Ухвала суду № 44341107, 19.05.2015, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22ц/790/4038/15 Головуючий 1-ї інст. - Скородєлова В.В.

Справа №2023/2025/12 Суддя доповідач - Бровченко І.О.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Бровченко І.О.,

суддів - Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.,

при секретарі - Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють у власних інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 на ухвалу Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 22 квітня 2015 року про відстрочку виконання заочного рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 15 січня 2013 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно та виселення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до суду з заявою про відстрочку виконання заочного рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 15 січня 2013 року у цивільній справі №2023/2025/2012 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно та виселення.

В обґрунтування заяви зазначили, що до правовідносин з приводу примусового виконання рішення суду необхідно застосовувати Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Вказаним Законом встановлено заборону на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань за споживчими кредитами в іноземній валюті, за умови, якщо нерухоме житлове майно використовується, як місце постійного проживання позичальника, загальна площа нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв.м.

Представник позивача по справі ПАТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Ухвалою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 22 квітня 2015 року у задоволені заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення суду від 15 січня 2013 року по справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно та виселення відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють у власних інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити їх заяву про відстрочку виконання рішення суду. Обґрунтовуючи скаргу посилаються на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що заочним рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 15 січня 2013 року у цивільній справі № 2023/2025/2012 позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно та виселення задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAR0GL01270067 від 17 вересня 2008 року (зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 17 вересня 2008 року) в розмірі 67915,63 доларів США, що за курсом НБУ 7.99 станом на 03 березня 2012 року складає 542645,88 грн., звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 68,00 кв.м, житловою площею 38,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить відповідачу ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № HAR0GL01270067 від 17 вересня 2008 року) публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача ОСОБА_1, договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, які зареєстровані та проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям їх з реєстраційного обліку у секторі громадянства реєстрації і міграції фізичних осіб Куп'янського МРВ ГУ МВС України в Харківській області. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 13 листопада 2013 року резолютивна частина рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 15 січня 2013 року в частини звернення стягнення на предмет іпотеки викладена в наступній редакції: В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № HAR0GL01270067 від 17 вересня 2008 року із змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 17 вересня 2008 року, яка становить 67915,6 доларів США, що за курсом НБУ 7,99 станом на 03 березня 2012 року складає 542645,8 грн. та складається із 29690 доларів США (еквівалент 237223,1 грн.) заборгованість за кредитом; 18944,13 доларів США (еквівалент 151363,6 грн.) заборгованість за відсотками; 16017,62 доларів США (еквівалент 127980,78 грн.) заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 31,29 доларів США (еквівалент 250 грн.) штраф фіксована частина, 3232,59 доларів США (еквівалент 25828,40 грн.) штраф відсоток від суми заборгованості звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 17 вересня 2008 року, а саме на трикімнатну квартиру, загальною площею 68,00 кв.м, житловою площею 38,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом визнання за публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (права її продажу від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, початкову ціну продажу предмета іпотеки встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, дійсної на час продажу.

Рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 15 січня 2013 року в частині зняття ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 з реєстраційного обліку у секторі громадянства реєстрації і міграції фізичних осіб Куп'янського МРВ ГУМВС України в Харківській області скасовано, у задоволенні цих позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

23 січня 2015 року державним виконавцем відділу ДВС Куп'янського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2023/2025/2012 від 20 березня 2014 року, виданого Куп'янським міськрайонним судом Харківської області про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 із квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Вказана квартира, яка є предметом іпотеки, використовується як місце постійного проживання позичальника ОСОБА_1 та її сім`ї - відповідачів по справі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3

У боржника ОСОБА_1 немає іншого нерухомого житлового майна у власності, що підтверджується відповідними витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (а.с. 187-194, 204)

Відмовляючи у задоволені заяви про відстрочку виконання рішення суду суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких належних доказів, які б дали суду правові підстави для висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішень або роблять його неможливим, заявники суду не надали і судом таких доказів не здобуто.

Проте, такий висновок суду не ґрунтуються на матеріалах справи.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

З роз'яснень, наданих в п.37 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вбачається, що відповідно до ст.217 ЦПК України визначення порядку виконання рішення суду, надання відстрочки або розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання за наявності для цього підстав зазначається безпосередньо в рішенні суду при його ухваленні. Заяви сторін або державного виконавця про вчинення судом таких же дій при виконанні рішення суду за наявності для цього підстав розглядаються в порядку, встановленому статтею 373 ЦПК, за результатами вирішення яких постановляється ухвала. У разі задоволення заяви в ухвалі суду, крім відомостей, передбачених статтею 210 ЦПК, зазначається строк дії відстрочки (розстрочки), а при наданні розстрочки, крім того, розмір періодичних платежів, які підлягають стягненню для погашення присудженої суми. Межі дії відстрочки (розстрочки) можуть бути визначені не лише датою, але й настанням якоїсь події (зміна матеріального становища відповідача, видужання тощо).

Аналогічні положення містяться в п. 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», згідно з яким відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки може бути надана судом за заявою іпотекодавця безпосередньо при ухваленні самого рішення (ст.217 ЦПК, стаття 39 закону України «Про іпотеку») або після його ухвалення за правилами, встановленими статтею 373 ЦПК.

Відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку. Не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки). Кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Даний Закон був прийнятий з метою підтримки громадян України, які вже мають невиконані зобов'язання за договорами споживчого кредиту в іноземній валюті (валютних кредитів) шляхом встановлення порядку і умов конвертації зобов'язань за кредитними договорами в іноземній валюті в національну валюту України та з метою мінімізувати негативні наслідки інфляції національної валюти для громадян України та убезпечити зазначених громадян від виникнення скрутної фінансової ситуації.

Підставою для прийняття Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» стала втрата значних коштів громадянами України внаслідок різких курсових коливань на валютному ринку України, знецінення національної валюти.

З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 є постійним місцем проживання відповідачів, загальна площа її складає 68 кв.м, відомості про наявність у відповідачів іншого нерухомого житлового майна відсутні, вказана квартира є предметом іпотеки на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, наданим в іноземній валюті.

Мораторій у юридичному розумінні має значення відстрочки виконання певних обов'язків, відкладення певних дій на визначений чи невизначений період на підставі спеціального акта.

Відтак, виконання рішення суду про звернення стягнення на належну ОСОБА_1 квартиру, під час дії мораторію, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», є неможливим.

Наведене свідчить про наявність достатніх та об'єктивних правових підстав для відстрочення виконання заочного рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 15 січня 2013 року.

Оскільки виселення боржника з квартири є наслідком звернення стягнення на майно, яке заборонено Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», судова колегія вважає, що вимоги про відстрочку виконання рішення суду щодо виселення також підлягають задоволенню.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, визнає, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального закону, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України є підставою для її скасування з постановленням з цього питання нової ухвали про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду до втрати чинності Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п. 2 ч. 1 312, 313, 317, 319, 323, 324 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 22 квітня 2015 року скасувати.

Відстрочити виконання заочного рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 15 січня 2013 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно та виселення до втрати чинності Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді -