Ухвала суду № 44320205, 19.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2015р. м. Київ К/800/56684/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

за участю секретаря: Іванова Д.О.

представників:

позивача: Сєтова М.О.

відповідача: Українська Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 року

у справі № 808/5967/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Запоріжжяобленерго») звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач, СДПІ) про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 року апеляційну скаргу СДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Запоріжжяобленерго», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу СДПІ залишити без задоволення.

Також, від ВАТ «Запоріжжяобленерго» надійшли письмові пояснення до касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ податковим повідомленням - рішенням від 21.07.2004 року №0000180203/0 були визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток ВАТ «Запоріжжяобленерго» через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії) за період з 2001 по 2004 р.р.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Верховного Суду України від 02.02.2010 у справі № 21-2310во09 скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду від 14.03.2007 року, ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 20.01.2006 року, рішення господарського суду Запорізької області від 07.04.2005 року, в задоволенні позову ВАТ «Запоріжжяобленерго» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відповідача від 21.07.2004 року №0000180203/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 84168703,08 грн. (42084351,54 грн. основного платежу та 42 084351,54 грн. штрафних санкцій) - відмовлено.

Оскільки вищевказана сума не була сплачена ВАТ «Запоріжжяобленерго» у строк, встановлений пп. 5.3.2. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у позивача виник податковий борг з податку на прибуток підприємств в сумі 84168703,08 грн.

Згідно декларації з податку на прибуток за 2010 рік від 08.02.2011 року, позивачем була сплачена до державного бюджету сума 560012,00 грн. Відповідач зарахував зазначену суму в рахунок погашення податкового боргу ВАТ «Запоріжжяобленерго» (загальний розмір податкового боргу зменшився та станом на 01.06.2011 року складав (без урахування пені) 83608691,08 грн.).

05.07.2011 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» звернулось до СДПІ із заявою про списання податкового боргу в сумі 83608691,08 грн., а також пені, яка нарахована на суму податкового боргу та обліковується за даними відповідача.

Рішенням від 18.07.2011 року №1 заяву позивача про списання безнадійного податкового боргу задоволена частково, списаний податковий борг на загальну суму 71156962,46 грн. (28338721,56 грн. - податку, 42084351,54 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, 733889,36 грн. - пені).

Відповідно до листа СДПІ від 29.07.2011 року №6296/10/10-013 податковий борг ВАТ «Запоріжжяобленерго», який виник на підставі постанови Верховного Суду України від 02.02.2010 у справі №21-2310во09, погашався відповідачем в порядку застосування п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач самостійно змінив призначення платежів та спрямував грошові кошти позивача, сплачені останнім до бюджету як поточні зобов'язання з податку на прибуток з 2010 року, на погашення податкового боргу в сумі 13185617,98 грн., що виник на підставі рішення Верховного Суду України від 02.02.2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2011 року у справі №2а-0870/6081/11, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011 року, визнано протиправними дії СДПІ щодо відмови у задоволенні заяви ВАТ «Запоріжжяобленерго» про списання податкового боргу з податку на прибуток в частині 13185617,98 грн., а також, зобов'язано відповідача прийняти рішення про списання 13185617,98 грн. податкового боргу позивача з податку на прибуток, який виник внаслідок визначення відповідачем податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії), та був зменшений неправомірним зарахуванням за самостійним розподілом відповідачем грошових коштів за податковими деклараціями позивача з податку на прибуток за 4 квартал 2009 року, 1 квартал, півріччя та 3 квартали 2010 року.

Згідно Рішення про списання податкового боргу від 22.06.2012 року відповідачем було списано податковий борг позивача з податку на прибуток, який виник станом на 13.02.2010 року в сумі 13185617,98 грн.

18.05.2013 року позивач звернувся до СДПІ з листом №001-06/3657 в якому просив надати розшифровку сум, які були зараховані в погашення пені під час погашення податкового боргу (13185617,98 грн.) за період з лютого 2010 року по 22.06.2012 року, а також списати з особового рахунку ВАТ «Запоріжжяобленерго» нараховану пеню в сумі 2019974,78 грн. з метою уникнення розбіжностей між даними обліку податку на прибуток позивача та відповідача.

В свою чергу, відповідач повідомив ВАТ «Запоріжжяобленерго», що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду на СДПІ було покладено обов'язок скасувати в особовому рахунку з податку на прибуток чітко визначену суму податкового боргу у розмірі 13185617,98 грн. і не покладено обов'язок щодо скасування пені та будь-якого іншого боргу понад визначену суму, питання поновлення в особовому рахунку з податку на прибуток раніше зарахованих в погашення пені сум не має підстав.

Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що за результатами списання безнадійного податкового боргу пеня підлягає скасуванню.

Колегія суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України (далі - ПК України) списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Підпунктом 129.3.4 п. 129.3 ст. 129 ПК Країни передбачено, що нарахування пені закінчується при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Згідно п. 2-1 підрозділу 10 розділу ХХ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії» від 12.05.2011 року підлягають списанню визначені контролюючими органами неузгоджені грошові зобов'язання та пені суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом, через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії), що відносяться до періодів до 1 січня 2011 року.

Відповідні рішення про списання зазначених сум приймаються контролюючими органами в межах їх компетенції у порядку, передбаченому для списання безнадійного податкового боргу, протягом десяти робочих днів з дня подання заяви платника податків. У разі відмови контролюючим органом у списанні згідно з цим пунктом платники податків можуть оскаржити такі дії в порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу.

Згідно з положеннями цього пункту списанню підлягають суми, що залишаються несплаченими станом на перше число місяця, у якому набрав чинності Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію». На списані відповідно до положень цього пункту суми не нараховуються штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом.

Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2010 року встановлена форма (бланк) Рішення про списання безнадійного податкового боргу, в якій, серед іншого, зазначено, що за результатами списання безнадійного податкового боргу пеня, штрафи за порушення правил сплати (перерахування) податків, а також проценти за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням) податкового боргу підлягають скасуванню.

Отже, враховуючи вищевикладене, суди дійшли вірного висновку, що оскільки на СДПІ було покладено обов'язок про списання податкового боргу від 22.06.2012 року, скасуванню підлягає також і пеня.

Статтею 131 ПК України передбачено, що нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Згідно п. 4.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої Наказом ДПА України від 18.07.2005 року, нарахуванню в особових рахунках платників підлягають податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що суми коштів, перерахованих ВАТ «Запоріжжяобленерго», за 2010-2012 р.р. в рахунок сплати податку на прибуток, в автоматичному режимі були зараховані СДПІ на погашення пені у розмірі 1537311,18 грн.

Отже, колегія суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що дії відповідача щодо зміни призначення платежу, визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема з метою погашення податкового боргу, змінювати період за який сплачується податкове зобов'язання є неправомірними.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов