Рішення № 44324249, 19.05.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/2743/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1425/15Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. Карнаух П. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді: Карнауха П.М.,

суддів: Кривчун Т.О., Дряниці Ю.В.

при секретарі: Ткаченко Т.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 03 березня 2015 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акцент Банк" в особі Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Карнауха П.М, -

В С Т А Н О В И Л А:

03.03.2014 року ПАТ «Акцент Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому, посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань за кредитно-заставним договором від 28.05.2008 року, просило стягнути з останньої 35240,10 грн. заборгованості за кредитом; 24585,67 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3845,08 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 34053,24 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи (фіксована частина) у сумі 250,00 грн. та 4886,20 грн. (процентна складова), а всього - 102860,29 грн. заборгованості за кредитом.

Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03 березня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» в особі Публічного акціонерного товариства Акцент Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість у розмірі 102860,29 грн., за кредитним договором № ABZDAN100030142 від 28.05.2008 року.

Вирішено питання стягнення судових витрат.

З вказаним рішенням не погодилася відповідач ОСОБА_2, яка в поданій апеляційній скарзі просить рішення місцевого суду скасувати, ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що в рахунок погашення заборгованості передала Банку автомобіль для подальшої реалізації та погашення кредитної заборгованості. При цьому, будь-яких автотоварознавчих досліджень щодо визначення вартості переданого заставленого майна позивач не проводив, а Банк продовжує нараховувати відсотки за договором та вимагає повернення всієї суми боргу без врахування вартості переданого майна.

У зв'язку з тим, що її не повідомили про розгляд справи, вона була позбавлена можливості провести з банком звірку оплати за кредитним договором, зобов'язати позивача надати детальний розрахунок суми заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що 28.05.2008 року між ПАТ "Акцент-Банк" та ОСОБА_2 було укладено кредитно-заставний договір № ABZDAN100030142 (далі - Договір) (а.с. 8 на звороті - 12).

Відповідно до умов Договору (розділ 17 «Особливі умови») Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 59 158 грн. 49 коп. строком до 27.05.2015 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20,04% річних ( статті 17.1.6, 17.1.7), з метою згідно з ст. 17.1.3 розділу 17 «Особливі умови» Договору: частину кредиту в розмірі 54 690,00 грн. надано з метою придбання Позичальником автомобіля; частину кредиту в розмірі 2 793,79 грн. надано з метою оплати перших страхових платежів за Договором Страхування на перший рік дії кредиту; частину кредиту в розмірі 34,00 грн. надано з метою оплати коштів за реєстрацію предмета застави; частину кредиту в розмірі 1 640,70 грн. надано з метою оплати винагороди за надання фінансового інструменту, що сплачується в момент видачі кредиту .

Також, з метою виконання Позичальником зобов'язань за ст. 3.4 Договору (щодо сплати чергових страхових платежів), Банк відкрив Позичальнику кредитну лінію в розмірі 19 556,53 грн. для сплати чергових страхових платежів (ст. 17.1.7).

Ст.4.2 Договору сторони встановили, що за користування наданим кредитом у період з дати списання коштів з кредитного рахунку до дати погашення кредиту позичальник сплачує проценти за ставкою, визначеною у ст. 17.1.6. Договору. Проценти розраховуються на непогашену частину за фактичну кількість днів користування кредитними коштами виходячи з 360 днів у році, до повного погашення кредиту на суму неповернутого кредиту.

Згідно ст. 4.3. договору позичальник сплачує банку винагороди , вт розмірах і у строки , що зазначені в статті 17.1.8. даного Договору.

Відповідно до ст. 4.4. Договору, погашення заборгованості здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до ст.17.8 Договору, до складу якої входять платежі за винагородою ( у випадку її наявності), процентами та кредитом, у розмірі 1513,64 грн. з 16 по 20 число кожного місяця.

Згідно ст. 4.7. Договору кошти, отримані банком від позичальника для погашення заборгованості направляються для її погашення в такій черговості: для відшкодування витрат/збитків, які зазнав банк за договором зокрема згідно із статтями 3.4.1, 3.4.2, 6.2.7 Договору; для оплати неустойки згідно із ст.14 Договору; для оплати простроченої заборгованості за винагородами; для оплати простроченої заборгованості за процентами; для оплати простроченої заборгованості за наданим кредитом.

Відповідно до ст. 4.8. Договору, остаточне погашення заборгованості здійснюється не пізніше дати погашення.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позичальник надала в заставу належний їй на праві власності автомобіль DAEWOO, модель: Matiz, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий комбі, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, вартість якого 54790,00 грн. (п.п.17.9-17.10 Договору).

Відповідно до умов Договору, на предмет застави може бути звернено стягнення на підставах, передбачених чинним законодавством (ст.10.1.12 Договору).

Розділом 12 «Подія дефолту», сторони погодили, що такою подією вважається будь-яка з подій, встановлених у статті 12.1. договору, зокрема, затримання сплати позичальником частини наданого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць; перевищення заборгованості більш як на 10% суми наданого кредиту; несплата позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5% суми наданого кредиту… несплата чергових страхових платежів.. інше істотне порушення позичальником умов договору…

Відповідно до ст. 12.2.1 у разі настання події дефолту банк надає позичальнику письмове повідомлення про настання події дефолту; та реєструє удержавному реєстрі відомомсті про звернення стягнення на предмет застави….

Згідно ст. 12.2.2 договору, позичальник зобов'язаний усунути подію дефолту негайно або передати предмет застави у володіння банку за актом передачі…

Відповідно до ст. 12.2.5 договору, якщо протягом 30 календарних днів з моменту отримання позичальником повідомлення про дефолт (або з моменту реєстрації у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет застави, якщо дата такої реєстрації буде пізнішою) позичальник усуне подію дефолту, вимоги банку зазначені у повідомленні, втрачають чинність…

Якщо протягом строку, вказаного статті 12.2.5. позичальник не усунув подію дефолту, позичальник зобов'язаний негайно повернути суму кредиту в повному обсязі, виплатити винагороди, проценти за користування кредитом, виконати усі інші грошові зобов'язання перед кредитором, у повному обсязі, а банк має право за своїм вибором здійснити одну або декілька з наступних дій: 1) зідно ст. 651 ЦКУ здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням позичальнику відповідного повідомлення. Договір вважається розірваним у дату зазначену в повідомленні. Одностороннє розірвання договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань; 2) розірвати договір у судовому порядку; 3) звернути стягнення на предмет застави4 4) застосувати будь-кий спосіб захисту своїх прав, дозволений законодавством України (ст. 12.6 Договору).

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив із доведеності та обґрунтованості позовних вимог та неналежним виконаннями відповідачем зобов'язань за кредитно-заставним договором.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 546, ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитно-заставним договором, з наданого банком розрахунку вбачається, що заборгованість виникла з 23.03.2009 року, останній платіж за договором здійснено 29.08.2011 р., з яких 102,96 грн. спрямовано на погашення процентів, 830,90 грн. - на погашення пені; 716,14 грн. - на погашення комісії (а.с.7 на звороті).

З матеріалів справи вбачається, що 14.10.2011 року між сторонами був складений акт приймання-передачі (а.с. 73-74), згідно якого у зв'язку з допущенням ОСОБА_2 прострочення кредиту за вказаним кредитно-заставним договором, нею передано у заклад ПАТ КБ «Приватбанк» автомобіль DAEWOO, модель: Matiz, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий комбі, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3 для реалізації та скерування отриманих коштів на погашення заборгованості у разі невиконання зобов'язань перед банком. В результаті проведення огляду автомобіля виявлено, що він технічно несправний після ДТП, з численними пошкодженнями кузова.

Колегією суддів установлено, що зазначений автомобіль був реалізований банком та отримані внаслідок цього кошти у сумі 23500,00 грн. спрямовані на погашення заборгованості за укладеним між банком та ОСОБА_2 кредитно-заставним договором, що підтверджується наданим банком меморіальним ордером № 1 від 21.09.2012 р.

Оскільки зобов'язання за кредитно-заставним договором відповідачем не виконуються, за нею утворилась заборгованість, яка згідно наданого банком розрахунку становить 102 860,29 грн. станом на 13.12.2013 р. та складається з наступного: 35 240,10 грн. - заборгованість за кредитом; 24 585,67 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 34 053,24 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, яка у відповідності до ст.ст. 14.2, 14.3 Договору становить 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше однієї гривні за кожен день прострочки; 3 845,08 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; а також штрафи (відповідно до ст. 14.9 Договору): 250,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 4 886,20 грн. - штраф (процентна складова 5% від суми невиконаного зобов'язання) (а.с.7-8).

Щодо заяви відповідача про застосування до правовідносин строків позовної давності, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно зі ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252-255 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Ст. 4.4. Договору сторони погодили, що погашення заборгованості здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до ст.17.8 Договору, до складу якої входять платежі за винагородою (у випадку її наявності), процентами та кредитом, у розмірі 1513,64 грн. з 16 по 20 число кожного місяця (а.с.12 на звороті, 13).

Ст. 14.11. Договору встановлено строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, винагороди та процентів за користування кредитом, неустойки тривалістю 5 років.

З наданого банком розрахунку вбачається, що заборгованість у відповідача перед позивачем виникла з 23.03.2009 року.

З позовом до суду банк звернувся 03.03.2014 р. у межах збільшеного строку позовної давності.

Окрім того, відповідач усупереч вимогам ч. 3 ст. 267 ЦК України про застосування строків позовної давності заявила лише у суді апеляційної інстанції, а не до винесення рішення судом першої інстанції, тому її заява не береться до уваги.

Разом з тим, для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання не може перевищувати одного року. Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права (правова позиція ВСУ у справі № 6-100 цс 14 від 03.09.2014 р.).

Таким чином, виходячи з наданого банком розрахунку, заборгованість по пені за підрахунком колегії суддів складає 14960,86 грн. (34063,1-19102,25= 14960,86) та підлягає стягненню з відповідача на користь Банку.

Окрім того, процентна складова штрафу повинна обраховуватися від суми заборгованості, яку суд допускає до стягнення, без врахування розміру пені, оскільки неустойка на неустойку відповідно до норм чинного законодавства не може бути нарахована, щоб не допускати подвійного стягнення. Таким чином, розмір 5% штрафу, що підлягає до стягнення з відповідача на користь банку, становить 3183,54 грн. (35240,10+24585,67+3845,08)х5%=3183,54).

Таким чином, всього позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 82065,25 грн. (35240,10 грн. - заборгованості за кредитом; 24585,67 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 3845,08 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 14960,86 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 250,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 3183,54 грн. штрафу (процентна складова).

Викладені в апеляційній скарзі доводи є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України в разі часткового задоволення позову судові витрати підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених вимог (79%). Пропорція задоволених вимог вирахувана наступним чином - 82065,25х100%:102860,29=79%).

Таким чином, на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати 808,64 грн. виходячи з розміру сплаченого судового збору за подачу позову до суду ((1023,60хо,79%6= 808,64).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307, п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд вправі скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильного застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,307, п.1,4 ч.1 ст.309, ст.ст.316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 03 березня 2015 року, - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства "Акцент Банк" в особі Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Чернівці, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, рах. №29092829003111 (для погашення заборгованості), МФО № 305299) заборгованість за кредитно-заставним договором № ABZDAN100030142 від 28.05.2008 року, яка складається з 35240,10 грн. - заборгованості за кредитом; 24585,67 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 3845,08 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 14960,86 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 250,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 3183,54 грн. штрафу (процентна складова), а всього - 82065,25 грн. (вісімдесят дві тисячі шістдесят п'ять гривень 25 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Чернівці, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, рахунок №64993919400001 (для відшкодування судових витрат) 808,64 грн. (вісімсот вісім гривень 64 копійок) судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: П.М.Карнаух

Судді: Т.О.Кривчун

Ю.В.Дряниця

Згідно: Суддя апеляційного

суду Полтавської області П.М.Карнаух