Ухвала суду № 44320669, 19.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2015р. м. Київ К/800/9075/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Вершиніна-Запісна К.В., Сергєєв Ю.В.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2014

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015

у справі № 815/6906/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБЛИСК"

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2014, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015, задоволено позов: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 24.10.2014 №000362204 та №0003572204.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ЕВРОБЛИСК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складений акт від 13.10.2014 №5543/15-53-22-04/33388255, в якому встановлено завищення валових витрат, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на суму 1103890,00 грн., заниження податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 720775,00 грн., у зв'язку із порушенням позивачем положень п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139 ст.139, пп.198.3,198.6, п.198 ст.198 ПК України.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 24.10.2014 прийняті спірні податкові повідомлення-рішення: №0003572204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 1379863,00 грн. (1103890,00 грн. - за основним платежем та 275973,00 грн. - за штрафними санкціями); №0003562204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 900969,00 грн. (720755,00 грн. - за основним платежем та 180194,00 грн. - за штрафними санкціями).

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування зазначених повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та Приватним підприємством «СЕЛТИК» був укладений договір поставки товарів від 03.09.2012, виконання якого підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема, видатковими накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей та податковими накладними постачальника.

На підтвердження фактичного переміщення товарно-матеріальних цінностей, матеріали справи містять договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 05.09.2012 №К26/2012-65 та додатки щодо узгодження цін та зон обслуговування, згідно з яким ТОВ «Рубен Україна» надавало послуги щодо поставки не пакетованих товарів по території України за заявками замовника.

Вказані у видаткових та податкових накладних товарно-матеріальні цінності були поставлені на адресу позивача та оплачено їх вартість, в тому числі ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями позивача.

Крім того, в матеріалах справи наявні докази подальшої реалізації вказаних товарів контрагентами позивача, зокрема: ДП «Торговий Дім «ВІЗА», ТОВ «ГАЛА БЛЕЙД», ТОВ «Кепітал Трейд», ТОВ «Мовібонд СВ», ТОВ «Блейд-Н», ПП «Ангеліна+», ПП «АРС», ТОВ «САРМА-ТРЕЙД», ТОВ «СИГМА», ТОВ «АНТАЛІЯ», ДП «Фірма «ЛЕДА», ТОВ «Т.Д.К.», ТОВ «Ніка Захід», ТОВ «БРАЙТ 2».

На момент здійснення спірних операцій, контрагент позивача у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мав свідоцтво платника податку на додану вартість.

Слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Доводи відповідача щодо відсутності сертифікатів відповідності на товар та санітарно-гігієнічних висновків, правомірно не прийняті судами попередніх інстанцій до уваги, оскільки продукція, яка поставлялась від ПП «Селтик» до ТОВ «Евроблиск» не підлягає обов'язковій сертифікації, державній санітарно-епідеміологічній експертизі та не потребує складання санітарно-гігієнічного висновку.

Інші доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, у зв'язку з чим судами правомірно скасовані спірні податкові повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль