Рішення № 44332372, 25.05.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

25.05.2015

Справа № 2/489/1479/2015

РІШЕННЯ

Іменем України

25.05.2015 р.

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

при секретарі - Бреженюк Н.С.,

за участю:

позивачки - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2015 р. ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Свої вимоги мотивувала тим, що з 2013 року перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, однак подружні відносини припинені через втрату взаємної любові, поваги, розуміння, протилежних поглядів на життя. Від спільного проживання мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні, оскільки відповідач в добровільному порядку аліменти на утримання дитини не надає. Крім того позивачка зазначала, що на теперішній час вона не працює, оскільки доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Посилаючись на вищевикладене, позивачка просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем; стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки всіх видів доходу щомісячно до досягнення ним повноліття; стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки всіх видів доходу щомісячно до досягнення сином трирічного віку.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 заявлені вимоги підтримала та просила про їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Не заперечував проти розірвання шлюбу та стягнення з нього аліментів на утримання дитини, проте не визнав позов частині вимог про стягнення аліментів на утримання відповідачки.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 11.12.2013 р. Від спільного проживання мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.

Подружні відносини між сторонами припинені, спільного господарства не ведуть. Сім'я припинила своє існування остаточно, подальше її збереження неможливе. Майновий спір не заявлявся, дитина мешкає із позивачкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Позов про розірвання шлюбу можу бути пред'явлений одним із подружжя.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, а тому шлюб між необхідно розірвати.

Відповідно до Довідки ЖКП ММР "Південь" за вих. № 1018 від 26.03.2015 р. неповнолітній ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із матір'ю .

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 182, 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оцінюючи надані докази та враховуючи, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 обґрунтовані та підлягають задоволенню, а саме необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини в розмірі ? частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 06.04.2015 р. до досягнення ним повноліття.

Розмір аліментів визначений судом з урахуванням матеріального становища сторін і не суперечить інтересам дитини.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_3 не працює, оскільки доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку, дитина проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Матеріальну допомогу позивачці відповідач надає не в достатньому розмірі, хоча офіційно працює та має можливість утримувати дитину та її матір до досягнення дитиною трирічного віку.

Разом з тим відповідач в своїх запереченнях проти позову посилається на те, що він має заборгованість за борговими зобов'язаннями та з його заробітної плати здійснюються виплати за виконавчими документами.

Дослідивши надані докази в сукупності суд вважає, що вимоги ОСОБА_3 про стягнення з відповідача аліментів на її утримання підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути аліменти на її утримання до досягнення сином ОСОБА_4 трирічного віку в розмірі 1/8 частини від заробітку (доходу) щомісяця.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп., а також судовий збір на користь держави в розмірі 243 грн. 60 коп.

На підставі ст.ст. 21, 24, 110, 111, 112, 180, 182, 183 СК України, керуючись ст.ст. 14, 60, 62, 88, 212-214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Шлюб, зареєстрований 11 грудня 2013 р. Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції (а/з № 859) між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - розірвати.

Прізвище ОСОБА_3 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 06.04.2015 р. до досягнення ним повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення щомісячного платежу.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення сином ОСОБА_4 трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_5 р.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: