Ухвала суду № 44342585, 19.05.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

19 травня 2015 року Справа № 915/1111/13

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: Чабанюка В.С. - дов. від 30.10.2014,

представників відповідача: Поспєлової І.М. - договір від 25.11.2013 (у судовому засіданні 18.05.2015),

представника ДВС: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Агро» про визнання незаконними дій державного виконавця Відділу ДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції та скасування постанови від 17.02.2015 про відмову у відкритті виконавчого провадження, з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2013 у справі №915/1111/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Агро»

(54001, м.Миколаїв, вул.Лягіна, 4/9, кімн.412)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких»

(55142, Миколаївська область, Кривоозерський р-н, с.Секретарка, вул.Леніна, 35/А)

про: зобов'язання повернути ТОВ «Партнер-Агро» самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 1520,1737 га, розташовані в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Особа, дії (бездіяльніть) якої оскаржуються: Відділ ДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції (08600, Київська обл., м.Васильків, вул.Луначарського, 5), -

в с т а н о в и в:

Стягувач звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії Відділу ДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції (надалі - ВДВС), в якій просить:

- визнати незаконними дії державного виконавця Відділу ДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції щодо прийняття постанови від 17.02.2015 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2013, яким з відповідача стягнуто судовий збір у сумі 70540,50 грн.;

- скасувати постанову від 17.02.2015 про відмову у відкритті виконавчого провадження;

- зобов'язати Відділ ДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2013.

Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що ВДВС при прийняті постанови від 17.02.2015 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) діяв з порушенням приписів п.п.1, 2 ст.23 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки наказ суду набрав чинності 31.01.2014; перше пред'явлення виконавчого документу до виконання відбулось в межах річного строку - 25.07.2014; вперше направлений на адресу ВДВС наказ суду було повернуто службою поштового зв'язку без вручення його державному виконавцю; при першому направленні наказу поштовою кореспонденцією на адресу ВДВС, строк пред'явлення наказу до виконання перервався, тобто перебіг строку поновився і на момент подання наказу суду повторно 10.02.2015, річний строк пред'явлення наказу до виконання пропущений не був, що не було взято державним виконавцем до уваги при винесенні постанови від 17.03.2015.

ВДВС письмові пояснення по суті скарги до суду надані не були, представник у судове засідання не з'являвся, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду скарги.

Від ТОВ «Агрофірма Корнацьких» до суду надійшли письмові пояснення (т.30 а.с.79-81, 121-126), в яких боржник проти скарги заперечує, з посиланням на те, що строк пред'явлення виконавчого документу переривається пред'явленим його до відповідного органу держаної виконавчої служби, а не до відділення поштового зв'язку і лише з одержанням ДВС виконавчого документа закон пов'язує відповідні правові наслідки у формі вчинення державним виконавцем певних процесуальних дій; оскаржувана постанова прийнята державним виконавцем на підставі тих документів, які були надані стягувачем при зверненні 10.02.2015, та які не містили відомостей щодо правовідносин, які склались між стягувачем та відділенням поштового зв'язку; стягувач не був позбавлений права звернутись до ВДВС із відповідним запитом або ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження для з'ясування стану виконання наказу суду, однак вказані дії з боку ТОВ «Партнер-Агро» вчинені не були.

Під час розгляду скарги, представники сторін підтримали свої доводи та запереченнях.

При розгляді скарги судом взято до уваги наступне.

23.08.2013 господарським судом Миколаївської області було прийнято рішення за позовом ТОВ «Партнер-Агро» до ТОВ «Агрофірма Корнацьких», яким позовні вимоги позивача були задоволені повністю. ТОВ «Агрофірма Корнацьких» було зобов'язано повернути ТОВ «Партнер-Агро» самовільно зайняті ТОВ «Агрофірма Корнацьких» земельні ділянки загальною площею 1520,1737 га, розташовані в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та стягнуто з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на користь ТОВ «Партнер-Агро» 70540,50 грн. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 вказане рішення залишено без змін.

20.02.2014 стягувачу були видані відповідні накази, які дійсні для пред'явлення державному виконавцю протягом одного року.

Позивач зазначає, що перше подання наказу суду на виконання до Відділу ДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції відбулось за його заявою від 25.07.2014 (т.30 а.с.8), яка разом з оригіналом наказу була направлена засобами поштового зв'язку, однак повернулась без вручення. При цьому, відповідно до довідки Миколаївської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (т.30 а.с.90) повідомлення про надходження поштового відправлення доставлялось адресату тричі, після чого було повернуто відправнику. Друге пред'явлення наказу суду до виконання відбулось на підставі заяви від 10.02.2015 (т.30 а.с.12). Постановою від 17.02.2015 державний виконавець відмовив у прийнятті виконавчого документа до провадження та відкритті виконавчого провадження у зв'язку з пропуском встановленого строку для пред'явлення наказу суду до виконання. Вказані обставини стало підставою звернення стягувача до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд дійшов висновку, що викладені у скарзі вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» Закон №606-ХІV від 21.04.1999 (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон №606-ХІV), державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ст.25 Закону №606-ХІV, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Стаття 23 Закону №606-ХІV передбачає, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Як вбачається зі змісту заяви ТОВ «Партнер-Агро» від 10.02.2015, про попереднє направлення наказу суду на виконання, стягувачем державному виконавцю повідомлено не було. Оригінал наказу відміток про попереднє його пред'явлення до виконання не містив.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.11 Закону №606-ХІV, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Стаття 4 Закону №606-ХІV передбачає, що під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Однак, інформацію, пов'язану з перевіркою фактів подання чи неподання раніше виконавчого документа на виконання, державний виконавець, інакше ніж з відміток на виконавчому документі, не має можливості перевірити. Зазначена інформація та докази, що її підтверджують мають надаватись безпосередньо стягувачем, враховуючи саме його зацікавленість у відкритті виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суд вважає, що при винесенні оспорюваної постанови від 17.02.2015 державний виконавець діяв у межах наданих йому повноважень та у відповідності до тих обставин, які йому були повідомлені. Можливості визначитись зі своєю позицією стосовно прийняття або відмови у прийнятті виконавчого документа іншим чином, у державного виконавця не було, оскільки всі обставини, пов'язані з попереднім направленням виконавчого документу для виконання, йому не були та не могли бути відомі.

За вказаних обставин, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.86, 121-2 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Агро», відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст.91, 93 ГПК України.

Суддя М.В. Мавродієва