Рішення № 44342278, 13.05.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2015 р. Справа № 911/233/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско-Експедиція", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт", Київська обл., м. Васильків

про стягнення 9 000 грн. 00 коп.

та за зустрічним позовом ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт", м. Васильків

до ТОВ "Аско-Експедиція", м. Київ

про стягнення 34 406 грн. 98 коп.

Суддя - Мальована Л.Я.

Представники:

позивача - Вільчинська Н.І. (дов. № 345-18/03/15 від 18.03.2015 р.);

відповідача - Кладько Д.А. (директор).

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 9 000 грн. 00 коп. заборгованості відповідно до договору транспортного експедирування (організація міжнародних та внутрішніх вантажоперевезень автомобільним транспортом) № АК-6/22.01.14 від 22.01.2014 р. та за зустрічним позовом про стягнення 34 406 грн. 98 коп. завданих збитків відповідно до договору-заявки №12/05 від 10.06.2014 р.

Представник відповідача через загальний відділ суду 16.03.2015 року подав зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аско-Експедиція» про відшкодування збитків заподіяних неналежним виконанням договірних зобов'язань в сумі 34 406 грн. 98 коп. На виконання вимог суду відповідач (позивач за первісним позовом) подав відзив на зустрічну позовну заяву.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги за первісним позовом, відповідач проти первісного позову заперечив, підтримав свої вимоги за зустрічним позовом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

22 січня 2014 року між ТОВ «Аско-Експедиція» та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт» було укладено договір транспортного експедирування № АК-6/22.01.14, відповідно до умов якого клієнт замовляє, а Експедитор за плату і за рахунок Клієнта виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу у міжнародному сполученні та територією України.

Відповідно до п. 2.4. договору факт виконання кожного перевезення, а також виконання розрахунків між сторонами, підтверджується оформленими належним чином товаротранспортними накладними: СМR при виконанні міжнародних перевезень та ТТН при виконанні внутрішніх перевезень по Україні, а також відповідним актом.-виконаних робіт (наданих послуг).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки між Клієнтом та Експедитором здійснюються відповідно до чинного законодавства України протягом 15 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів: рахунку-фактури, акту виконаних робіт, податкових накладних (у випадках, передбачених законодавством), товарно-транспортної накладної (CMR, TTH) з відміткою одержувача про прийняття вантажу, та підписаний з обов'язковим скріпленням печатки оригінал заявки.

Відповідно до договору-заявки № 12/05 від 10.07.2014 року вартість транспортно-експедиторських послуг складає 9 000 грн. 00 коп.

На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу послуги за договором, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № CMR 359753, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи. Факт здійснення перевезення відповідачем не заперечується, проте останній за надані послуги не розрахувався.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 9 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідач проти первісного позову заперечив, подавши зустрічний позов про відшкодування збитків заподіяних неналежним виконанням договірних зобов'язань за договором транспортного експедитування в сумі 34 406 грн. 98 коп.

В обґрунтування заявленої за зустрічним позовом вимоги відповідач посилається на наступне.

12.06.2014 року між ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» та Bauwer sp. z o.o. було укладено контракт № 27/05, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати покупцеві товар, а покупець прийняти й оплатити товар на наступних умовах.

Пунктом 4 додатку № 1 до контракту № 27/05 від 12.06.2014 року встановлено, що порушення терміну доставки партії товару, наведену у п. 1 даного додатку № 1 до контракту 27/05 від 12.06.2014 року, тягне за собою сплату «Продавцем» на користь «Покупця» штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) євро. Сплата вказаного штрафу здійснюється протягом 20 банківських днів з дня отримання «Продавцем» мотивованої претензії від «Покупця».

В якості доказів нанесення збитків відповідач за первісним позовом надає суду міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № 359753, згідно якої митний огляд вантажу на українсько-польському кордоні було проведено 17.06.2014 року, проте згідно заявки на перевезення № ОЛА/РЛН від 1106.2014 року доставка повинна бути здійснена 16.06.2014 року, в зв'язку з чим на адресу ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» від покупця надійшли претензії щодо сплати штрафу № 54 від 02.07.2014 року, № 12 від 10.01.2015 року, № 43 від 18.02.2015 року та виписки по рахунку згідно яких позивач за зустрічним позовом перерахував покупцю 1000 євро штрафу, а також поніс супутні витрати: 2 888 грн. 17 коп. та 133 грн. 92 коп. комісії за придбання валюти, 793 грн. 06 коп. комісії за платіж в іноземній валюті на користь неризедента.

Проте суд вважає дану вимогу безпідставною оскільки відповідачем за первісним позовом не надано суду причино-наслідкового зв'язку між діями позивача за первісним позовом та збитками.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що експедитор здійснює транспортно-експедиторське обслуговування вантажів, а саме: організацію та планування перевезень, отримання необхідних документів, виконання митних та інших процедур, контроль за проходженням та одержанням вантажів, проведенням взаєморозрахунків, тощо. Експедитор за цим договором виступає від свого імені та має право укладати договори з третіми особами і оплачувати їх послуги грошовими коштами, що надійшли від клієнта або відшкодовуються ним Експедитору після надання послуг.

Відповідно до п. 2 заявки на перевезення ОЛА/РЛН - 105-1 від 11.06.2014 року, в якості перевізника зазначено Філіал «Транс-Капітал» ПрАТ АТП «Атлант».

Позивачем за зустрічним позовом не надано суду письмових документально обґрунтованих пояснень щодо надання послуг з перевезення третіми особами, що унеможливлює встановлення ступеня вини позивача за первісним позовом, а також причинно-наслідкового зв'язку між діями ТОВ «Аско-Експедиція» та збитками понесеними продавцем.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управне на сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань - причиною.

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд звертає увагу, що позивачем за зустрічним позовом в якості збитків зазначена договірна штрафна санкція за контрактом № 27/05 від 12.06.2014 року укладеним між відповідачем за первісним позовом та покупцем товару, в той час як договором транспортного експедирування укладеним між позивачем та відповідачем за первісним позовом не передбачено відшкодування додаткових витрат понесених ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» в зв'язку із здійсненням господарської діяльності останнім.

Отже, заявлена до стягнення сума штрафу сплаченого ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення збитків у зв'язку з недоведенням позивачем складу цивільного правопорушення.

За таких обставин, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню повністю, за зустрічним позовом слід відмовити повністю, судові витрати покласти на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрвемікуліт» (08606, Київська обл., м. Васильків, вул. Прорізна, буд. 1, код 31101383) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аско-експедиція» (03148, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 58, код 31903893) - 9 000 (девять тисяч) грн. 00 коп. боргу, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити повністю.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Л.Я. Мальована