Ухвала суду № 44339631, 28.04.2015, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 28.04.2015

ЄУ № 420/1300/14-ц

Провадження №2/420/578/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Тарасова Д.С.

при секретарі Теплинській О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом до відповідачів, в якому просить виселити їх та інших осіб, які зареєстровані та проживають в квартирі, розташованій за адресою : м. Красний Луч, мікрорайон 4-й, буд.5 кв.88 .

Ухвалою Новопсковського районного суду від 28.04.2015 року вимоги позивача в частині виселення відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 були залишені без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України.

В судове засідання представник позивача не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на заявлених вимогах наполягає, у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання повторно не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, через оголошення в газеті «Урядовий Кур’єр», заяв про розгляд справи без їх участі суду не надавали.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між позивачем ПАТ КБ “Приватбанк», що є правонаступником всіх прав та обов’язків ЗАТ КБ “Приватбанк” та відповідачем ОСОБА_1, 30.05.2008 р було укладено кредитний договір № LGK2GA0000000022 .

Відповідно до п.8.1 кредитного договору позивач зобов’язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 115987 грн. строком до 30.05.2018 року , а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором позивач і відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 30.05.2008 року уклали договір іпотеки № LGK2GA0000000022. Згідно п.33.3 договору іпотеки відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно – квартиру , загальною площею 65,60 кв.м., житловою площею 38,90 кв.м., яка розташована за адресою : м. Красний Луч, мікрорайон 4-й, буд.5 кв.88 .

Матеріалами справи встановлено, що належним чином свої зобов’язання за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 не виконував, у зв’язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 09.11.2011року становить 182885,28 грн.

В лютому 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та 29.11.2012 р. суд виніс рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки , а саме квартиру, загальною площею 65,60 кв.м., житловою площею 38,90 кв.м., яка розташована за адресою : м. Красний Луч, мікрорайон 4-й, буд.5 кв.88, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приват Банк» .Зазначені обставини встановлені рішенням апеляційного суду Луганської області від 15.05.2013 року, яке набрало законної сили, тому у чинність ч.3 ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, що мешкають у ньому, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що в червні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» було направлено відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_3 повідомлення про добровільне звільнення вказаної квартири протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги (а.с.19-22), але відповідачі вимогу банку добровільно не виконали.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги в частині виселення відповідача ОСОБА_1 обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду встановлений факт порушення відповідачем ОСОБА_1 умов цивільно-правового договору (договору іпотеки квартири) та ст.629 ЦК України Порушене право позивача , як іпотекодержателя у чинність п.3 ч.2 ст.16 ЦК України підлягає захисту шляхом припинення дії, яка порушує право, а саме виселення ОСОБА_1 та зняття з реєстраційного обліку.

У чинність ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Що стосується вимог позивача про виселення відповідача ОСОБА_3 зі спірної квартири, то суд вивчивши матеріали справи вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_3 не мешкає в квартирі, яка була передана в іпотеку, а мешкає та зареєстрований за іншою адресою - м .Красний Луч, мікрорайон 3АДРЕСА_1. Зазначені обставини встановлені рішенням апеляційного суду Луганської області від 15.05.2013 року, яке набрало законної сили, тому у чинність ч.3 ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають .

У чинність ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 243,60 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду та витрати, пов’язані з публікацією у пресі оголошення про виклик відповідача в сумі 420 грн.Cуд вважає за необхідне повернути позивачу зайво сплачену суму судового збору у розмірі 121,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 223-233 ЦПК України, cуд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про виселення задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_1 з житлового приміщення – квартири, розташованої за адресою: Луганська область м. Красний Луч, мікрорайон 4-й, буд.5 кв.88.

Стягнути з ОСОБА_1, ід.н.2135413030 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”, код ЄДРПОУ - 14360570, р/р – 64993919400001, МФО- 305299 663,60 грн. в рахунок понесених судових витрат.

Повернути Публічному акціонерному товариству комерційний банк “Приватбанк”, код ЄДРПОУ - 14360570, р/р – 64993919400001, МФО- 305299 суму судового збору у розмірі 121,80 грн. сплачену за платіжним дорученням № ВОК30В0С6D від 10.10.2014 року .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя