Рішення № 44326825, 13.05.2015, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2172/14-ц

Провадження №2/149/19/15

Номер рядка звіту 47

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13.05.2015 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вергелеса В.О.,

з участю секретаря Лисої В.В.,

позивача/відповідача ОСОБА_1, представника адвоката

Поворознюка Б.М.,

відповідача/позивача ОСОБА_3, представника адвоката Мироненка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та просив ухвалити рішення яким визнати спільним майном подружжя: автомобіль ЗАЗ TF698Р, державний номер НОМЕР_1, 2009 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_4, вартістю 54919,27 гривень; холодильник "LG" 2009 року випуску, вартістю 3800 гривень; кухонний гарнітур довжиною 7 метрів, 2009 року випуску, вартістю 15000 гривень; меблеву прихожу, тумбу та стіл для комп'ютера, 2010 року випуску, вартістю 6800 гривень; електроплиту, 2008 року випуску, 1800 гривень; газову робочу поверхню (вбудована) "Ардо," 2008 року випуску, вартістю 700 гривень; газовий котел "Vaillant," б/к, вартістю 2700 гривень; ноутбук "Toshiba", 2012 року випуску, вартістю 300 гривень; ванну акрилову, 2008 року випуску, вартістю 1800 гривень; душову кабіну, 2008року випуску, вартістю 4500 гривень; ТV-тюнер (супутниковий реверс) ,"SkyGate@Net," 2011 року випуску, вартістю 750 гривень; м'який куточок (диван та два крісла), 2009 року випуску, вартістю 7000 гривень. Розподілити спільне майно подружжя виділивши йому автомобіль вартістю 54919,27 гривень, а ОСОБА_3 все інше майно на загальну суму 49950 гривень. Просив стягнути з нього на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки в спільному майні подружжя в сумі 2484,64 гривень. Витребувати у ОСОБА_3 та передати йому ОСОБА_1, автомобіль ЗАЗ TF698Р, державний номер НОМЕР_5, 2009 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_4.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 2 вересня 2000 року до 1 липня 2014 року від перебував у шлюбі з ОСОБА_3 Спільно проживати однією сім'єю почали з 1995 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_5. Під час шлюбу ними, крім недобудованого будинку, який добудовували спільно, було придбано вказаний у позові автомобіль та інше вказане майно. Автомобіль було зареєстровано за ОСОБА_3 За нього спільно до 2011 року сплачували кредити банку. Сплачували кредит спільно із дружиною. Він отримував доходи від виконання ремонтно-будівельних робіт, а також надавав послуги по перевезенню пасажирів. Всього ними спільно було набуто майна на суму 104869,27 гривень. В 2014 році між ним та ОСОБА_3 погіршилися особисті стосунки і вона вигнала його з будинку, в якому вони спільно проживали та будівництво якого завершували разом. Так як іншого житла у нього не було, він вимушений був проживати в автомобілі. 28 липня 2014 року ОСОБА_3 таємно від нього заволоділа автомобілем. Вона не бажає добровільно розподілити спільне майно подружжя, а тому він вимушений звернути з цим позовом до суду.

ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 в якому просила суд розподілити спільне майно подружжя, виділивши їй автомобіль ЗАЗ TF698Р, державний номер НОМЕР_5, 2009 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_4, зареєстрований за нею Хмільницьким ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області. ОСОБА_1 виділити холодильник "LG" 2009 року випуску, вартістю 3800 гривень; кухонний гарнітур довжиною 7 метрів, 2009 року випуску, вартістю 15000 гривень; меблеву прихожу, тумбу та стіл для комп'ютера, 2010 року випуску, вартістю 6800 гривень; електроплиту, 2008 року випуску, 1800 гривень; газову робочу поверхню (вбудована) "Ардо," 2008 року випуску, вартістю 700 гривень; газовий котел "Vaillant," б/к, вартістю 2700 гривень; ноутбук "Toshiba", 2012 року випуску, вартістю 300 гривень; ванну акрилову, 2008 року випуску, вартістю 1800 гривень; душову кабіну, 2008року випуску, вартістю 4500 гривень; ТV-тюнер (супутниковий реверс) ,"SkyGate@Net," 2011 року випуску, вартістю 750 гривень; м'який куточок (диван та два крісла), 2009 року випуску, вартістю 7000 гривень.

