Рішення № 44326460, 09.04.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8351/15-ц

Провадження №2/761/4423/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Волошина В.О.

при секретарі: Ковальчук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпек», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД», про визнання майнових прав, -

в с т а н о в и в:

В березні 2015р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ТОВ «Гіпек», третя особа: ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД», в якому просила суд: визнати майнове право позивачки на нежитлове приміщення група № 170, загальною площею 161,00 кв. м., що знаходиться на 1 поверсі житлово-громадського комплексу на АДРЕСА_1 (1 черга будівництва, 4-секційний будинок).

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що 11 лютого 2003р. між третьою особою та первинними інвесторами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено договір № 0184/322-18(р). про спільну діяльність з дольової участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1. За умовами даного договору, після закінчення будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 первісним інвесторам мала бути виділена в натурі «Частка пайовика» у вигляді офісу № 1 на 1 поверсі, загальною проектною площею 140,0 кв. м.

19 березня 2008р. між третьою особою та первісними інвесторами було укладено додаткову угоду №1 до договору № 0184/322-18(р) від 11 лютого 2003р., згідно з якою договір № 0184/322-18(р) від 11 лютого 2003р. вважається розірваним, а внесений первісними інвесторами за цим договором пай у розмірі еквівалентному 210000,0 дол. США, передається у якості паю за договором від 19 березня 2008р. № 1761/322-375, укладеному між третьою особою та позивачкою (далі по тексту - договір). За умовами договору після закінчення будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 позивачці має бути виділена в натурі її «частка пайовика» у вигляді офісу № 1 на 1 поверсі, загальною проектною площею 160,0 кв. м.

При цьому, додатковою угодою від 04 грудня 2013р. до договору сторони погодили зміну назви багатоквартирного житлового будинку на «житлово-громадський комплекс по АДРЕСА_1 (І черга будівництва, 4-селексійний будинок)», а також назви і номеру офісу - на «вбудоване нежитлове приміщення група № 170» та загальної площі нежитлового приміщення - на «161,0 кв. м.».

Позивачка умови договору виконала в повному обсязі, однак відповідач, враховуючи невиконання третьою особою умов договору спільної діяльності з будівництва житлово-громадського комплексу АДРЕСА_1, укладеного між відповідачем та третьою особою 24 жовтня 2001р. за №0991/241-252, не визнає майнових прав позивачки на спірне приміщення, у зв'язку із чим позивачка вимушена була звернутись до суду за захистом своїх прав.

До судового засідання представником позивача була подана до суду заява, в якій представник просив суд здійснювати розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Сторона відповідача клопотала перед судом про розгляд справи за відсутності їх представника, при цьому до судового засідання на адресу суду було подано письмові заперечення, в яких зазначено, що відповідач не визнає майнових прав позивачки на спірне приміщення у зв'язку із тим, що третя особа не виконала в повній мірі свої зобов'язання у будівництві, зокрема, не змонтована система протипожежної безпеки, не споруджена трансформаторна підстанція тощо. При цьому, суду було повідомлено, що на майно, яке зазначено в позові, не існує жодних прав будь - яких осіб, крім прав позивачки, які виникли в неї на підставі договору про участь у фінансуванні будівництва багатоквартирного житлового будинку.

Третя особа, про час і місце судового розгляду оповіщалась у встановленому законом порядку, у судове засідання уповноваженого представника направлено не було, про поважність причин неявки суду не повідомлено, клопотань про розгляд справи за відсутності третьої особи не надходило, заперечення проти позову не подавалися.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, і це встановлено судом, 24 жовтня 2001р. між відповідачем та третьою особою було укладено договір спільної діяльності з будівництва житлово-громадського комплексу АДРЕСА_1 за №0991/241-252. При цьому, сторона відповідача на підставі п. 27 рішення КМР від 10 липня 2003р. за №638/798 уклала з КМР договір оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-громадського комплексу з підземним паркінгом.

Відповідно до п. 4.3.2 укладеного договору між відповідачем та третьою особою, остання отримала право залучати кошти юридичних і фізичних осіб для інвестування будівництва.

19 березня 2008р. між позивачкою та третьою особою був укладений договір, відповідно до п. 3.6.1 якого після закінчення будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1, третя особа зобов'язувалась передати позивачці в натурі офіс № 1 на 1 поверсі, загальною проектною площею 160,0 кв. м.

За умовами п. 3.1. договору позивачка зобов'язалась у якості внеску за цим договором внести грошовий внесок на загальну суму еквівалентну 241050,0 дол. США у національній валюті Україні по курсу НБУ на момент сплати у такі строки: - сума еквівалентна 210000,0 дол. США зараховується в якості пайового внеску за цим договором на підставі додаткової угоди від 19 березня 2008р. до договору № 0184/322-18(р) від 11 лютого 2003р. між ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» і ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4; - решта сума еквівалентна 31050,0 дол. США, вноситься у строк до 04 квітня 2008р. поетапно.

За умови належного виконання зобов'язання, зазначеного в п. 3.1. договору, позивачка повністю набуває право на пайову (дольову) участь у будівництві і майнове право на отримання у свою приватну власність після введення в багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 експлуатацію - частку паю, а третя особа втрачає право розпорядження зазначеною у цьому договорі часткою пайовика, інакше, як в інтересах і за згодою позивачки (п. 3.11 договору).

Достатніми підставами для підтвердження права на пайову участь позивачки є: цей договір і первинні документи (платіжні доручення, прибутково-касові ордери, акти приймання-передавання або накладні), які підтверджують внесення паю у повному обсязі в межах строків, визначених у цьому договорі (п. 3.12 договору).

Додатковою угодою від 04 грудня 2013р. до договору сторони погодили зміну назви багатоквартирного житлового будинку на «житлово-громадський комплекс по АДРЕСА_1 (І черга будівництва, 4-селексійний будинок)», а також назви і номеру офісу - на «вбудоване нежитлове приміщення група № 170» та загальної площі нежитлового приміщення - на «161,0 кв. м.».

Судом встановлено, що свої зобов'язання за договором позивачка виконала в повному обсязі, шляхом внесення грошових коштів відповідно до п. 3.1. договору, що визнається третьою особою та не заперечується відповідачем, а також підтверджується відповідною довідкою, виданою третьою особою 15 лютого 2014 р. про повне інвестування договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Згідно з ч. 2 ст. 190 ЦК України майнові права визнаються речовими правами.

За змістом ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно з п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011р., прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Згідно матеріалів справи, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 03 грудня 2013р. видано Сертифікат серії ІУ №165133371049 відповідності закінченого будівництвом об'єкта: «Будівництво житлово-громадського комплексу на АДРЕСА_1 (І черга будівництва, 4- секційний будинок)», згідно якого замовником об'єкта є відповідач.

Розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 03 грудня 2014р. № 630 новозбудованому житлово-громадському комплексу (1 черга будівництва, 4 секційний будинок) у Шевченківському районі м. Києва присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1-А.

Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності, визначений статтею 328 ЦК України на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 02 жовтня 2013р. у справі № 6-98цс13 висловив таку правову позицію - виконання грошових зобов'язань за інвестиційною угодою, а саме повна сплата вартості об'єкта інвестування (стовідсоткова передоплата), свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами визнаються будь-які права пов'язані з майном, відмінні від права власності у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо).

Враховуючи, що підставою невизнання майнових прав позивачки відповідачем є невиконання в повному обсязі третьою особою своїх зобов'язань перед відповідачем за договором спільної діяльності з будівництва житлово-громадського комплексу АДРЕСА_1, що не ґрунтується на жодних правових підставах та суттєво порушує законні права позивачки, суд приходить до висновку, що діями відповідача порушені майнові права позивачки на своєчасне отримання у власність нерухомого майна, за яке нею повністю сплачені кошти.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та виходячи з того, що позивачка позбавлена права отримати необхідні документи для реєстрації права власності, а тому з метою захисту прав позивачки, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір розмірі 3654,0 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 57, 60, 88, 179, 208, 209, 211 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст. ст. 19, 41 Конституції України; ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 10 Загальної декларації прав людини; ст. ст. 190, 319, 321, 328, 331, 509, 525, 526, 530, 627, 638 ЦК України; ст. ст. 4, 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпек», третя особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД», про визнання майнових прав - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) майнові права на нежитлове приміщення група № 170, загальною площею 161,00 кв. м., що знаходиться на 1 поверсі житлово-громадського комплексу на АДРЕСА_1 (1 черга будівництва, 4-секційний будинок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпек» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3654 /три тисячі шістсот п'ятдесят чотири/ грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: