Рішення № 44342315, 18.05.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2015 р. Справа № 911/1106/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн-ТВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2»

про стягнення 47 116, 11 грн.

Представники:

від позивача: Баньковський С.О.

від відповідача: не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 47 116, 11 грн. заборгованості за договором поставки № 1275 від 05.08.2009.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2015 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 20.04.2015.

До господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист б/н від 16.04.2015 (вх. № 8699/15 від 16.04.2015), до якого додано документи по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.04.2015 розгляд справи відкладено на 18.05.2015 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

23.04.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 23.04.2015 (вх. № 9553/15 від 23.04.2015) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів.

Присутній у судовому засіданні 18.05.2015 представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, про що свідчить наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надіслав.

Враховуючи, що неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.05.2015, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

05.08.2009 між сторонами, з урахуванням додаткової угоди № 2 від 04.09.2010, укладено договір поставки № 1275, за умовами якого позивач зобов'язався постачати і передавати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору предмет поставки кожної окремої партії товару по договору встановлюється шляхом обміну сторонами наступними документами: на підставі узгодженої специфікації відповідач направляє позивачу замовлення, що акцептується шляхом поставки позивачем товару і узгоджується сторонами в товарній (видатковій) накладній, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 1.4 договору умови поставки в редакції «Інкотермс» 2000 року - DDP (поставка позивачем товару в магазин відповідача, вивантаженим на його рампу) з урахуванням особливостей, встановлених даним договором.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що здавання-приймання товару по кількості здійснюється згідно з накладною, а по якості - згідно документів, що підтверджують якість (сертифікати якості, сертифікати відповідності чи свідоцтва про визнання, висновки санітарно-гігієнічної експертизи).

Відповідно до п. 2.7 договору при поставці товару позивач повинен надати супровідні документи: видаткову накладну, податкову накладну, товарно-транспортну накладну (у разі необхідності).

Згідно з п. 2.8 договору право власності переходить до відповідача з моменту передачі товару і підписання сторонами оформленої належним чином накладної на товар в пункті поставки відповідача.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється в національній валюті України по мірі реалізації згідно п. 1.1 додатку № 4 до договору поставки.

Відповідно до п. 6.4 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009.

Пунктом 1.1 додатку № 4 «Спеціальні умови» передбачено, що відповідач оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень у магазинах відповідача протягом 7 календарних днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що позивач надасть належним чином оформлені накладні на адресу відповідача, яка вказана в замовленні, протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки. Якщо позивач не надасть накладні вчасно, відповідач має право затримати розрахунок на відповідний час затримки наданих документів.

Додатковою угодою № 1 від 29.12.2009 до договору поставки № 1275 від 05.08.2009 сторони домовилися п. 6.4 договору викласти в наступній редакції: «Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2012. У разі якщо не менше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію, строк дії договору вважатиметься продовженим на кожен наступний календарний рік».

На виконання умов договору поставки № 1275 від 05.08.2009 позивач за період з 13.12.2013 по 07.10.2014 по видаткових накладних № 000006750 від 13.12.2013 на суму 15 579, 07 грн., № 000007007 від 23.12.2013 на суму 3 592, 29 грн., № 189 від 23.01.2014 на суму 3 085, 67 грн., № 190 від 23.01.2014 на суму 3 845, 42 грн., № 497 від 04.02.2014 на суму 5 793, 38 грн., № 498 від 04.02.2014 на суму 4 485, 16 грн., № 693 від 11.02.2014 на суму 3 954, 75 грн., № 4473 від 10.06.2014 на суму 6 923, 08 грн., № 7219 від 07.10.2014 на суму 11 957, 47 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 59 216, 29 грн., а відповідач згідно вказаних накладних та приймальних актів № 451 від 30.01.2014, № 83 від 10.06.2014 прийняв товар на загальну суму 58 605, 07 грн. Копії зазначених документів залучено до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за отриманий товар за вищевказаними видатковими накладними розрахувався частково, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 47 116, 11 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією б/н від 01.12.2014 з вимогою сплатити існуючу заборгованість за поставлений товар у розмірі 47 116, 11 грн. Зазначена претензія була отримана відповідачем 01.12.2014, про що свідчить його штамп № 192, що міститься в нижньому лівому куті претензії.

Проте, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий товар, на претензію не відповів, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за отриманий товар не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують належне виконання ним зобов'язань за договором поставки № 1275 від 05.08.2009 суду не надав.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано акти звірки взаєморозрахунків за грудень 2014 року та за період з 01.01.2015 по 28.02.2015, які підтверджують заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Сатурн-ТВ». Зазначені акти підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що поставка товару була здійснена на виконання умов договору поставки № 1275 від 05.08.2009, строк оплати товару настав, доказів оплати товару відповідачем не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 47 116, 11 грн. заборгованості (основного боргу) за договором поставки № 1275 від 05.08.2009 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн-ТВ» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» (09000, Київська область, Сквирський район, місто Сквира, вулиця Леніна, будинок 22, ідентифікаційний код - 35231874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн-ТВ» (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 25-А, літера «Г», ідентифікаційний код - 33156447) 47 116 (сорок сім тисяч сто шістнадцять) грн. 11 коп. заборгованості (основного боргу) за договором поставки № 1275 від 05.08.2009 та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 22.05.2015.

Суддя Т.В. Лутак