З заявленими позовними вимогами, ОСОБА_1, вона частково погодилася та визнає в частині визнання вказаного у позові майна спільним майном подружжя. Посилання ОСОБА_1, що вона в добровільному порядку розподілити спільне майно подружжя, не бажає та неправомірно заволоділа ТЗ автомобілем ЗАЗ TF698Р, державний номер НОМЕР_1, та до будинку його не допускає, є безпідставними. Жодних пропозицій з боку ОСОБА_1, щодо поділу спільного майна подружжя до неї не було, варіантів його розподілу він не пропонував. Обставина щодо неправомірного заволодіння нею автомобілем та того, що вона я не допускає його до житлового будинку, є надуманою, так як автомобіль зареєстрований за нею, житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1, належить їй відповідно до договору дарування від 10 грудня 1999 року, в даному будинку ОСОБА_1 не зареєстрований. Зазначена в первісному позові вартість автомобіля в розмірі 54919,27 гривень не відповідає дійсній його вартості, оскільки оцінка проводилась без огляду автомобіля, та без врахування строку експлуатації автомобіля, пробігу, його фактичного стану, комплектації, що унеможливило оцінювача дати об'єктивну оцінку. Експлуатуючи автомобіль, ОСОБА_1 механічно його пошкодив, автомобіль перебуває в технічно несправному стані і непридатний для використання. На даний час вона витрачає власні кошти для його відновлення з метою подальшого використання за цільовим призначенням, так як після розірвання шлюбу з нею проживає їх спільна неповнолітня дитина - дочка ОСОБА_5, а транспортний засіб необхідний для забезпечення нормальної життєдіяльності сім'ї та отримання доходів для її утримання. Також нею по даний час особисто повертаються кошти ОСОБА_6, які вона брала у позику для погашення часткової кредитної заборгованості по купівлі даного автомобіля. Вимог ОСОБА_1 щодо розподілу спільного майна подружжя та його виділу не визнає.

В судовому засіданні позивач/відповідач ОСОБА_1 надав пояснення аналогічні тим обставинам, які викладені ним у позовній заяві. Крім того пояснив, що кредит на автомобіль брали на ОСОБА_3 тому, що він не є громадянином України. Кредит погашав він. Вона не працювала, немала доходів і була на його утриманні. У ОСОБА_3 є син від першого шлюбу та їх спільна дочка. Автомобіль їм не потрібний. Після того як вимушений був залишити будинок, проживав у офісі у знайомих, а потім почав наймати житло. В даний час подав документи на отримання громадянства України. Доходи під час проживання з ОСОБА_3 отримував від виконання будівельних робіт по найму, працював приблизно на 80 об'єктах. Після придбання автомобіля надавав послуги по перевезенню пасажирів, хоча робив це без дозволу банку, так як автомобіль був у заставі. За три роки пробіг автомобіля складає приблизно 200000 км, а тому він вважає, що заробив на ньому біля 200000 гривень, так як вартість 1 км перевезення пасажирів - 1 гривня. Просить задовольнити позовні вимоги викладені ним у позовній заяві з врахуванням погодженої між ним та ОСОБА_3 в судовому засіданні вартості автомобіля. Він погоджується і визнає, що вартість автомобіля станом на день судового засідання у справі 13.05.2015 року становить 68504,92 гривень, вартість іншого спільного майна вказаного як в його позовній заяві так і в зустрічній позовні заяві - становить 49950 гривень, а всього майна, яке підлягає поділу на загальну суму 118454,92 гривень. Грошова компенсація від різниці у вартості майна від запропонованим сторонами варіантів поділу становить 9277,46 гривень.

Також в судовому засіданні пояснив, що в нього немає можливості сплачувати компенсацію у сумі 9277,46 гривень, він її може сплатити лише на протязі певного часу, коли заробить такі гроші.

Представник адвокат Поворознюк Б.М. пояснив, що запропонований ОСОБА_1 варіант поділу майна, буде в інтересах дітей, а варіант поділу запропонований ОСОБА_3 такі інтереси не враховує. У промові в судових дебатах просив відійти від принципу рівності часток подружжя у спільному майні подружжя виходячи з того, що ОСОБА_3 приховувала спільне майно, протиправно вилучила автомобіль з користування ОСОБА_1 а також просив звільнити ОСОБА_1 від сплати грошової компенсації, або хоча б зменшити її на половину.

В судовому засіданні відповідач/позивач ОСОБА_3 надала пояснення аналогічні тим обставинам, які викладені нею у зустрічній позовній заяві. Крім того пояснила, що вона продала квартиру, яка належала їй і дійсно за ті гроші придбала будинок. Робили внутрішній ремонт у будинку разом, це дійсно так. Але за все майно, яке є в будинку, платила її мама, яка проживає і працює в Германії. Вона ж дала кошти на погашення одноразово кредиту за автомобіль перед банком в сумі 30000 гривень. ОСОБА_1 за кредит платив лише на протязі одного року приблизно по 1300 гривень на місяць. Вона також працювала продавцем в магазині. Вона визнає, що все майно, яке зазначене у позовних заявах є спільною сумісною власністю подружжя. Не заперечує, що коли проживали разом, то він дійсно забезпечував їх продуктами. Але це все. Через неспроможність ОСОБА_1 утримувати та забезпечувати сім'ю, кожного року по кілька раз на рік, у них в будинку відрізали газ. Потім мама передавала гроші, вона сплачувала борги, і газ підключали. Він за весь час зробив у сторонніх людей всього кілька ремонтів. Певні кошти отримував, коли автомобілем возив пасажирів. Але робив ДТП, бив автомобіль. Кошти нараховані страховою компанією за пошкоджений ним автомобіль внаслідок ДТП, пішли на часткове погашення кредиту. А автомобіль так належним чином він і не відремонтував. Саме тому, з метою збереження автомобіля, вона разом з сином взяла автомобіль і поставила в гараж біля будинку, де він і знаходиться. Автомобіль зареєстрований за нею, їй належить і у неї також були ключі від автомобіля. Коли забрала автомобіль, поїхала на СТО, де його оглянули, весь автомобіль побитий і потребував ремонту. Під час обговорення умов мирової угоди, вона погоджувалася на варіант розподілу майна запропонований ОСОБА_1, але при умові коли той сплатить компенсацію відразу, але ОСОБА_1 відмовився від цього, сказавши, що в нього немає коштів. Запропонований нею варіант розподілу вона підтримує і просить саме так розділити майно, так як це в інтересах її дітей. Син її вже дорослий і вона хоче, щоб він таксував, отримував доходи для сім'ї, так як ОСОБА_1 жодних коштів на утримання дочки не надає. Їхня спільна дочка проживає з нею і перебуває на її утриманні. У випадку задоволенні позову на її умовах, це жодним чином не порушить права дитини, так як вона відразу купить все необхідне майно.

Вона погоджується і визнає, що вартість автомобіля станом на день судового засідання у справі 13.05.2015 року становить 68504,92 гривень, вартість іншого спільного майна вказаного, як в її позовній заяві так і в позовній заяві ОСОБА_1 становить 49950 гривень, а всього майна, яке підлягає поділу на загальну суму 118454,92 гривень. Грошова компенсація від різниці у вартості майна від запропонованим сторонами варіантів поділу становить 9277,46 гривень.

Судом встановлено наступні факти, обставини та відповідні їм правовідносини.

02.09.2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 одружилися, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.10). У позивача та відповідача є спільна дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.11).

Заочним рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 10.06.2014 року, яке набрало чинності 01.07.2014 року, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано.

Під час перебування у шлюбі сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 набули наступне майно: автомобіль ЗАЗ TF698Р, державний номер НОМЕР_1, 2009 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_4, вартістю 68504,92 гривень; холодильник "LG" 2009 року випуску, вартістю 3800 гривень; кухонний гарнітур довжиною 7 метрів, 2009 року випуску, вартістю 15000 гривень; меблеву прихожу, тумбу та стіл для комп'ютера, 2010 року випуску, вартістю 6800 гривень; електроплиту, 2008 року випуску, 1800 гривень; газову робочу поверхню (вбудована) "Ардо," 2008 року випуску, вартістю 700 гривень; газовий котел "Vaillant," б/к, вартістю 2700 гривень; ноутбук "Toshiba", 2012 року випуску, вартістю 300 гривень; ванну акрилову, 2008 року випуску, вартістю 1800 гривень; душову кабіну, 2008року випуску, вартістю 4500 гривень; ТV-тюнер (супутниковий реверс) ,"SkyGate@Net", 2011 року випуску, вартістю 750 гривень; м'який куточок (диван та два крісла), 2009 року випуску, вартістю 7000 гривень, на суму 49950 гривень, в сього майна на загальну суму 118454,92 гривень. Грошова компенсація від різниці у вартості майна від запропонованим сторонами варіантів поділу становить 9277,46 гривень. Дані обставини в судовому засіданні визнані сторонами у справі та їх представниками.

