Ухвала суду № 44329166, 14.05.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 0707/1756/2012

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

14.05.2015 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Стана І.В.,

суддів - Марчука О.П., Феєра І.С.,

за участю прокурора - Міцовди К.Д.,

адвоката - Мельника П.О. та

представника потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 - адвоката Молнара К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційними скаргами, які подали старший прокурор прокуратури Мукачівського району Гнідий О., який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції (далі - прокурор), представник потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 - адвокат Молнар К.Є.,

В С Т А Н О В И В :

постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 грудня 2014 року кримінальна справа за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бондурівка Чечелицького району Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1, фактично проживав за адресою АДРЕСА_2, українця, гр. України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

за ч. 1 ст. 115 КК України повернута прокурору Мукачівського району для організації проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід щодо підсудного ОСОБА_7 залишено попередній - тримання під вартою.

Органом досудового слідства ОСОБА_7 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину за таких обставин.

24 березня 2010 року приблизно о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_7, знаходячись на робочому місці на території водозабору «Ключарки», який підвідомчий Мукачівському міському комунальному підприємству «Мукачівводоканал» і розташований по вулиці Лісній, б/н у с. Павшино, Мукачівського району, на ґрунті особистих неприязних відносин, затіяв сварку із гр. ОСОБА_8, під час якої, діючи умисно, з метою вбивства, кухонним ножем наніс йому два удари в ділянку грудної клітки, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді множинних (не менше двох) проникаючих торакоабдомінальних колото-різаних поранень з ушкодженням лівого купола діафрагми, серцевої сорочки, наскрізних (2) поранень стінки правого шлуночка серця, що супроводжувались гострою внутрішньо-грудною кровотечею в ліву плевральну порожнину, з розвитком травматичного та гіповолемічного шоку, що і явилось безпосередньою причиною смерті ОСОБА_8. Після цього ОСОБА_7, упевнившись у тому, що ОСОБА_8 мертвий і бажаючи приховати сліди злочину, взяв із шафи приміщення машиністів, яка розташована на території водозабору скляну банку з олією, облив тіло потерпілого в ділянці грудей і підпалив, чим самим спричинив йому посмертні тілесні ушкодження у вигляді опіків ІІ - ІV ступеня приблизно 80 % поверхні тіла з обвугленням шкірних покровів та підшкірної клітковини, розтріскуванням м'яких тканин та евентрацією петель кишківника.

