Ухвала суду № 44324240, 21.05.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/1114/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1663/15Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т. В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді: Триголова В.М.,

Суддів: Дорош А.І., Бондаревської С.М.,

при секретарі: Коваль А.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві апеляційну скаргу Публічного акціонерного твоариства "Банк "Фінанси та Кредит"

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 06 квітня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного твоариства "Банк "Фінанси та Кредит" про захист прав споживачів.-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 06 квітня 2015 рокупозов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" на користь ОСОБА_3 3% річних за період з 20.01.2015 року по 01.03.2015 року в сумі 21, 57 доларів США, 12, 10% річних встановлених договором за період з 20.01.2015 року по 01.03.2015 року в сумі 88,17 доларів США.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" на користь держави судовий збір в сумі 255, 69 грн.

Не погодившись з рішенням місцевого суду, ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" в апеляційній скарзі просить ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_4 повністю, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить постановити узхвалу про відхилення апеляційної скарги ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" і залишити рішення без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 20 червня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" та ОСОБА_3 укладено договір-заяву №331832/123054/7-14 про банківський строковий вклад на строк 7 місяців з 20.06.2014 року по 20 січня 2015 року, з процентною ставкою 12,10% річних. За умовами вказаного договору позивачем на рахунок, відкритий в ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", внесено грошові кошти в сумі 8337 доларів США.

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 23.02.2015 року стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" на користь ОСОБА_3 4071,54 доларів США.

Станом на 01.03.2015 року банком залишаються неповернутими позивачці 3541, 54 доларів США залишку вкладу.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк) , що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини п'ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з викладеного та враховуючи обставини, встановлені рішенням Київського районного суду м.Полтави від 23.02.2015 року, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що зобов'язання про повернення суми вкладу було прострочене відповідачем і станом на 01 березня 2015 року повністю не виконане, отже по цю дату відповідач повинен сплатити позивачу: по договору №331832/123054/7-14 про банківський строковий вклад від 20.06.2014 року, 3% річних в розмірі 21,57 доларів США та 12,10% річних за весь час користування її коштами в сумі 88,17 доларів США.

Колегія суддів за результатами апеляційного розгляду справи вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом надана відповідна правова оцінка.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо неможливості застосування положень ст. 625 ЦК України та стягнення 3% річних, а також інфляційних витрат, оскільки договір банківського вкладу не є грошовим зобов'язанням.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті). Така правова позиція підтверджується й практикою Верховного Суду України (постанова від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12).

Згідно з положеннями ст. 1054 та ст. 1058 ЦК предметом кредитного договору та договору банківського вкладу можуть бути лише грошові кошти. Відповідно при вирішенні спорів, пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань, що випливають із зазначених договорів, підлягає застосуванню ч. 2 ст. 625 ЦК.

За змістом статей 526 та 1058 ЦК зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки з допомогою платіжної банківської картки).

Отже, висновки суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит"

- відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 06 квітня 2015 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя: (підпис) В.М. Триголов

Судді: (підписи) С.М. Бондаревська

А.І. Дорош

ВІРНО: