Рішення № 44341562, 20.05.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 травня 2015 р. Справа № 902/509/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Василишеній Н.О.

Представники сторін не з'явились

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, оф. 1)

до:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 4794,63 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (далі позивач) звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просив стягнути з відповідача 4 794,63 грн. заборгованості.

Ухвалою від 09 квітня 2015 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 22 квітня 2015 року.

Ухвалою від 22.04.2015 року відкладено розгляд справи на 20.05.2015 року в зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали від 09.04.2015 р. та неявкою представників сторін.

В судове засідання 20.05.2015 року представники сторін не з'явились. Через канцелярію суду 18.05.2015 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву на позов та витребуваних документів не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується поштовим повідомленням про вручення йому рекомендованої кореспонденції від 12.05.15 р., доставлено (вручено) 06.05.15 р.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відсутність представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з цим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

06.12.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки продукції № 1702 (в подальшому Договір), відповідно до умов п. 1. роз. 1 якого, постачальник (позивач) зобов'язується поставляти продукцію покупцю, згідно замовлення останнього, а покупець зобов'язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного Договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним Договором. Замовлення передається постачальнику в будь-якій зрозумілій сторонам формі (електронною поштою, через торгового представника, факсимільним, телефонним зв'язком, усно тощо).

Згідно п. 2 роз. 1 Договору під терміном продукція в даному договорі сторони розуміють, пиво в пляшках, банках та кегах, напої безалкогольні, напої слабоалкогольні, мінеральні води та інше.

Відповідно до п. 3 роз. 1 Договору продукція доставляється централізовано транспортом постачальника або, за бажанням покупця, шляхом само вивозу зі складу постачальника. Місце доставки продукції узгоджується сторонами при прийнятті замовлення. Прийняття покупцем продукції вважається підтвердженням узгодження кількості, ціни та асортименту продукції. Підтвердженням факту узгодження умов доставки продукції є підписана сторонами товарно-транспортна накладна та/або видаткова накладна. Після підписання сторонами накладної, претензії щодо кількості та якості продукції постачальником не розглядаються.

Згідно п. 1 роз. 2 Договору постачальник передає в тимчасове користування ящики, піддони, кеги та балони (далі - зворотна тара) покупцю відповідно до переліку та виключно в межах лімітів передачі зворотної тари, погоджених сторонами в Додатку № 2 , що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець, зобов'язується повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним Договором. Пляшка, у якій міститься продукція, що продається покупцю, є незворотною тарою.

Відповідно до п. 1 та п. 2 роз. 3 Договору продукція відпускається постачальником за вільно відпускними цінами, які зазначаються в накладній. У випадку централізованої доставки продукції, доставка продукції покупцю та повернення зворотної тари від покупця здійснюється за рахунок постачальника.

Згідно п. 3 та п. 4. роз. 3 Договору відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу. При відвантаженні продукції без попередньої оплати покупець зобов'язується у термін 7 календарних днів повністю оплатити всю отриману продукцію. Розрахунковим документом за повернену зворотну тару є накладна на повернення зворотної тари з відміткою постачальника.

Відповідно до п. 2.4. Договору не пізніше 10 числа наступного місяця за звітним Продавець надає Покупцю зведену накладну та зведену податкову накладну за попередній місяць в двох примірниках, сформовану на основі усіх накладних, надісланих Покупцю протягом звітного місяця. Покупець зобов'язується повертати зведену видаткову накладну за попередній місяць не пізніше 19 числа місяця наступного за звітним. У випадку неповернення зведеної видаткової накладної. Продавець має право припинити відвантаження друкованої продукції.

Згідно зі товарно-транспортними видатковими накладними № ВН-Е 10667 від 12.05.2012 р., № ВН-Е 13003 від 31.05.2012 р. позивач передав, а відповідач прийняв друковану продукцію на загальну суму 4 794,63 грн.(а.с. 23-25).

Строк виконання забовязання з боку відповідача відповідно до товарно-транспортної накладної № ВН-Е 10667 від 12.05.2012 р. настав 20.05.2012 р., відповідно до товарно-транспортної накладної № ВН-Е 13003 від 31.05.2012 р. настав 08.08.2012 р.

Станом на день слухання справи за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 4 794,63 грн.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару, за якими згідно зі ст. 712 ЦК України одна сторона - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У ст. 33-34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З матеріалів справи вбачається, а відповідачем не спростовано, що на день розгляду справи у останнього перед позивачем існує заборгованість у сумі 4 794,63 грн., а тому суд приходить до висновку про задоволення позову.

Також необхідно зазначити, що при зверненні до суду 08.04.2015 року з позовною заявою № 132-1 від 18.11.2014 р. позивачем платіжним дорученням № 3006 від 10.12.2014 року перераховано до державного бюджету 1828,50 грн.

Виходячи з підпункту 2.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з платіжного доручення № 3006 від 10.12.2014 року, доданої до позовної заяви як доказ сплати судового збору в розмірі 1828,50 грн., кошти позивачем перераховані в більшому розмірі ніж встановлено п.2.2 ч.2 ст.4 Закону, тоді як потрібно було сплатити 1827,00 грн. - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету 1,50 грн. судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" ухвалою суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, оф. 1, код 37317990) 4 794,63 грн. - боргу та 1827,00 грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 25 травня 2015 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, оф. 1)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)