Рішення № 44330545, 15.07.2014, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/978/13-ц Провадження № 2/450/177/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

"15" липня 2014 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді - Данилів Є.О.

при секретарі - Ориняк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю,-

в с т а н о в и в :

20.03. 2013 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю. У позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача ОСОБА_2 привести орендоване приміщення за адресою: АДРЕСА_1, в належний санітарний, протипожежний і технічний стан; зобов'язати відповідача ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, вивести всі рештки завезених продуктів харчування та повернути позивачеві ключі від головного та підсобних приміщень; судові витрати покласти на відповідача.

Позивач у позовній заяві як на підстави для задоволення заявлених позовних вимог покликається на наступні обставини:

позивач є власником спірного приміщення, яке на підставі договору оренди було передано у користування відповідачеві. Строк договору оренди закінчився 01.08. 2010 року, проте відповідач у добровільному порядку не звільнив спірне приміщення чим порушує право власності позивача.

На підставі наведеного позивач у позовній заяві просить суд задоволити заявлені позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 у процесі судового розгляду справи подав суду заперечення проти позову у яких просить суд відмовити у задоволенні позову виходячи із того, що строк договору оренди спірного приміщення продовжувався за мовчазної згоди позивача. Тому, відповідач на підставі договору оренди правомірно користується спірним приміщення.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, проте представник позивача ОСОБА_3 подав суду письмову заяву у якій просить суд розглядати справу без його участі та участі позивача, заявлені позовні вимоги підтримує, позов просить задоволити, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 та його представники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, проте представник відповідача ОСОБА_4 подав суду заяву про відкладення судового розгляду справи у зв'язку із засіданням кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатів, яку він очолює, в час судового засідання. У процесі судового розгляду справи відповідач та його представники заявлені позивачем позовні вимоги заявлені позивачем не визнавали.

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, судом встановлено, що крім заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про відкладення судового розгляду справи, яка надійшла до суду 15.07. 2014 року, останнім 13.03. 2014 року до суду подане клопотання про відкладення судового розгляду справи у зв'язку із підготовкою до семінару для адвокатів. В підтвердження обставин зазначених у вказаних вище клопотаннях про відкладення судових засідань представником відповідача не представлено суду жодного доказу. Представники відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися повторно про причини свої неявки суд не повідомили. У зв'язку із наведеним суд прийшов до висновку, що причини неявки відповідача та його представників у судові засідання не є поважними, клопотання відповідача про відкладення судового розгляду справи до суду не надходило. Тому, на підставі ч. 2 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, суд ухвали продовжити судовий розгляд справи.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши всі докази у справі в їх сукупності, проаналізувавши матеріали цивільної справи, судом встановлено наступні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи:

згідно Реєстраційного посвідчення від 25.12. 2000 року серії КММ № 010255 від 25.12. 2000 року, видане ОКП ЛОР «БТІ таЕО» /а.с. 6/ ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу приміщення універмагу, посвідчений Леон М.В. приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу 25.04. 2000 року за р. № 1048 /а.с. 4/ є власником приміщення універмагу за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до договору купівлі продажу приміщення універмагу, посвідчений Леон М.В. приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу 25.04. 2000 року за р. № 1048 /а.с. 4/ загальна площа приміщення універмагу становить 322, 9 кв.м.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 14.03. 2008 року /а.с. 7/ позивачеві на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0234 га, розташована в смт. Щирець, Пустомитівського району, Львівської області, призначена для обслуговування торгового комплексу, кадастровий НОМЕР_2.

Встановлено, що 01.08. 2009 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) укладено Договір № 1 на оренду приміщення /а.с. 8/. Згідно п. 1 зазначеного договору орендодавець надає, а орендар приймає в оренду частину приміщення загальною площею 140, 5 м. кв. для ведення підприємницької діяльності в АДРЕСА_1. П. 5 договору оренди встановлено термін дії угоди з 01.08. 2009 року до 01.08. 2010 року.

Строк дії договору оренди, як судом встановлено вище закінчився 01.08. 2010 року /п. 5 Договору № 1 на оренду приміщення /а.с. 8/, проте відповідач по теперішній час користується спірним майном зберігає в ньому продукти харчування, що визнано сторонами у судовому засіданні, а тому ця обставина, згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, доказування не потребує. Тому, суд вважає, що Договір № 1 на оренду приміщення, згідно ст. 764 ЦК України був поновлений, оскільки відомостей, про те, що позивач як наймодавець висловлював свої заперечення проти поновлення договору суду не представлено.

Із вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 від 01.06. 2012 року /а.с. 9/, яку відповідач, згідно повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції /а.с.10/, отримав 06.06. 2012 року слідує, що позивач вимагав від відповідача звільнити спірне приміщення та повернути позивачеві ключі від спірного приміщення.

Зазначене свідчить про те, що позивач, як сторона договору оренди - орендодавець повідомив відповідача - орендаря про його намір не поновлювати строку дії договору оренди.

Із аналізу Договору № 1 на оренду приміщення від 01.08. 2009 року у сукупності із ч. 1 ст. 759, ч.1 ст. 763, ст. 764 ЦК України слідує, що Договір № 1 на оренду приміщення від 01.08. 2009 року припинив свою дії 01.08. 2012 року. Тому, покликання відповідача на правомірність його права користування спірним майном з цього часу є безпідставним.

Наведене свідчить, що відповідач в порушення права власності позивача, користується спірним майном.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.

На підставі зазначеного вище суд прийшов до висновку, що заявлена позивачем вимога до відповідача про зобов'язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, вивести всі рештки завезених продуктів харчування та повернути позивачеві ключі від головного та підсобних приміщень за вказаною адресою підставі н та підлягають задоволенню.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Всупереч зазначених норм процесуального закону, позивачем суду не представлено доказів, що теперішній санітарний, протипожежний та технічний стан спірного приміщення відрізняється від того який був при укладенні між сторонами Договору № 1 на оренду приміщення від 01.08. 2009 року. На підставі наведеного суд вважає, що позовна вимога заявлена позивачем про зобов'язання відповідача ОСОБА_2 привести орендоване приміщення за адресою: АДРЕСА_1, в належний санітарний, протипожежний і технічний стан не обґрунтована, а тому задоволенню не підлягає.

Документально підтверджені понесені позивачем судові витрати підлягають розподілу між сторонами у відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 10, 11, 57 - 61, ч. 1 ст. 88, ч. 2 ст. 197, ст.ст. 209, 212 - 215, 224 - 226 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 391 ЦК України, умовами Договору № 1 на оренду приміщення від 01.08. 2009 року, суд,-

в и р і ш и в :

позовні вимоги ОСОБА_1, - задоволити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, вивести всі рештки завезених продуктів харчування та повернути ОСОБА_2 ключі від головного та підсобних приміщень за адресою: АДРЕСА_1.

У зобов'язанні ОСОБА_2 привести орендоване приміщення за адресою: АДРЕСА_1, в належний санітарний, протипожежний і технічний стан, - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 114, 70 грн. понесених позивачем судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.

СуддяЄ. О. Данилів