Ухвала суду № 44323726, 21.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/5149/14 Головуючий у І інстанції Медведєва К.В.Провадження № 22-ц/780/1817/15 Доповідач у 2 інстанції Поліщук М. А.Категорія 47 21.05.2015

УХВАЛА

Іменем України

21 травня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Поліщука М.А.

суддів: Лащенка В.Д., Ігнатченко Н.В.

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Служба у справах дітей Васильківської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом та просив визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з його батьком ОСОБА_2

Позов мотивував тим, що з 18 вересня 1999 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_3, від якого мають двох дітей: дочку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. Вказував, що на даний час між ним та відповідачкою триває процес розірвання шлюбу. Старша дочка ОСОБА_5 вже тривалий час проживає разом з батьком за власним бажанням, а малолітній син - ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю.

Зазначав, що оскільки він має кращі житлові умови ніж у відповідача і офіційний дохід, старша дитина вирішила проживати з ним, а тому і малолітній син має проживати з батьком.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі, посилаючись на невірну оцінку судом доказів у справі та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що проживання малолітнього ОСОБА_4 із матір'ю відповідає його інтересам та вимогам закону, в тому числі Декларації прав дитини.

В рішенні також зазначено, що учасниками справи не надано доказів того, що існують виняткові обставини, достатні для ухвалення судом рішення про розлучення дитини зі своєю матір»ю.

Колегія суддів погоджується із такими висновками, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно із ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.161 СК України якщо мати і батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати їх малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, може своєю аморальною поведінкою зашкодити розвиткові дитини.

Згідно положень принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли маються виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Судом встановлено, що сторони з 18 вересня 1999 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 10, 11).

Сторони проживають окремо. Дочка ОСОБА_5 в даний час проживає з батьком за власним бажанням. Син ОСОБА_4 мешкає разом з матір'ю ОСОБА_3

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець, проживає в трикімнатній квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, де і зареєстрована. Згідно акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_3 умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним нормам, помешкання оснащене сучасною побутовою технікою, для дитини є окрема кімната, меблі, комп'ютер, дитина забезпечена всім необхідним.

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, згідно довідки Васильківської ОДПІ податкова декларація платника єдиного податку за три квартали 2014 року засвідчує суму отриманого доходу - 200 000 грн., проживає в трикімнатній квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, де і зареєстрований. Згідно акту обстеження житлово-побутових умов, умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним нормам, помешкання оснащене сучасною побутовою технікою, для дитини є окрема вмебльована дитяча кімната, дитина забезпечена всім необхідним. В квартирі проживають ОСОБА_2 та його дочка ОСОБА_5.

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Васильківської міської ради про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4, однозначно вирішити питання на користь одного з батьків не можна, тому запропоновано розглядати питання щодо місця проживання дитини на розсуд суду. (а.с.32-33).

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції встановивши вказані обставини, прийшов до обґрунтованого висновку, що кожен з батьків має необхідні і достатні житлові умови для проживання малолітньої дитини. Обоє є підприємцями і отримують доходи, достатні для утримання і виховання дитини. При цьому дитина має тісний зв'язок саме з мамою.

Вихованням дитини займається мама, а тому правових підстав для визначення місяця проживання малолітнього ОСОБА_4 із батьком та розлучення дитини з мамою немає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки були досліджені у суді першої інстаннції та не впливають на законність і обґрунтованість ухваленого рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому рішення є законним та обґрунтованим.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: