Вирок № 44328601, 21.05.2015, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/915/14-к

1-кп/302/1/15

23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2015смт. Міжгір'я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі суддя Кривка В.П.,

при секретарі Гажук Н.В.,

з участю: прокурор Пилип Б.Ф.,

обвинувачений ОСОБА_1,

представник потерпілого- цивільний позивач - адвокат - Керита М.В.,

представник цивільного відповідача (позивача) - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. України, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, з вищою освітою , на час винесення вироку не працює, раніше не судимого, одруженого, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 366 ч. 1, 191 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

28.11.2009 р. біля 12 год. в с. Син.Поляна Міжгірського району ОСОБА_1, обіймаючи посаду начальника Син-Полянського природоохоронного науково-дослідного відділення Національного природного парку «Синевир», будучи службовою особою, уповноваженою відповідно до посадової інструкції організовувати контроль роботи майстрів з охорони природи та інспекторів з охорони ПЗФ, забезпечення збереження майна, облік і звітність по природоохоронній та господарській діяльності відділення, складати і посвідчувати офіційні документи, порушивши ці вимоги інструкції, достовірно знаючи, що лісо продукція в кількості 40 куб.м фактично не відпущена, умисно надав підлеглим працівникам Син-Полянського ПОНДВ НПП «Синевир» ОСОБА_4.(інспектору охорони ПЗФ) і ОСОБА_5 (майстру з охорони природи) вказівку внесення ними як службовими особами до офіційних документів завідомо-неправдивих відомостей щодо відпуску лісопродукції на підставі наказу № 000204 НПП «Синевир» від 26.05.2005 р. про відпуск лісопродукції греко-католицькій громаді «Воскресіння ГНІХ» смт. Міжгір'я, код 26529076, а саме: -ОСОБА_6 про складання товарно-транспортної накладної № 001611 та специфікації-накладної № 001611 із записом до наказу № 000204 від 26.05.2005 р. про відпуск греко-католицькій громаді «Воскресіння ГНІХ» через ОСОБА_7 лісопродукції об'ємом 14,08 куб,м; - ОСОБА_5 на складання товарно-транспортної накладної № 001622 та специфікації-накладної № 001622 із записом до наказу № 000204 від 26.05.2005 р. про відпуск греко-католицькій громаді «Воскресіння ГНІХ» через ОСОБА_7 лісопродукції об'ємом 25,01 куб.м. Після виконання вказаних дій ОСОБА_6 і ОСОБА_5 щодо підроблення вказаних документів, ОСОБА_1 умисно вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, а саме підписи про підтвердження відпуску вказаної вище лісо продукції загальним об'ємом 39,09 куб,м у графу «Відпустив» наказу № 000204 НПП «Синевир» від 26.05.2005 р., графи «прийняв водій-експедитор», «вантаж одержав», «прийняв» товарно-транспортної накладної № 001611 від 28.11.2009 р., графу «прийняв» специфікації-накладної до ТТН № 001611, графи «прийняв водій - експедитор», «вантаж одержав», «прийняв» товарно-транспортної накладної № 001622 від 28.11.2009 р., графу «прийняв» специфікації-накладної до ТТН № 001622, хоча фактично вказану лісопродукцію греко-католицькій громаді «Воскресіння ГНІХ» не відпускав, чим самим ОСОБА_1 вчинив службове підроблення і зловживаючи своїм службовим становищем допустив розтрату вказаної лісопродукції загальним об'ємом 39,09 куб.м на суму 11200 грн., завдавши матеріальну шкоду НПП «Синевир» на час вчинення вищевказаних дій.

Обвинувачений ОСОБА_1 вищевстановлені обставини, а також вину в пред'явленому обвинуваченні про вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч. 2, 366 ч. 1 КК України, визнав частково, і цю позицію обґрунтував такими показами.

Обіймаючи вказану посаду в місяці листопаді 2009 р., обвинувачений одержав вказівку з бухгалтерії НПП «Синевир» списати деревину зазначену в наказі директора НПП «Синевир» № 000204 від 26.05.2005 р. Він наказав бухгалтеру Син.Полянського ПОНДВ включити наказ у звіт і «машинально» заповнив графу у наказі. Товаро-транспортні накладні і специфікацію до них одержали працівники ПОНДВ ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які списали деревину з підвідомчих ділянок. Оскільки помилок у документах не було, обвинувачений підписав звіт і здав у центральну бухгалтерію. Обвинувачений також показав, що з бухгалтерії надходили вказівки списувати деревину в звітному році, хоча були випадки коли отоварення такої мало місце в наступному році. Потерпілого ОСОБА_7 (священика, який виписав і оплачував деревину для релігійної громади) обвинувачений не знав і з ним не контактував, оскільки такий до нього не звертався. ОСОБА_1 визнав, що підпис у графі «Відпустив» в наказі № 000204 НПП «Синевир» від 26.05.2005 р. виконаний ним. Натомість заперечив виконання підпису в графі «одержав» від імені ОСОБА_7 в цьому наказі. ОСОБА_1 просить узяти до уваги, що деревини не привласнював і не давав указівок підлеглим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчиняти службові підроблення. Неотоварення потерпілої релігійної громади замовленою і оплаченою деревиною через священика ОСОБА_7 вважає недоліками в роботі центральної бухгалтерії.