У постанові суду вказується на те, що органом досудового слідства не встановлено час смерті потерпілого ОСОБА_8, указане питання слідчим перед експертами не ставилось й що ця неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні без призначення додаткової судово-медичної експертизи, клопотання про призначення якої учасниками судового розгляду не заявлялось. Зазначається також про те, що органом досудового слідства не встановлювалось якою саме рідиною підсудний облив тіло потерпілого; не встановлено яким чином відбулося загорання трупа, джерело виникнення пожежі на території водозабору в с. Павшино; не вилучались залишки від обгорілої пляшки та не з'ясовувався хімічний склад речовини, що знаходилась у пляшці; не встановлювалось чи відповідає хімічний склад речовини на одязі потерпілого хімічному складу залишків речовини, що містилась у банці й була вилучена з місця поді; не виявлено та не вилучено пляшку з-під горілки, сумку з продуктами харчування, які за показаннями потерпілої ОСОБА_3 24.03.2010 року гр. ОСОБА_8 взяв на роботу, а також велосипед, на якому потерпілий приїхав на роботу; не вилучались граблі та відро, з якими працював потерпілий ОСОБА_8, і на яких могли міститись сліди злочину, й які могли істотно вплинути на з'ясування фактичних обставин справи; не встановлено час, місце, з ким та за яких обставин потерпілий ОСОБА_8 вживав спиртне; не встановлювалось кількість горілки, вживання якої призводить до середнього ступеня алкогольного сп'яніння; не було знайдено знаряддя злочину (ніж) і не вживались ефективні заходи для його пошуку на території водозабору, окрім місця, на яке вказав під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_7; не встановлено одяг, у якому був одягнений ОСОБА_7 у день скоєння злочину; не перевірені показання свідка ОСОБА_9, який у період 10-12 години 24.03.2010 року бачив ОСОБА_7 у с. Шенборн, що їхав по дорозі до будинку, в якому проживає, на велосипеді із сумкою. У постанові також вказується на те, що згідно протоколу обшуку, 30 березня 2010 року було вилучено одяг ОСОБА_7, а згідно постанови про призначення судово-імунологічної експертизи від 29 березня 2010 року вилучений у ОСОБА_7 одяг був наданий експертам. Крім того, у постанові вказується на те, що органом досудового слідства було порушено право підозрюваного ОСОБА_7 на захист, оскільки відтворення обстановки та обставин події було проведено 26.03.2010 року з участю захисника ОСОБА_10, а не захисника Мельника П.О., з яким родичі ОСОБА_7 26.03.2010 року уклали угоду про захист. У зв'язку з наведеним, у постанові також вказується на те, що досудове слідство в даній справі проведено однобічно, поверхово та неповно, а наявність суперечливих доказів не дає можливості зробити категоричний висновок про винність підсудного ОСОБА_7, у зв'язку з чим є необхідним проведення додаткових слідчих та оперативних дій з метою встановлення істини в справі; відтворення обстановки та обставин події для визначення хронології подій; встановлення точного часу вчинення злочину; проведення повторної судово-медичної експертизи; проведення комплексу слідчих дій з метою перевірки версії підсудного про можливе потрапляння сторонньої особи на територію водозабору; здійснення всебічної перевірки показів свідка ОСОБА_9; встановлення інших очевидців події, а також з метою встановлення істини в справі проведення інших слідчих дій, у проведенні яких виникне необхідність. При цьому вказується на необхідності ретельної перевірки та відповідної оцінки показань ОСОБА_7 про те, що під час отримання від нього явки з повинною до нього застосовувався фізичний вплив та моральний тиск із боку працівників міліції, а відтворення обстановки та обставин події з його участю проводилося з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки при цьому до нього також застосовувалося насильство та примус, для чого і зупинялась відеозйомка. Крім того, зазначається, що згідно висновку експерта № 19/13-75 від 05.11.2014 року на касеті з відеозаписом проведеного відтворення обстановки та обставин події від 26.03.2014 року присутні ознаки електронного монтажу.

В а п е л я ц і й н и х с к а р г а х :

- старший прокурор прокуратури Мукачівського району, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вказує на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою у зв'язку з невідповідністю викладених у ній висновків суду, фактичним обставинам справи. Посилається на те, що під час досудового та судового слідства вина ОСОБА_7 в інкримінованому йому злочині доведена повністю, про що свідчать покази потерпілих, свідків, матеріали досудового слідства, які були предметом дослідження та знайшли своє підтвердження в ході судового слідства по справі. Вважає, що покази підсудного ОСОБА_7 про непричетність до скоєння вбивства ОСОБА_8 слід оцінити критично, оскільки вони є надуманими, і дані з метою ввести суд в оману та уникнути кримінальної відповідальності. При цьому, вказує на те, що покази підсудного про те, що під час досудового слідства він підписував протоколи, в яких зізнавався у вчиненні злочину тому, що працівниками міліції до нього були застосовані незаконні методи слідства, неодноразово перевірялись та свого підтвердження не знайшли. Також вважає, що суду слід взяти до уваги явку з повинною та дані підсудним покази на досудовому слідстві про скоєння ним вбивства як правдиві, оскільки вони детальні, послідовні, відповідають фактичним обставинам справи та об'єктивно узгоджуються з матеріалами справи, підтверджуються висновками судово-медичної експертизи про причину смерті потерпілого, висновками судово-імунологічної експертизи, згідно якої кров на куртці ОСОБА_7 може походити від потерпілого ОСОБА_8, висновком судової медико-криміналістичної експертизи, згідно якої тілесні ушкодження, виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_8 виникли в результаті дії гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, висновком судово-хімічної експертизи, згідно якого на одязі та кепці потерпілого ОСОБА_8 є сліди олії, даними слідчих дій. Крім того, апелянт посилається на те, що призначення ОСОБА_7 захисника ОСОБА_10, з участю якого було проведено відтворення обстановки та обставин події, ніяким чином не порушило право підсудного на захист, оскільки, дізнавшись, що родичами підозрюваного була укладена угода із захисником Мельником П.О., слідчим того ж дня адвоката Мельника П.О. було допущено до участі у справі. Також вказує на те, що рішення про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування судом було прийнято в порушення вимог ч. 2 ст. 281 КПК України, тобто, без з'ясування з цього приводу думки усіх потерпілих та їх представника ;

