Ухвала суду № 44339569, 25.05.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

1-КП/415/299/15

УХВАЛА 415/2580/15-к

25.05.15року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

при секретарі Лябах Е.Е.

за участю: прокурора Сухіна Д.В.

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015130240000668 від 27.03.2015 року у відношенні

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 23.10.2006 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст.309 ч.1, 75 КК України (2001 року) до 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 10.01.2007 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.309 ч.2, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 02.12.2009 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст.185 ч.3, 395, 70,72,71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2015 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12015130240000668 від 27.03.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Ухвалою суду від 28 квітня 2015 року вищезазначене кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, захисника, обвинуваченого та потерпілого, без виклику свідка ОСОБА_4, зазначивши при цьому про відсутність підстав для закриття справи або повернення обвинувального акту та заявив клопотання про приєднання до кримінального провадження матеріалів досудового розслідування.

Захисник ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_3 не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, а також задоволення клопотання прокурора про приєднання до обвинувального акту матеріалів досудового розслідування, при цьому вважали необхідним викликати до суду свідка ОСОБА_4, зазначеного у реєстрі.

Потерпілий ОСОБА_2 також не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та задоволення клопотання прокурора.

Клопотання прокурора про приєднання до матеріалів кримінального провадження матеріалів, зібраних в ході досудового розслідування, є обґрунтованим та на підставі ст. 315, 317 КПК України підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з долученими до нього відповідно до ст. 291 КПК України додатками, приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Лисичанському міському суду Луганської області.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.

Враховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України та обмежень, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого, його захисника та потерпілого.

Також під час підготовчого судового засідання прокурор Сухін Д.В. звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3, в обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за який згідно санкції статті передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, а ризики не зменшились, оскільки обвинувачений не працює, не навчається, не одружений, дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, а тому існують ризики, що перебуваючи на волі останній може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 25.05.2015 року, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_3 Лисичанським міським судом не розпочатий, просив суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 та зазначив, що на досудовому розслідуванні обвинувачений не ухилявся від слідства та суду, добровільно з'явився на розгляд клопотання щодо обрання відносно нього запобіжного заходу, при цьому знав, яка тяжкість покарання загрожує останньому у разі визнання його судом винуватим у вчиненні інкримінуємого органом досудового розслідування злочину, що вказує на відсутність ризику переховування. Крім того вважав, що прокурором не доведено наявності обставин, які б свідчили про існування ризику, що обвинувачений перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Потерпілий підтримав думку захисника ОСОБА_1, та не наполягав на продовженні відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання, заявленого прокурором та підтримав думку свого захисника, який також просив врахувати думку потерпілого з цього питання.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, думку потерпілого, суд вважає, що клопотання прокурора прокуратури м. Лисичанська Сухіна Д.В. про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».

Згідно пунктів 1 і 3 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; … 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відповідно до санкції статті карається позбавленням волі від 4 до 6 років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Ухвалою слідчого судді від 29.03.2015 року під час досудового розслідування у відношенні ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якої спливає 25.05.2015 року.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України») ОСОБА_3 не працює, не навчається, не одружений, дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, при цьому репутація ОСОБА_3, який не має постійного місця роботи та єдиного джерела доходів, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення корисливого злочину, судимості за які не зняті та непогашені в установленому законом порядку, вказує на те, що обвинувачений, перебуваючи на волі може вчинити нове кримінальне правопорушення. Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь обвинуваченого ОСОБА_3 та враховує думку потерпілого, але вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, ухилення від суду та можливості вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу перевагу, ніж правила про повагу до свободи особи (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 314-317, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12015130240000668 від 27.03.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду на 27 травня 2015 року на 10 годину 00 хвилин.

Розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.

Про час та місце проведення судового розгляду повідомити прокурора, захисника, обвинуваченого, потерпілого, а також свідка, відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України на 60 днів, тобто по 23 липня 2015 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 23 липня 2015 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М.М. Старікова