Рішення № 44342053, 19.05.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/59/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2015 Справа № 908/1475/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (04112 м. Київ, вул. І.Сікорського, 8, пов. 6, офіс 32)

до Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (83052 м. Донецьк, пр. Ілліча, 100)

про стягнення 12 058 грн. 07 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: Рекункова А.В., дов. № 83 від 23.02.2015 р.

від відповідача: не з'явився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", м. Київ до Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", м. Донецьк про стягнення 12 058 грн. 07 коп. страхового відшкодування в порядку регресу.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", якщо місцевий господарський суд знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то заява подається до господарського суду за територіальною підсудністю судових справ

Відповідно до розпорядження голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. № 28-р розгляд господарських справ Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., автоматичним розподілом справ між суддями від 05.03.2015р., справу № 908/1475/15-г передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 06.03.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1475/15-г, присвоєно справі номер провадження 27/59/15 та призначено судове засідання на 08.04.2015р.

Ухвалою суду від 08.04.2015р. розгляд справи відкладався на 29.04.2015 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

Ухвалою суду від 29.04.2015р. продовжено строк розгляду справи № 908/1475/15-г на п'ятнадцять днів ( за клопотанням позивача), відповідно до ст. 69 ГПК України. Розгляд справи відкладено на 19.05.2015р.

19.05.2015р. продовжено розгляд справи № 908/1475/15-г.

19.05.2015р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 19.05.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 12 058 грн. 07 коп. страхового відшкодування в порядку регресу.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 08.04.2015р., 29.04.2015р. та 19.05.2015р. не з'явився, надав до канцелярії суду письмовий відзив, в якому зазначив та підтвердив, що 26.03.2013р. в м. Києві відбулось зіткнення автомобіля «Фіат», реєстраційний номерний знак АА 1397 ЕВ, під керуванням Нецького Е.Г. із транспортним засобом «Шкода» (реєстраційний номер АА 2578 КК), внаслідок якого останній автомобіль було пошкоджено.

Винуватцем дорожньо-транспортної пригоди було визнано Нецького Е.Г. (постанова Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 01.04.2013 р.), цивільно-правову відповідальність якого було застраховано в ПрАТ «УАСК АСКА» за полісом АВ 4447540.

ПрАТ «УАСК АСКА» було повідомлено про вищенаведене, дорожньо-транспортну пригоду визнано страховим випадком та призначено до оплати ТзДВ «СК «НАСТА» 12 568,07 грн. - 510,00 грн. (франшиза), а всього 12058,07 грн. які на дату розгляду справи не сплачено.

Додатково відповідач повідомив, що надати суду оригінали документів для огляду, в т.ч. договір, страховий акт та ін., не представляється можливим, у зв'язку з тим, що усі матеріали по даному страховому випадку знаходяться в головному офісі компанії м. Донецьку та відсутня будь-яка можливість їх переправлення.

Крім того, відповідач надав до канцелярії суду письмове клопотання про розгляд справи без участі свого представника.

Клопотання відповідача прийнято судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським судом встановлено, що 29.01.2013р. між ВАТ «Київсільелектро» та Страхова компаніям «Наста» укладено договір добровільного страхування автотранспорту № 205.0105707.

Згідно договору страхування було застраховано автомобіль «Шкода» (застрахований автомобіль), реєстраційний номерний знак АА 2578 КК.

26.03.2013р. в м. Києві відбулось зіткнення автомобіля «Фіат», реєстраційний номерний знак АА 1397 ЕВ під керуванням Нецького Едуарда Григоровича із застрахованим автомобілем. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, застрахований автомобіль був пошкоджений.

Зіткнення відбулося в результаті порушення Нецьким Едуардом Григоровичем Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 01.04.2013р. по справі № 369/2851/13-п винним у настанні ДТП є Нецький Едуард Григорович.

Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку, страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.

На виконання договору страхування ТДВ «СК «НАСТА» виплатило страхове відшкодування в розмірі 12 568 грн. 07 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 5399 від 21.05.2013р.

Згідно Звіту № 2013-03-26/002 вартість матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля, складає 12 779 грн. 54 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія Нецького Едуарда Григоровича, на момент ДТП, була застрахована у ПАТ УА СК «АСКА» за полісом АВ/4447540.

08.07.2013р. ПАТ УА СК «АСКА» отримало заяву про виплату страхового відшкодування у порядку регресу на суму 12 568 грн. 07 коп. (вартість відновлювального ремонт без урахування франшизи).

25.03.2014р між ТДВ «СК «НАСТА» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір № 2503 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих страхувальникам первісного кредитора по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку № 1 до договору. В тому числі, новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих страхувальнику по договору страхування (пункт 99 Додатку № 1 до договору).

Згідно ст. 512 ЦК України, однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у забов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, позивач є правонаступником ТДВ «СК «НАСТА» у правовідносинах по стягненню страхового відшкодування у порядку регресу.

16.04.2014р. відповідачем направлено поштовим відправленням повідомлення про відступлення права вимоги страхового відшкодування, доказом отримання відповідачем повідомлення є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (додається). Але останній не сплатив страхове відшкодування в повному обсязі.

Враховуючи зазначене відповідач зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі 12 058 грн. 07 коп. (з урахуванням франшизи 510 грн. 00 коп.).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 981 Цивільного кодексу України договір страхування укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Відповідно до статті 993 кодексу до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Господарським судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія, відповідальність якого застрахована відповідачем.

Згідно ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 8 Закону Україна "Про страхування" передбачено, що страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Позивачем дорожньо-транспортну пригоду визнано страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування.

Частиною 1 ст. 25 Закону України від 07.03.1996р. № 85/96 «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За приписами статті 979 Цивільного кодексу України та 16 Закону України «Про страхування» за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 вказаного кодексу страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до вимог вищевказаного закону ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» повинна відшкодувати 12 058 грн. 07 коп. страхового відшкодування.

Оскільки, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" сплатило ВАТ «Київсільелектро» відшкодування по договору добровільного страхування, то згідно ст.ст. 514, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" у розмірі фактичних витрат, як до страховика, перейшло право вимоги до ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Страховим випадком згідно ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 8 Закону Україна "Про страхування" передбачено, що страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Позивачем дорожньо-транспортну пригоду визнано страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

З приписів зазначених норм не вбачається, що позивач мав обов'язково звертатись до страховика, в якого застрахована цивільно-правова відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП, з вимогою щодо отримання суми виплаченого страхового відшкодування; натомість ними передбачено перехід до позивача права вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, позивач отримує право вимагати від потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування. Відповідно до зазначених законодавчих приписів позивач може реалізувати своє право шляхом подання позову до суду.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за цими вимогами.

Відповідальною особою за завдані збитки в даному випадку є відповідач, оскільки, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми бере на себе відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Крім того ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Аналогічні норми містить ст. 228 Господарського кодексу України, якими унормовано, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами.

За таких обставин у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 12 058 грн. 07 коп. страхового відшкодування в порядку регресу.

На підставі статті 85 ГПК України - 19.05.2015року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", м. Київ до Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", м. Донецьк задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (83052 м. Донецьк, пр. Ілліча, 100, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (04112 м. Київ, вул. І.Сікорського, 8, пов. 6, офіс 32, код ЄДРПОУ 38750239) 12 058 (дванадцять тисяч п'ятдесят вісім) грн. 07 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 22.05.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.