Рішення № 44335415, 19.05.2015, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/131/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року Полонський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді -Дідек М.Б.

при секретарі - Богданевич О.О.

з участю представника позивача Веретюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

В січні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до Полонського районного суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за споживчим кредитом та звернення стягнення на предмет іпотеки.

На обґрунтування з урахуванням уточнених в судовому засіданні вимог позивач вказав, що 16 травня 2008року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «Укрсиббанк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 11346659000 про надання споживчого кредиту. Згідно з умовами договору Банк надав ОСОБА_2 кошти в розмірі 19400доларів США, а остання зобов'язувалася щомісячно здійснювати погашення частини сум заборгованостей, які виникали за попередній звітний місяць з розрахунку 14% річних на строк з 16.05.2008року по 15.05.2018року.

16.05.2008 року з метою забезпечення виконання споживчого кредитного договору між банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки предметом якого являлась двохкімнатна квартира АДРЕСА_1.

08.12.2011 року ПАТ «Укрсиббанк» за договором купівлі-продажу передав свої права кредитора ПАТ «Дельта Банк» з правом вимоги за кредитними зобов'язальними договорами від боржників повного, належного та реального виконання зобов'язань за даними договорами.

Поскільки ОСОБА_2 свої зобов'язання за споживчим кредитним договором по поверненню отриманого кредиту з відсотками не виконувала за нею станом на 19.11.2014року утворилась заборгованість по основному кредиту 100079,06грн.

Посилаючись на ці обставини позивач просив стягнути з ОСОБА_2 суму боргу тіло кредиту - 100078,36грн. та 0,70грн. відсотків за користування кредитом та в рахунок якого просив звернути стягнення на предмет іпотеки двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача заявила клопотання про відмову в частині позовних вимог, а саме в зверненні стягнення на предмет іпотеки на погашення заборгованості у зв'язку з тим, що даний договір27.02.2014 року був розірваний в нотаріальному порядку та стягнення з ОСОБА_3 судового збору. Ухвалою суду заявлене клопотання підтримане відповідачем ОСОБА_3 було задоволено.

В іншій частині позову представник позивача заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити : достроково стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по неповернутому споживчому кредиту 100079,36грн. та 0,70грн. відсотків, оскільки ОСОБА_2 порушила строки повернення кредиту.

Відповідач ОСОБА_4 будучи повідомленою належним чином про час і місце слухання справи до суду не явилась і причини неявки суду не повідомила, а у своїх письмових поясненнях з позовом не погодилась зіславшись на те, що позивачем не надано документів, що підтверджують надання їй кредиту та розрахунок згідно ціни позову, тому просила в задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали та обставини справи, вислухавши доводи представника позивача, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У справі встановлено, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (правонаступником став ПАТ «Укрсиббанк» )та ОСОБА_2 16.05.2008 року було укладено договір про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого банк надав, а ОСОБА_2 отримала кошти в сумі 19400доларів США, еквівалентних 97970грн., під 14% річних із зобов'язанням щомісячного повернення частини кредиту з процентами відповідно до погодженого між сторонами графіка платежу з кінцевим терміном повернення 15.05.2018 року.

Відповідно до п.п.1.22,.1.2 умов договору сторони погодили між собою, що банк вправі вимагати про дострокове повернення кредиту, з його письмовим повідомленням відповідно до п.п. «Б» п. 6.1.2 договору, з дотриманням вимог, передбачених п.1 ч.1 ст.512 ЦК України.

ПАТ «Укрсиббанк» за договором купівлі - продажу від 08.12.2011 року передав свої права кредитора (відступлення права вимоги) ПАТ «Дельта Банк» позивачеві у справі.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте відповідно до вимог даного закону відповідачка ОСОБА_2 свої зобов'язання по поверненню отриманих за споживчим кредитом кошти не виконала, внаслідок чого станом на 19.11.2014 року утворилась заборгованість в сумі 100079,06грн., яка підтверджується наданим позивачем розрахунком (а.с.97-99).

Із матеріалів справи також вбачається, що позивач у зв'язку з порушенням відповідачкою строків повернення кредиту та його погашення у відповідних розмірах відповідно до узгодженого графіка, ПАТ «Дельта Банк» 26.09.2014 року як новий кредитор повідомив ОСОБА_4 про необхідність повернення кредиту достроково до зазначеного ним строку (а.с.30-32,34)

Однак відповідачка з приводу отриманого повідомлення будь-яких вимог та заперечень до первісного так і нового кредитора не висувала.

Що стосується зазначених в запереченнях доводів про ненадання позивачем достатніх доказів про отримання нею вказаних в договорі коштів, які отримувала в іноземній валюті, тоді як заборгованість ним визначена в українській валюті - гривнях, так вони є безпідставними.

Будь-яких доказів відповідно до вимог до вимог ст. 60 ЦПК України для спростування доводів позивача щодо неправильного розміру утвореної заборгованості відповідачка суду не надала.

Крім того відповідно до ч.1 і ч.2 ст.533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Поскільки у споживчому кредитному договорі інший порядок грошового еквівалента по виконанню зобов'язання між сторонами не визначений, тому сума, що підлягає оплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідно валюти на день платежу.

Саме таким чином позивачем була визначена сума заборгованості у гривнях.

Викладені обставини та дослідженні у справі докази дають суду підстави про обґрунтованість позову, тому він підлягає задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись ст.ст.512,516,526,1054-1055,1056-1 ЦК України, ст.3,10,60,212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором: тіло кредиту 100078,36грн., відсотки 0,70грн., а всього 100079(сто тисяч сімдесят вісім),06грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" сплачений ним судовий збір в сумі 1000,79грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Полонський районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Дідек М.Б.