Оцінивши встановлені обставини, покази і позицію обвинуваченого, подані докази, суд дійшов такого висновку.

ОСОБА_1 слід визнати винуватим в учиненні кримінальних правопорушень, які мали місце за кваліфікуючими ознаками, передбаченими: ст. 366 ч. 1 КК України - службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; ст. 191 ч. 2 КК України - розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Цей висновок суду ґрунтується на таких доказах.

Потерпілий ОСОБА_7 священик греко-католицької релігійної громади «Воскресіння ГНІХ» в смт.Міжгір'я Закарпатської області показав, що в травні 2005 р. звернувся в НПП «Синевир» із заявою про придбання для потреб церкви 40 куб. м деревини. Заяву задовольнили, виписали наказ про відпуск цієї деревини через нього і він заплатив у касу НПП «Синевир» 4400 грн., визначених адміністрацією та бухгалтерією, де запевнили, що деревина буде отоварена протягом поточного року. Однак у подальшому деревину (будівельний ліс) не отоварювали, пояснюючи це різними причинами (відсутністю техніки, ділянок для рубок лісу, нестачі паливно-мастильних матеріалів), не зважаючи на його неодноразові звернення усно і по телефону до колишнього керівника НПП «Синевир» ОСОБА_9 У березні 2014 р. з претензією потерпілий звернувся до нового керівника НПП «Синевир» ОСОБА_10 з приводу отоварення виписаної і оплаченої деревини. Після перевірки бухгалтерських документів йому повідомили, що деревина отоварена на його прізвище і списана з обліку. У зв'язку з цим потерпілий подав заяву про злочини у міліцію, оскільки релігійна громада не одержала деревину, а підписи від його імені в бухгалтерських документах, виявлених у НПП «Синевир» виконані від його імені.

Свідок ОСОБА_10 (директор НПП «Синевир») підтвердив покази потерпілого і доповнив, що при перевірці його звернення виявилось таке. Обвинувачений, обіймаючи в листопаді 2009 р. посаду начальника Син.Полянського ПОНДВ, який відповідає за отоварення відпускної деревини на замовлення, підписав наказ про це та звіт про списання деревини як отовареної. Одночасно працівники цього ж ПОНДВ ОСОБА_4 і ОСОБА_5 повідомили, що вказівку на списання деревини їм дав обвинувачений та запропонував заповнити накладні і специфікацію і це вони виконали, однак фактично деревину не відпускали замовнику.

Свідок ОСОБА_5 повідомив, що у 2009 р. обіймав посаду майстра з охорони природи в Син.Полянському ПОНДВ НПП «Синевир» і в його обов'язки входило відпускати зрубану в лісі деревину на відповідній ділянці на місці завантаження. У листопаді 2009 р. ОСОБА_1 сказав йому, що треба списати деревину і він по цій вказівці заповнив бланки товаро-транспортної накладної про отоварення 25 куб. м деревини, хоча фактично таку не відпускав, бо ОСОБА_1 повідомив йому, що не знає де деревина, але знає, що цей ліс відпущено і показав наказ, в якому поставив обвинувачений підпис про відпуск деревини.

Свідок ОСОБА_4 показав, що в 2009 р. працював лісником у Син.Полянському ПОНДВ НПП «Синевир» і в його обов'язки входило відпуск деревини на місці завантаження з майстром, який таврує деревину і складає товаро-транспортну накладну. У листопаді 2009 р. ОСОБА_1 попросив його списати 15 куб. м деревини в конторі лісництва . ОСОБА_4 це прохання виконав і заповнив бланки документів про відпуск деревини вказаної кількості греко-католицькій громаді, хоча в дійсності цього не було. ОСОБА_1 запевнив, що деревина вже відпущена і таку слід списати документально.

