Ухвала суду № 44320590, 19.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2015р. м. Київ К/800/15139/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2013

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2014

у справі № 813/7079/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерний всесвіт"

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2014, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.08.2013 № 0001612210 в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 871331,45 грн.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Через відділ документального забезпечення суду представником позивача було подано клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з ліквідацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерний всесвіт".

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, оскільки представником позивача не було надано до суду належних доказів на підтвердження даної обставини.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судами встановлено, що податковим органом було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Комп'ютерний всесвіт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 13.08.2012 №93/22-10/13830298, яким встановлено порушення позивачем вимог п.138.2 ст.138 пп.139.1.9 п.139.1ст.139 ПК України від 02.12.2010 р. №2755-УІ, в результаті чого занижено нараховану суму податку на прибуток на 1000413,41 грн., в тому числі в ІІІ кв. 2011 року на 542694,30 грн., IV кв. 2011 року на 457719,10 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 27.08.2013 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001612210, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1000413,41 грн., в тому числі: за основним платежем 1000413,41 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 0 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Матеріали справи свідчать, що основними видами діяльності ТОВ «Комп'ютерний всесвіт» є роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворення звуку й зображення, ремонт комп'ютерів і периферійного обладнання.

Свою господарську діяльність ТОВ «Комп'ютерний всесвіт» здійснює через мережу магазинів, яка налічує 44 магазини (по Львівській, Волинській, Рівненській, Тернопільській, Івано-Франківській, Хмельницькій, Чернівецькій, Донецькій, Кіровоградській та Одеській областях), орендує офісні (загальною площею 638,7 кв.м.) та складські приміщення (загальною площею 116 кв.м.) у м. Львові.

На виконання господарської діяльності, 02.01.2010 позивачем (покупець) було укладено з ТОВ «Техніка для бізнесу» (постачальник) договір поставки № 0201-1/2010, за умовами якого, постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність покупцеві певний товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату відповідно до умов даного договору.

Факт здійснення господарських операцій на виконання умов даного договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема, накладними та товарно-транспортними накладними

По фактах поставок товарів заборгованість ТОВ «Комп'ютерний Всесвіт» перед ТОВ «Техніка для бізнесу» відсутня. Оплата відбувалася шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Техніка для бізнесу», про що свідчать банківські виписки.

Товари, які позивач придбав у ТОВ «Техніка для бізнесу», в подальшому були реалізовані кінцевим покупцям, що свідчить про факт використання їх у господарській діяльності позивача, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні видаткові накладні та звіти РРО.

За наведених обставин, у відповідача були відсутні підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення 27.08.2013 №0001612210 в частині донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 871331,45 грн.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль