Рішення № 44328220, 19.05.2015, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/1512/15

Справа № 235/2321/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 року місто Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Карабан І.І.

при секретарі Харт А.О.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красноармійськ цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, -

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про захист честі, гідності звернувся ОСОБА_1 Просив зобов'язати відповідачку вибачитись перед ним за розповсюдження неправдивої інформації щодо нього, а саме, що він вигнав з будинку свою сестру. Обгрунтовуючи свої вимоги зазначив, що 21 листопада 2014 року до нього навідалися два офіцери міліції за викликом в.о.голови з причини, що він вигнав свою сестру ОСОБА_3, яка проживає разом з ним. Після його пояснень вони поїхали, а ОСОБА_2 відмовляється визнавати непровомірність своєї поведінки.

В суді позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі, вважає, що своєю заявою про виклик міліції відповідачка розповсюджували про нього недостовірну інформацію, яка порушила його гідність, оскільки людина, що вигнала пристарілу людину взагалі не має гідності. Також, неправдивою інформацією було порушена його честь як лікаря, оскільки його сестра має добрий стан здоров'я, що є його особистою заслугою. Ввжає, що відповідачка не повинна була дзвонити в міліцію, хоча дійсно до неї приходила його сестра за скаргами на нього, яка зробила це під тиском іншої сестри, а їй потрібно було самостійно провести перевірку цієї інформації.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала в повному обсязі і пояснила, що 21 листопада 2014 року до неї, як до в.о. голови сільської ради, звернулась ОСОБА_3, місцева мешканка і попросила викликати міліцію, оскільки її вигнав з будинку, де вона мешкає, рідний брат. ОСОБА_3, яка має похили вік, привели таксист та її сестра, яка проживає в іншій області. ОСОБА_3 дуже плакала і благала їй допомогти, викликати міліцію, оскільки самостійно це зробити не може. Вона повідомила про це в міліцію, і попросила перевірити цей факт. Через деякий час приїхали працівники міліції, і на їх прохання вона написала заяву, що особистих претензій до ОСОБА_1 не має, оскільки це відповідала дійсності, а тільки викликала міліцію на прохацька жінки.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 40 Конституції України гарантує кожному право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ч.1 ст.275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового право від протиправних посягань інших осіб.

Судом встановлено, що 21 листопада 2014 року Красноармійським МВ ГУМВС України в Донецкій області проводилась перевірка за заявою виконуючого обов'язки Удачненської селищної ради про вчинену ОСОБА_4 сварку.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в суді показали, що в листопаді 2014 року до сільської ради прийшла місцева мешканка ОСОБА_3, яку підтримували чоловік та жінка. ОСОБА_3, яка сліпа, має похилий вік, дуже плакала, пояснила, що її додому не пускає брат і попросила викликати міліцію. Міліцію також просила викликати і жінка, що прийшла разом з нею, що і було зроблено ОСОБА_2

Факт звернення ОСОБА_3 до сільської ради зі скаргами на позивача підтвердив в судовому засіданні і позивач, який пояснив, що його сестра просила в нього пробачення за такий свій вчинок.

За таких обставин повідомлення відповідачем у зверненні до Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області інформацію про конфлікт між ОСОБА_3 та її братом, а також прохання провести відповідну перевірку, не може вважатися поширенням відомостей, які порочать честь та гідність позивача, а є реалізацією гарантованого права на звернення до органу, в компетенції якого знаходиться перевірка такої інформації. Відповідачка, до якої звернулася ОСОБА_3 зі скаргами на свого брата щодо позбавлення її можливості проживати в будинку та проханням викликати міліцію з цього приводу, а також враховуючи похилий вік останньої, її неписменність, стан здоров'я. а саме плохий зір, мала всі підстави звернутися до міліції, завданнями якої, зокрема є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку. Її звернення не мало на меті приниження честі, гідності позивача, а були спрямовані на захист прав ОСОБА_3

Таким чином, судом не встановлено факту порушення прав позивача, а тому підстав для їх захисту немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40 Конституції України, ст.275 ЦК України, ст. ст. 15, 60, 213, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міскрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.І.Карабан