Ухвала суду № 44330441, 18.05.2015, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7332/13-ц

УХВАЛА

18 травня 2015 рокуЗалізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на дії державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо винесення постанов про арешт коштів боржника, суд, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на рахунок ФОП ОСОБА_2 №26008053811629 в ПАТ КБ «ПриватБанк» МФО 325321; постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на рахунок ФОП ОСОБА_2 №2600301301525, 2620101056119 в АТ «БМ Банк» МФО 380913; постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на рахунок ФОП ОСОБА_2 №2600600585 в ЛФ АБ «Синтез» МФО 325804; постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на рахунок ФОП ОСОБА_2 №26001130200082 в ПАТ «ВіЕйБі Банк» МФО 380537; постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на рахунок ФОП ОСОБА_2 №2600501521510 в ПАТ «Кредобанк» МФО 325365; постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на рахунок ФОП ОСОБА_2 №37519000206289 в Казначейство України МФО 899998 та зобовязати старшого державного виконавця Сахман Х.В. Залізничноговідділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції винести відповідні постанови, якими скасувати накладені арешти на кошти боржника ФОП ОСОБА_2 Подану скаргу мотивує тим, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26.12.2013 року позов ПАТ ОСОБА_3 Аваль задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором № 014/1312/81/58367 від 03 липня 2008 року в загальній сумі 2229284,83 грн. та 3441 грн. судового збору. 29.01.2015 року державним виконавцем винесено оскаржувані постанови, які його довіритель вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що грубо порушують норми чинного законодавства України, оскільки рахунки, на котрі було накладено арешт не є особистими рахунками ОСОБА_2, а як фізичної особи-підприємця. Такі рахунки використовуються ОСОБА_2 виключно для здійснення ним підприємницької діяльності.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності, дав пояснення, аналогічні викладеним, просить подану скаргу задовольнити.

Державний виконавець Сахман Х.В. в судове засідання не зявилася, хоча належним чином була повідомлена про час, день та місце розгляду справи, що стверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень /а.с.231, 235/, при цьому подала письмові заперечення, в яких просить розглядати скаргу за її відсутності. При цьому проти скарги заперечила, зазначивши, що оскаржувані постанови винесені у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а покликання на те, що на рахунки, на які накладено арешт належать ОСОБА_2 як фізичній особі-підприємцю, а тому на них не може бути накладено арешт не відповідають вимогам закону.

В судовому засіданні представник стягувача ПАТ ОСОБА_3 Аваль ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності, проти задоволення скарги заперечила, просива відмовити в такій, оскільки наголосила на тому, що Закон України «Про виконавче провадження» не розмежовує поняття боржника фізичної особи та фізичної особи-підприємця.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, вивчивши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволені скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26.12.2013 року позов ПАТ ОСОБА_3 Аваль задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором № 014/1312/81/58367 від 03 липня 2008 року в загальній сумі 2229284,83 грн. та 3441 грн. судового збору /а.с.75-76/. Дане рішення набрало законної сили.

19.01.2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №462/7332/13-ц /а.с.226/, виданого Залізничним районним судом м. Львова 08.10.2014 року /а.с.224/.

З метою виконання рішення суду 19.01.2015 року державним виконавцем скеровано запити в УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, Державну податкову службу України та Управління Пенсійного фонду України.

23.01.2015року державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_7 винесено постанову про розшук майна боржника ОСОБА_2 /а.с.207/

Державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_7 29.01.2015 року було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на рахунок ФОП ОСОБА_2 №26008053811629 в ПАТ КБ «ПриватБанк» МФО 325321; постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на рахунок ФОП ОСОБА_2 №2600301301525, 2620101056119 в АТ «БМ Банк» МФО 380913; постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на рахунок ФОП ОСОБА_2 №2600600585 в ЛФ АБ «Синтез» МФО 325804; постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на рахунок ФОП ОСОБА_2 №26001130200082 в ПАТ «ВіЕйБі Банк» МФО 380537; постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на рахунок ФОП ОСОБА_2 №2600501521510 в ПАТ «Кредобанк» МФО 325365; постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на рахунок ФОП ОСОБА_2 №37519000206289 в Казначейство України МФО 899998 /а.с.185-196/.

Відповідно ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими для виконання на всій території України.

Статтею 14 ЦПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У відповідності до ст.ст. 1, 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Суд критично ставиться до покликань представника скаржника про те, що оскаржувані постанови є незаконними, оскільки арешт накладено на рахунки ОСОБА_2 як фізичної особи підприємця, оскільки законодавство не розмежовує поняття боржника фізичної особи підприємця та фізичної особи громадянина. Суд розцінює дані пояснення та дії як намагання уникнути відповідальності за взятими на себе кредитними зобовязаннями.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, приходить до переконання, що оскаржувані постанови державного виконавця Залізничного ВДВС ЛМУЮ ОСОБА_7 прийняті у відповідності до закону, а відтак скарга ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 208-210, 383-389 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні скарги представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.