Свідок ОСОБА_11 показала, що обіймає посаду головного бухгалтера НПП «Синевир». У 2009 році було встановлено такий порядок відпуску деревини: заява замовника подавалась на ім'я директора, на підставі якої в разі згоди видавався наказ на відпуск лісоматеріалів. Замовник оплачував діючу ціну деревини, в тому числі через касу підприємства. Відпуск деревини підтверджується товаро-транспортними накладними про отоварення. Це відображалось у бухгалтерському звіті по кожному підрозділу, а наказ , товаро-транспортні накладні, ярлик складались у трьох екземплярах, з яких один видався замовнику, один залишався у бухгалтерії підрозділу (ПОНДВ чи в іншому підрозділі), а третій передався в центральну бухгалтерію. У разі якщо отоварення деревини проводилось іншим підрозділом ніж це було визначено первісно, бухгалтерські документи і звітність про отоварення і списання з обліку проводились підрозділом, в якому відпущено лісопродукцію.

Такі ж обставини підтвердила і свідок ОСОБА_12 (бухгалтер Син.Полянського ПОНДВ), доповнивши показами, що в листопаді 2009 р. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 працювали в Син.Полянському ПОНДВ. Натомість потерпілий не звертався до неї особисто.

Із змісту наказу № 000204 від 26.05.2005 р. на відпуск лісопродукції в НПП «Синевир», який вилучено в центральній бухгалтерії видно, що Мукачівській греко-католицькій єпархії через ОСОБА_7 видано будівельний ліс 40 куб. м за ціною 91, 67 грн./куб. м. загальною вартістю з ПДВ 4 400 грн. з відміткою про оплату за вказаною сумою і покликанням на бланк № 000619 від 26.05.2005 р. з терміном завантаження 31.12.2005 р. Наказ містить підписи директора, головного бухгалтера, а також підписи в графах «одержав» і «відпустив». На звороті цього наказу є відмітки вивозу із записами в графах : дата - 28.11.2009 р.; «№ № машин - 93-25 і б/н; № № ярликів - 001611, 001622 кількість кубів 15 і 25; «Відпустив матеріально-відповідальна особа» підпис без зазначення прізвища і посади.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав, що заповнював цей наказ і підпис у графі «відпустив» належить йому. Приналежність цього підпису обвинуваченому підтверджена і висновком судової криміналістичної почеркознавчої експертизи. Таким же висновком експертизи, призначеної за ухвалою суду, підтверджено ймовірність виконання підпису в графі «одержав» ОСОБА_1

Потерпілий ОСОБА_7 подавши заяву і оплативши в касу НПП «Синевир» суму 4400 грн. 26.05.2005 р. одержав копію наказу № 000204 і квитанцію №000019 від 26.05.2005 р. до прибуткового касового ордеру про внесення вказаної суми грошей. На копії цього наказу не має будь-яких відміток про відпуск, одержання вказаної деревини та її вивіз. Саме цю копію наказу надав у міліцію потерпілий.

Покази ОСОБА_1 і свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 в частині складання ними товаро-транспортних накладних і специфіксації-накладної повністю підтверджені змістом цих документів.

Згідно ухвал Міжгірського районного суду Закарпатської області від 19.05.2014 р. у справах № 302/559/14-к і № 302/557/14-к ОСОБА_6 і ОСОБА_5 визнані винуватими в учиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, за обставинами службового підроблення, що проявились у виконані ними 28.11.2009 р. відміток в наказі № 000204 від 26.05.2005 р. про відпуск лісопродукції в загальній кількості 40 куб. м та складанні товаро-транспортних накладних та специфікації- накладних № № відповідно 001611 і 001622 про відпуск ГК релігійній громаді «Воскресіння ГНІХ» смт. Міжгір'я через ОСОБА_7 відповідно лісопродукції: ОСОБА_6 - 14, 98 куб. м, ОСОБА_5- 25, 01 куб. м.

Отже, наведені наведені докази підтверджують повністю причетність і вину обвинуваченого у вчиненні злочинів, які йому інкриміновані.

Натомість часткове заперечення вини ОСОБА_1 і його доводи не знайшли підтвердження жодним доказом.

За вчинений злочин ОСОБА_1 підлягає покаранню.

Обираючи вид і розмір покарання за кожен злочин за санкцією, яка була чинною на час його вчинення, суд зважає на таке.

Обставин, які б обтяжували чи пом'якшували покарання , не має.

Суд бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, а саме умисну форму вини, віднесення злочинів законом (ст. 12 КК України) до невеликої тяжкості за ст. 366 ч. 1 і до середньої тяжкості - за ст. 191 ч. 2 КК України. Злочинні наслідки станом на час розгляду справи не усунуті, бо потерпілій громаді шкода не відшкодована.

Суд зважає на особу обвинуваченого, який раніше не вчиняв злочинів чи правопорушень і характеризується за місцем проживання тільки позитивно, а за місцем праці - негативно щодо виконання службових обов'язків. Окрім цього, станом на час розгляду справи по суті, ОСОБА_1 звільнений з роботи в НПП «Синевир».

З огляду на викладене вище, суд вважає, що ОСОБА_1 заслуговує покарання у виді обмеження волі за кожен злочин, а саме:

- за ст. 366 ч. 1 КК України на один рік з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські посади на строк один рік;

- за ст. 191 ч. 2 КК України на два роки з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські посади на два роки.

Згідно з ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів суд, при призначенні остаточного покарання, застосовує принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Оскільки станом на час винесення вироку з дня вчинення злочину 28.11.2009 р. минуло більше п'яти років , суд застосовує ст. 49 ч. 1 п.п. 2 і 3 і 74 ч. 5 КК України, тобто за вказаними підставами минування строків давності звільняє ОСОБА_1 від відбування покарання.

Цивільний позов греко-католицької громади «Вознесіння ГНІХ» про стягнення з НПП «Синевир» 22 тис. грн. завданої злочином шкоди підлягає частковому задоволенню з таких підстав і мотивів. Позивачу як потерпілій особі (релігійній громаді) завдана злочином майнова шкода, оскільки НПП «Синевир» не виконав своїх зобов'язань з вини своїх працівників при виконанні ними трудових обов'язків, які вчинили злочини ( ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5). Отже, ця юридична особа має відшкодувати шкоду, завдану потерпілій особі згідно з вимогами ст.ст. 1166, 1172 ЦК України.

Натомість розмір шкоди позивачем належно не обґрунтовано і не підтверджено, бо не подано розрахунку.

Згідно з довідкою НПП «Синевир» відпускна ціна лісопродукції станом на 2014 рік становить 400 грн. Отже, до стягнення слід присудити суму 40 куб. кв. х 400 грн. = 16 тис. грн., бо за вимогами ст.ст. 526, 610, 611, 614, 618, 623 ЦК України, позивач має право відмовитись від одержання деревини, не отовареної з вини боржника і вимагати відшкодування збитків за ринковими цінами на час ухвалення рішення суду про це.

Цивільний позов НПП «Синевир» до ОСОБА_1 підлягає відхиленню з огляду на таке.

Згідно з ст. 1191 ч. 1 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Оскільки шкода НПП «Синевир» не відшкодована потерпілій особі, позов визнається передчасним.

Судові витрати у виді вартості судових експертиз, проведених на досудовому розслідуванні і під час судового розгляду слід покласти на обвинуваченого із стягненням у користь держави.

Речові докази у виді бухгалтерських документів (звітів) за жовтень і листопад 2009 року НПП «Синевир» доцільно залишити при справі і повернути за необхідностю по заяві уповноваженої особи після набрання вироком законної сили.

Інші документи, визнані речовими доказами слід залишити в справі.

Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, встановлений ухвалою слідчого судді від 05.05.2014 р. за строком дії сплив.

Клопотання про обрання іншого запобіжного заходу не подано.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим в учиненні злочинів, передбачених КК України, і призначити покарання:

- за ст. 366 ч. 1 КК України в ред. закону 2001 р. - один рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими функціями на строк один рік;

- за ст. 191 ч. 2 КК України - на два роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими функціями на строк два роки.

Згідно з ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк два роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими функціями на строк два роки.

Згідно з ст. 49 ч. 1 п.п. 2 і 3, 74 ч. 5 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання повністю у зв'язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов греко-католицької громади «Вознесіння ГНІХ» до НПП «Синевир» задоволити частково. Стягнути з НПП «Синевир в користь греко-католицької громади «Вознесіння ГНІХ» Мукачівської греко-католицької єпархії смт. Міжгір'я, код 26529076 16 000 ( шістнадцять тис. ) грн. В решті позовних вимог відмовити.

Відмовити в задоволенні позову НПП «Синевир» до ОСОБА_1 про стягнення суми 15 636 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у виді вартості судових криміналістичних експертиз у сумі 1576, 87 ( одну тисячу п'ятсот сімдесят шість грн. 87 коп.).

Речові докази - підроблені документи залишити в справі.

Документи бухгалтерського змісту (звіти) з НПП «Синевир» за жовтень-листопад 2009 року залишити при справі і повернути за необхідністю за заявою уповноваженої особи після набрання вироком законної сили.

Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано в апеляційний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня проголошення .

Вирок набирає законної сили після спливу строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому , прокурору.

Суддя В. П. Кривка