- представник потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 - адвокат Молнар К.Є. вказує на те, що постанова суду про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_7 є передчасною, при її постановленні допущена неповнота судового слідства, оскільки суд не дослідив такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема, не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі апеляційного суду Закарпатської області від 22 травня 2013 року. Посилається на те, що на виконання вимог, викладених в ухвалі апеляційного суду Мукачівським міськрайонним судом не усунута неповнота судового слідства в частині встановлення часу смерті потерпілого, яку можливо встановити в ході проведення додаткової судово-медичної експертизи, а всі інші обставини, зазначені в ухвалі апеляційного суду від 22 травня 2013 року та в постанові Мукачівського міськрайонного суду від 25.12.2104 року, які необхідно встановити з метою повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин вчиненого злочину можливо і необхідно усунути шляхом дачі судових доручень. Вказівки суду про необхідність ретельної перевірки та дачі оцінки діям працівників міліції з приводу фізичного та морального тиску, насильства і примусу щодо ОСОБА_7 під час відібрання у нього явки з повинною та проведеного за його участі відтворення обстановки та обставин події, вважає необґрунтованими, оскільки такі перевірка неодноразово проводилась і перевірялась як шляхом проведення перевірки органами прокуратури, так і шляхом допитів їх учасників. Крім того, апелянт вважає, що призначення ОСОБА_7 захисника - адвоката ОСОБА_10 за участю якого було проведено відтворення обстановки та обставин події ніяким чином не порушує його право на захист, оскільки, дізнавшись, що родичами підозрюваного була укладена угода з захисником Мельником П.О., слідчим того ж дня адвокат Мельник П.О. був допущений до участі у справі для здійснення своїх повноважень. Також посилається на те, що оскаржувана постанова була прийнята в порушення ст. ст. 281, 317 КПК України, оскільки питання про повернення справи на обговорення учасників судового розгляду не ставилось, думку прокурора та інших учасників судом не було заслухано, постанова постановлена судом до того як було оголошено про закінчення судового слідства і тим самим позбавлено учасників судового розгляду в тому числі потерпілих, цивільних позивачів та їх представника заявити клопотання про доповнення судового слідства. Просить постанову скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

У запереченні на апеляційні скарги прокурора та представника потерпілих захисник ОСОБА_7 - адвокат Мельник П.О., вказує на те, що суд дійшов вірного висновку про направлення кримінальної справи для організації додаткового розслідування і про те, що її справу необхідно розслідувати відповідно до норм КПК України, оскільки розслідування проведено однобічно, поверхово та неповно і наявність суперечливих доказів не дає змоги зробити категоричний висновок, коли одні докази суперечать іншим. Посилається на те, що встановлювати час смерті потерпілого ОСОБА_8 повинно досудове слідство, а не суд; досудове слідство зобов'язане було вилучити всі залишки рідини, яка містилася в пластиковій пляшці, що знаходилась у хлораторній, та провести експертизи щодо хімічного складу по залишках у них, а також на одязі потерпілого та підозрюваного, однак цього не було зроблено; досудовим слідством не встановлено з ким та коли потерпілий ОСОБА_8 вживав спиртні напої, скільки їх вжив та вживання якої норми призводить до середнього ступеня алкогольного сп'яніння; досудовим слідством не знайдено і навіть не вживались заходи для пошуку знаряддя злочину - ножа, не вилучений одяг, у якому був одягнутий у час події ОСОБА_7. Просить апеляційні скарги прокурора та представника потерпілих відхилити, а постанову залишити без змін.