Частиною 1 статті 74 Сімейного Кодексу України передбачено, що якщо жінка або чоловік, проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або будь-якому іншому шлюбі, майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлене договором між ними. Частиною 1 статті 70 Сімейного Кодексу України визначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21.12.2007 року, роз'яснено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Таким чином, виходячи з цього, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання вказаного майна спільним майном подружжя, підлягають задоволенню. Представник ОСОБА_1 адвокат Поворознюк Б.М. під час виступу в судових дебатах заявив про наявність підстав для відступу судом при вирішенні спору про поділ спільного майна подружжя від визначеного законом принципу рівності часток подружжі та звільнення ОСОБА_1 від грошової компенсації або зменшення її наполовину.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 70 СК України, при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї (ч.2). За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (ч.3).

Проте ОСОБА_1 та його представником адвокатом Поворозюком Б.М. в судовому засіданні не наведено та не доведено обставини, які дають підстави суду при вирішенні даного спору відійти від визначеного законом принципу рівності часток подружжя або звільнити ОСОБА_1 від грошової компенсації або зменшити її наполовину. При цьому суд також враховує, що неповнолітня дочка сторін у справі ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає разом з матір'ю ОСОБА_3

Таким чином, вимоги представника ОСОБА_1 адвоката Поворознюка Б.М., висловлені ним під час виступу в судових дебатах, про відступ судом при вирішенні спору про поділ спільного майна подружжя від визначеного законом принципу рівності часток подружжя, або звільнення ОСОБА_1 від грошової компенсації або зменшення її наполовину, є безпідставними та необґрунтованими.

Статтею 71 СК України визначені способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що спільне сумісне майно ОСОБА_1 та ОСОБА_3, набуте ними під час шлюбу, необхідно поділити в порядку запропонованому ОСОБА_3 у зустрічній позовній заяві.

При цьому суд виходить також з того, що ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив, що він не в змозі сплати грошову компенсацію у випадку присудження йому судом автомобіля, а тому задоволення позовних вимог про поділ майна за варіантом запропонованим ОСОБА_1, призведе до порушення законних прав та інтересів ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження, та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 70, 71, 74 СК України, статтями ст.ст. 3, 15, 16, 60, 88, 208-215, 218, 223, 294 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати спільним майном подружжя наступне майно:

автомобіль ЗАЗ TF698Р, державний номер НОМЕР_1, 2009 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_4, вартістю 68504,92 гривень;

холодильник "LG" 2009 року випуску, вартістю 3800 гривень;

кухонний гарнітур довжиною 7 метрів, 2009 року випуску, вартістю 15000 гривень;

меблева прихожа, тумба та стіл для комп'ютера, 2010 року випуску, вартістю 6800 гривень;

електроплита, 2008 року випуску, 1800 гривень;

газова робоча поверхня (вбудована) ,"Ардо," 2008 року випуску, вартістю 700 гривень;

газовий котел "Vaillant," б/к, вартістю 2700 гривень;

ноутбук "Toshiba", 2012 року випуску, вартістю 300 гривень;

ванна акрилова, 2008 року випуску, вартістю 1800 гривень;

душова кабіна, 2008 року випуску, вартістю 4500 гривень;

ТV- тюнер (супутниковий реверс),"SkyGate@Net", 2011 року випуску, вартістю 750 гривень;

м'який куточок (диван та два крісла), 2009 року випуску, вартістю 7000 гривень.

В іншій частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Розподілити спільне майно подружжя, виділивши:

ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, автомобіль ЗАЗ TF698Р, державний номер НОМЕР_5, 2009 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_4, зареєстрований за нею Хмільницьким ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6, вартістю 68504,92 гривень.

ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3,:

холодильник "LG" 2009 року випуску, вартістю 3800 гривень;

кухонний гарнітур довжиною 7 метрів, 2009 року випуску, вартістю 15000 гривень; меблева прихожа, тумба та стіл для комп'ютера, 2010 року випуску, вартістю 6800 гривень;

електроплита, 2008 року випуску, 1800 гривень;

газова робоча поверхня (вбудована), "Ардо," 2008 року випуску, вартістю 700 гривень;

газовий котел "Vaillant," б/к, вартістю 2700 гривень;

ноутбук "Toshiba", 2012 року випуску, вартістю 300 гривень;

ванна акрилова, 2008 року випуску, вартістю 1800 гривень;

душова кабіна, 2008 року випуску, вартістю 4500 гривень;

ТV- тюнер (супутниковий реверс) ,"SkyGate@Net", 2011 року випуску, вартістю 750 гривень;

м'який куточок (диван та два крісла), 2009 року випуску, вартістю 7000 гривень, а всього загальною вартістю 49950 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки в спільному майні подружжя в сумі 9277,46 гривень.

Судові витрати понесені сторонами при зверненні до суду з позовами залишити за сторонами у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 67,93 гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 67,93 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний на протязі 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Вергелес В. О.