „ПОРТО-ФРАНКО" посилається, зокрема, на положення ст.ст.215,216 ЦК України та ст.ст.1,37,38, 46,48 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та зазначає, що правочин, про застосування наслідків недійсності якого заявлено позов, визнано нікчемним наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АБ „ПОРТО-ФРАНКО" від 17.11.2014 р. № 52 у зв'язку з тим, що банк безпідставно відмовився від власних майнових прав, що передбачені іпотечним договором. За таких обставин, сторони мають бути повернуті у стан, який існував до укладання угоди про розірвання (відмову) від іпотечного договору.

Також позивач вказує на те, що на теперішній час йому самостійно неможливо повернути записи до Єдиного реєстру обтяжень речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру іпотек через закриття доступів до цих реєстрів, з огляду на що існує необхідність встановлення способу виконання рішення суду, адже в іншому випадку реєстратор може відмовити у відновленні відповідних записів. У додаткових письмових поясненнях ПАТ АБ „ПОРТО-ФРАНКО" правовою підставою для встановлення способу виконання судового рішення назвало ст.121 ГПК України за аналогією.

Додатково позивач звертає увагу суду на те, що станом на 16.03.2015 р. заборгованість іпотекодавця перед банком складає 26314766,86 грн.

ТОВ „НОТЛЕКСІНВЕСТ" у відзиві на позов проти його задоволення заперечило, т.я. договір про розірвання (відмову) від іпотечного договору не суперечить вимогам закону, в т.ч. містить всі істотні умови для угод такого типу, та не порушує права та/або охоронювані законом інтереси позивача. Крім того, на думку відповідача, приписи ч.3 ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у частині можливості уповноваженої особи фонду визнавати нікчемними угоди, за якими банк відмовився від власних майнових вимог, набрали чинності з 11.07.2014 р., у той час як договір про розірвання (відмову) від іпотечного договору укладено раніше, тому вказана норма не підлягає застосуванню з урахуванням конституційного принципу щодо неможливості наділення законів зворотною дією у часі.

У судовому засіданні 18.05.2015 р. представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання доказів того, що ним відчужено майнові права, які виступали предметом іпотечного договору. За посиланнями представника ТОВ „НОТЛЕКСІНВЕСТ", надати такі докази на теперішній час він не спроможний, оскільки їх вилучено правоохоронними органами за наслідками проведених на підприємстві слідчих дій.

У задоволенні цього клопотання суд відмовляє, адже ТОВ „НОТЛЕКСІНВЕСТ" не представлено жодних документальних свідчень того, що наведені вище твердження відповідають дійсності, а не спрямовані на затягування строку вирішення спору.

Окремо господарський суд відзначає, що відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.23 Закону України „Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у т.ч. в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою; особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Отже, у випадку, якщо ТОВ „НОТЛЕКСІНВЕСТ" насправді відступило майнові права, передані в іпотеку, це не стане перешкодою для захисту інтересів банку, кінцевою метою яких, як вбачається з тексту позову, є відновлення права на іпотеку та пов'язаних з ним заборон, які, в разі задоволення позову, будуть існувати незалежно від особи іпотекодавця.

ДП „Маккенлі" свої міркування з приводу спірних правовідносин не навело.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників учасників процесу, перевіривши обґрунтованість їх доводів, господарський суд не в повному обсязі задовольняє вимоги, викладені в прохальній частині позову, з огляду на наступне.

27.12.2011 р. між ПАТ АБ „ПОРТО-ФРАНКО" (іпотекодержатель) та ТОВ „НОТЛЕКСІНВЕСТ" (іпотекодавець) з метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором (відзивна реверсивна кредитна лінія) від 20.12.2011 р. № 573/1-11 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. та зареєстрований за № 4437. Предметом іпотеки за цим договором є майнові права, які випливають з договору купівлі-продажу майнових прав від 23.12.2011 р. № 3/Н/5, укладеного між ДП „Маккенлі" та іпотекодавцем, згідно якого іпотекодавець за рахунок своїх коштів фінансує, а ДП „Маккенлі" здійснює будівництво житлового приміщення (квартири) під будівельним № 3 на поверсі 5 орієнтовною загальною площею 38,2 кв.м. у житловому будинку за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, село Фонтанка, вулиця Центральна, будинок № 25, корпус 2.

12.03.2014 р. ПАТ АБ „ПОРТО-ФРАНКО" та ТОВ „НОТЛЕКСІНВЕСТ" укладено договір про розірвання (відмову) від іпотечного договору від 27.12.2011 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. та зареєстрований за № 475.

Відповідно до постанови правління Національного банку України від 30.01.2015 р. № 67 „Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ АБ „ПОРТО-ФРАНКО" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 30.01.2015 р. № 19 „Про початок процедури ліквідації АБ „ПОРТО-ФРАНКО" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ АБ „ПОРТО-ФРАНКО" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АБ „ПОРТО-ФРАНКО" Красюка І.І. строком на 1 рік з 30.01.2015 р. по 29.01.2016 р. включно. До цього в ПАТ АБ „ПОРТО-ФРАНКО" з 29.09.2014 р. існувала тимчасова адміністрація.

Після прийняття рішення про введення в банк тимчасової адміністрації його діяльність регулюється спеціальним Законом України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 р. № 4452-VI (із змінами).

Згідно п.п.1 та 9 ч.1 ст.48 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує повноваження органів управління банку; виконує повноваження, які визначені ч.2 ст.37 цього Закону.

За змістом п.4 ч.2 ст.37 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст.38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.

Пункт 1 ч.3 ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у випадку, коли банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АБ „ПОРТО-ФРАНКО" від 17.11.2014 р. № 52 у відповідності до приписів ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемним договір, реєстровий № 475, про розірвання (відмову) від іпотечного договору, укладений 12.03.2014 р., з підстав, вказаних у п.1 ч.3 ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме у зв'язку з відмовою банку від власних майнових прав, що передбачені цим іпотечним договором.

Проаналізувавши текст наведених вище норм матеріального права та в їх контексті дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пов'язані з реалізацію положень Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", господарський суд вважає цілком правомірним висновок Уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору про розірвання (відмову) від іпотечного договору, адже результатом його укладання стала відмова банку від власних майнових вимог, якими забезпечувалось виконання непогашеного кредитного зобов'язання.

Згідно ч.ч.1 та 2 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину...

За таких обставин, позовна вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом повернення сторін у стан, який існував до укладання нікчемного правочину, підлягає задоволенню.

Стосовно іншої вимоги, викладеної в прохальній частині позову, господарський суд відзначає, що ПАТ АБ „ПОРТО-ФРАНКО" правомірно вважає, що після набрання законної сили рішення суду, яким повернуто сторони у стан, що існував до укладання нікчемного правочину, є підставою для повернення до реєстрів обтяжень речових прав на нерухоме майно та іпотек відомостей про чинність іпотечного договору від 27.12.2011 р.

Між тим, просячи суд встановити спосіб виконання рішення суду, позивач виходить з того, що реєстратор може відмовити йому у відновленні відповідних записів, проте за змістом ст.1 ГПК України в суд за загальним правилом звертаються за захистом вже порушеного права, в зв'язку з чим вимога про встановлення способу виконання рішення суду як позовна не може бути задоволена. Не підлягає вона задоволенню і в порядку ст.121 ГПК України з огляду на п.7.1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р. № 9 (із змінами), де звернуто увагу на те, що ст.121 ГПК України не передбачено подання і розгляд заяв про встановлення способу та/або порядку виконання рішення.

Доводи ТОВ „НОТЛЕКСІНВЕСТ" про те, що договір про розірвання (відмову) від іпотечного договору не порушує прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача, являються помилковими з урахуванням того, що внаслідок укладання нікчемного правочину банк, який в подальшому визнано неплатоспроможним, міг втратити право на предмет іпотеки, переданий з метою забезпечення кредитних зобов'язань ТОВ „НОТЛЕКСІНВЕСТ".

Також хибними є твердження відповідача про неможливість розповсюдження на спірні правовідносини ч.3 ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції, яка набрала чинності пізніше, ніж укладено договір про розірвання (відмову) від іпотечного договору, оскільки специфіка правовідносин, що виникають у зв'язку із застосуванням Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" полягає в тому, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів має вжити заходів з метою забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, для чого її наділено повноваженнями, викладеними, зокрема, в ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". До цих повноважень відноситься і право на перевірку правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті. При цьому для висновку про нікчемність угоди мають використовуватись передумови, існуючі станом на день здійснення ревізії договорів, а не на дату їх укладання, т.я. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів повинна діяти в межах компетенції, наданої чинним Законом України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

На підставі ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач звільнений, стягується з відповідача в дохід державного бюджету.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Застосувати наслідки недійсності нікчемного договору від 12.03.2014 р., реєстровий № 475, про розірвання (відмову) від іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. 27.12.2011 р. за реєстровим № 4437, повернувши сторін у стан, який існував до укладання нікчемного правочину.

В задоволенні вимоги про визначення способу виконання цього рішення відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „НОТЛЕКСІНВЕСТ" (65045, м. Одеса, вул. Жуковського,33, офіс 501, код 37680407) на користь Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, УК у м. Одесі/Приморський район, код ЄДРПОУ 38016923, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) 1218/одна тисяча двісті вісімнадцять/ грн. 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 22 травня 2015 р.

Суддя Л.В. Лічман