У запереченні на апеляційну скаргу підсудний ОСОБА_7 вказує на те, що, подаючи апеляційну скаргу, прокурор Гнідий О.Ю. вводить суд в оману та намагається приховати факт фабрикування обвинувачення співробітниками міліції, а також їх злочинні діяння, які були вже засвідчені самими співробітниками міліції в судовому засіданні. Посилається на те, що як під час досудового слідства, так і судового розгляду не була доведена його вина, оскільки покази свідків та матеріали досудового слідства свідчать про його непричетність до злочину. Посилається також на те, що посилання прокурора на покази свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, висновок судово-медичного експерта ОСОБА_16, як на докази обвинувачення, спростовуються показами цих же свідків та інших свідків, а також свідчить про те, що прокуратура приховує злочини міліції. Крім того, вказує на те, що посилання прокурора на письмові докази як на докази обвинувачення також свідчить про те, що прокурор намагається ввести суд в оману і продовжує приховувати злочини міліції. Просить апеляційні скарги прокурора та представника потерпілих залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді про суть постанови, повідомлення про те, ким і в якому обсязі постанова оскаржена, пояснення учасників процесу : прокурора та представника потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 - адвоката Молнара К.Є., які підтримали викладені в апеляційних скаргах доводи ; адвоката Мельника П. О., який судове рішення вважав законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що судове рішення підлягає до скасування з таких підстав.

Відповідно до ст. 281 КПК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні шляхом більш ретельних і повних допитів підсудних, потерпілих, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, у тому числі перевірки нових даних про обставини, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи, витребування документів, огляду місця події та проведення інших процесуальних дій, а також шляхом дачі органу досудового слідства судових доручень у відповідності до ст. 315 - 1 КПК України й коли можливості усунення неповноти та неправильностей органа досудового слідства не вичерпані. Неприпустимим є повернення кримінальної справи на додаткове розслідування у випадках, коли немає доказів, які підтверджували б обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів. За таких обставин суд має витлумачити всі сумніви на користь підсудного й постановити згідно із ч. 4 ст. 327 КПК України виправдувальний вирок.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи неповнота, на яку посилається суд першої інстанції, може бути усунута в судовому засіданні шляхом більш ретельних, детальних допитів підсудного ОСОБА_7, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та інших, на які посилається орган досудового слідства у підтвердження вини ОСОБА_7 у скоєнні злочину, дослідження всіх зібраних по справі доказів, у тому числі висновків судово-медичного та інших експертів. Посилання суду на те, що учасниками процесу не заявлялись клопотання про перевірку тих чи інших обставин справи, спростовуються даними протоколу судового засідання, з якого вбачається, що адвокат Мельник П.О. клопотав про призначення і проведення фізико-технічної експертизи, з метою встановлення можливості спалити одяг та тіло людини соняшниковою олією (т. 9, а. с. 47).

Із протоколу судового засідання також убачається, що після розгляду судом доказів, що є в справі, головуючий не опитав учасників судового розгляду чи бажають вони доповнити судове слідство і чим саме. Вказане порушення вимог ст. 317 КПК України позбавило учасників судового розгляду, у тому числі потерпілих, цивільних позивачів та їх представника заявити клопотання про доповнення судового слідства, призвело до обмеження їх процесуальних прав.

З урахуванням вказаного порушення вимог КПК України не видалось можливим з'ясувати думку учасників процесу щодо можливості усунення неповноти, на яку посилається суд у постанові, зокрема, щодо призначення додаткової судово-медичної експертизи для з'ясування часу настання смерті потерпілого ОСОБА_8; призначення і проведення фізико- хімічної експертизи для з'ясування хімічного складу речовини, якою був облитий потерпілий ОСОБА_8 і рідини, що знаходилась у пляшці; з'ясовуванню чи відповідає хімічний склад речовини на одязі потерпілого хімічному складу залишків речовини, що містилась у банці й була вилучена з місця події, можливого усунення суперечностей у доказах щодо часу вилучення одягу та часу призначення судово-імунологічної експертизи, у тому числі шляхом дачі окремого доручення у порядку ст. 315 - 1 КПК України.

Колегія суддів, враховуючи наведене, також вважає, що шляхом дачі окремого доручення може бути з'ясованим наступне: яким чином відбулося загорання трупа, джерело виникнення пожежі на території водозабору в с. Павшино; причини, з яких не було виявлено та вилучено пляшку з-під горілки, сумку із продуктами харчування, які за показаннями потерпілої ОСОБА_3 24.03.2010 року гр. ОСОБА_8 взяв на роботу, велосипед, на якому потерпілий приїхав на роботу, граблі та відро, з якими працював потерпілий ОСОБА_8, і на яких могли міститись сліди злочину; встановлено: час, місце, з ким та за яких обставин потерпілий ОСОБА_8 вживав спиртне; кількість горілки, вживання якої призводить до середнього ступеня алкогольного сп'яніння; одяг, у якому був одягнений ОСОБА_7 у день скоєння злочину; відшукано в інших місцях на території водозабору знаряддя злочину (ніж).

Посилання суду на те, що органом досудового слідства не встановлювалось якою саме рідиною підсудний облив тіло потерпілого, колегія суддів, з урахуванням наведеного вище, визнає такими, що не ґрунтуються на зібраних по справі доказах, і такими, що підлягають до ретельної перевірки та відповідної оцінки.

Підлягають до ретельної перевірки та відповідної оцінки й показання свідка ОСОБА_9, який у період 10-12 години 24.03.2010 року бачив ОСОБА_7 у с. Шенборн, що їхав на велосипеді із сумкою по дорозі до будинку, в якому проживає; показання підсудного ОСОБА_7 про можливе потрапляння сторонньої особи на територію водозабору; про недотримання вимог КПК України при відібранні у нього явки з повинною та при проведенні за його участі відтворення обстановки та обставин події; про застосування до нього працівниками міліції недозволених методів слідства, у зв'язку з чим, він обмовив себе у скоєнні злочину (насильства та примусу при проведенні відтворення обстановки та обставин події, що підтверджує факт зупинення відео зйомки та її електронного монтажу).

Висновок суду про порушення органом досудового слідства права підозрюваного ОСОБА_7 на захист, оскільки відтворення обстановки та обставин події було проведено 26.03.2010 року з участю захисника ОСОБА_10, а не захисника Мельника П.О., з яким родичі ОСОБА_7 26.03.2010 року уклали угоду про захист, колегія суддів не визнає таким порушенням права особи на захист, що тягне направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.

Висновок суду про те, що наявність суперечливих доказів не дає можливості зробити категоричний висновок про винність підсудного ОСОБА_7, колегія суддів вважає таким, що не ґрунтується на вимогах КПК України, за змістом норм якого докази оцінюються з точки зору їх стосовності, належності, допустимості та достовірності, а не категоричності.

На які-небудь інші порушення вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть направлення кримінальної справи на додаткове розслідування у постанові суду не вказується.

Отже, з наведеного витікає, що судом першої інстанції порушені вимоги кримінально-процесуального закону при прийнятті рішення про повернення справи прокурору для організації проведення додаткового розслідування.

При новому розгляді справи суду необхідно ретельно перевірити всі докази, дати їм відповідну оцінку і вирішити питання про доведеність чи недоведеність вини ОСОБА_7 у пред'явленому йому обвинуваченні.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів також вважає, що новий розгляд справи необхідно провести в іншому складі суду.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого орган досудового слідства обвинувачує ОСОБА_7, дані про його особу - раніше притягувався до кримінальної відповідальності, запобіжний захід щодо нього у вигляді тримання під вартою залишити без зміни.

За таких обставин апеляційні скарги підлягають до задоволення, а постанова суду - до скасування як незаконна та необґрунтована.

Керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України та ст. ст. 365, 366, 379 КПК України (1960 року) апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги, які подали старший прокурор прокуратури Мукачівського району Гнідий О., який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції та представник потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 - адвокат Молнар К.Є., задовольнити.

Постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 грудня 2014 року, якою кримінальна справа щодо ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України повернута прокурору Мукачівського району для організації проведення додаткового розслідування скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 залишити попередній - тримання під вартою.

Судді: