Вирок № 44319762, 06.02.2014, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

провадження № 1-кп/200/26/2014 справа № 200/8041/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2014 року лютого шостого дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, колегією у складі:

Головуючого - судді Чулініна Д. Г.,

Суддів: Кудрявцевої Т. О., Шевцової Т. В.,

за секретаря - Коляда В. В.,

з участю: прокурора Козинець А. І.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника адвоката Шавкуна М. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ у залі суду в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 1 2013 04 052 0003833, справу за висунутим обвинуваченням проти:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, народженого у м. Дніпропетровськ, українця за національністю, з професійно-технічною освітою, розлученого, який за трудовим наймом не працює, маючи дохід з підряду до 3 000 гривень на місяць, переважно проживає в м. Дніпропетровськ за місцем реєстрації АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у вчиненні незакінченого злочину за ч. 2 ст. 15-ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 здобув освіту з достатнім запасом знань, навичок і вмінь для досягнення необхідного рівня культури особистості відповідно набутому життєвому досвіду і, не маючи психічних захворювань, зберігав повною мірою здатність до усвідомлення значення своїх дій, а так само до керування ними. ОСОБА_3 в своєму бажанні відстоювати обраний ним спосіб життя обрав потворну форму самоствердження для вирішення побутового конфлікту з братом у вирішенні житлового питання, що спонукало його до скоєння протиправного посягання проти життя і здоров'я людини за наступних обставин.

Так, в м. Дніпропетровську третього грудня 2011 року близько 18 години 30 хвилин за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1, на ґрунті тривалих неприязних стосунків, ОСОБА_3 під час сварки з рідним братом ОСОБА_1, що раптово виникла, з метою заподіяння його смерті з особистісних мотивів умисно завдав металевою трубою не менш як 12 ударів в область голови ОСОБА_1, чим з необхідністю заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді небезпечних в цей момент для його життя відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку першого ступеню, уламкового перелому скроневої кістки ліворуч та численних забійних ран голови.

Проте, ОСОБА_3, виконавши всі дії, які вважав за необхідне для настання смерті потерпілого, не зміг довести злочин до кінця, оскільки на місці вчинення протиправні дії присікла ОСОБА_4, що не залежало від його волі.

Підсудний ОСОБА_3 визнав свою вину в частині заподіяння тяжких тілесних ушкоджень і, будучи допитаним в судовому засіданні, на свій захист висунув версію їх заподіяння в особливому стані душевного хвилювання, викликаному обороною від посягань потерпілого ОСОБА_1, за що проявив готовність нести відповідальність за ст. 123 КК України. Визнав, що у нього неприязні стосунки з старшим рідним братом ОСОБА_1 склалися після смерті батьків з частими сварками через відсутність згоди щодо приватизації і продажу квартири АДРЕСА_1, в якій потерпілий фактично не проживає з 1999 року, бо співмешкає зі свідком ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_2 в цьому ж будинку. Пояснив суду, що 03.12.2011 після роботи близько 16 години він приїхав до квартири, зачинивши двері на клямку зсередини, і приблизно о 18 годині на стук відчинив двері брату і, уникаючи з ним розмови, направився до своєї кімнати, але за собою двері не зачинив, бо цьому ногою завадив п'яний брат, ОСОБА_1, який першим його ударив. Як зазначив ОСОБА_3, стоячи у дверному отворі, він зазнав від потерпілого ОСОБА_1 один удар рукою в голову та другий удар обрізком металевої труби в область лівого передпліччя.

Розповідаючи про обстановку спровокованої братом бійки, ОСОБА_3 показав, що після дотичного удару зверху вниз у нього під пахвою опинилася металева труба, яку він інстинктивно вихопив у брат шляхом заламування кисті, після чого ОСОБА_1, який в молодості займався легкою атлетикою, боксом, якийсь час відбував покарання і погрожував підсудному вбивством з використанням брутальної лайки, спробував відібрати назад трубу, завдавши один удар в обличчя і другий в голову. Як далі пояснив підсудний, він вихопив металевий обрізок з-під пахви і став наносити своєму кривднику хаотично до чотирьох ударів зверху вниз і справа наліво з метою відбитися. За його твердженнями, потерпілий ОСОБА_1 кинувся на підсудного всім тілом, від чого вони разом упали на підлогу до центру кімнати, а інструменти на шафі розсипались, і розбилася єдина наявна в кімнаті лампочка, через що між ними боротьба продовжувалась у повній темноті. Зі слів підсудного, він підвівся на коліна і наносив удари металевою трубою, а потерпілий тримався за його светр в положенні сидячи до нього лицем. За власним зізнанням підсудного, їх розборонила ОСОБА_4, яка забігла в кімнату і стала між братами лицем до потерпілого, якого підняла з полу і повела до своєї квартири.

ОСОБА_3 вважав, що потерпілий і його співмешканка ОСОБА_4 змовилися між собою з метою заволодіння батьківською квартирою, через що вони його обмовили у вчиненні більш тяжкого злочину, якого він не міг вчинити через сліпоту на одне око, за якої удари у тісній малометражній кімнаті, де електроенергія була відключена понад рік, він наносив навмання відмахуючись, а не спеціально в область голови.

Незважаючи на часткове визнання підсудним своєї вини у скоєному, його заперечення без будь-яких сумнівів спростовуються, а вина у вчинені незакінченого злочину проти життя підтверджується, згідно з істиною, сукупністю достатніх достовірних даних, здобутих за допомогою доказів, що зібрані відповідно до п.п. 7, 8 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України, які в тісному зв'язку між собою викривають підсудного. А саме.

У підсумку судово-психіатричного дослідження, описаного в акті експертизи № 1 від 06.01.2012 (т. 1 а.с. 189-192), за висновками експертів ОСОБА_3 не характерні тимчасові чи хронічні хворобливі розлади психіки, він зберігав здатність правильно сприймати навколишнє оточення, присутніх і діяти цілеспрямовано, міг віддавати собі звіт у своїх діях та керувати ними, а будь-які дані за фізіологічний афект не наведені.

ОСОБА_3 зазнав чисельних саден (подряпин) лінійної форми по тильній поверхні лівої та правої кисті, по задній поверхні лівої гомілки, які могли виникнути внаслідок дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяли у дотичному напрямку до поверхні шкіри, які за часом утворення можуть відповідати часу події злочину, що випливає з висновку експерта № 3968е від 05.12.2013 (т. 1 а.с. 101-102), до якого він дійшов за підсумками описаного судово-медичного дослідження і обстеження підсудного.

Експерт ОСОБА_5 в судовому засіданні під присягою, роз'яснюючи висновок щодо характеру ушкоджень, вказав на відсутність у підсудного на час обстеження ран та синців, ушкоджень на обличчі та плечі підсудного, що з огляду на характер описаних в дослідницькій частині висновку ушкоджень і умов їх заподіяння об'єктивно виключає обопільну бійку, а так само не має характеру слідів самооборони. Експерт вказав, що виявлені у підсудного лінійні садна та подряпини за своєю локалізацією могли бути залишені металевою трубою лише за умови наявності на ній характерних зазубрин (щербин) чи задирок.

Крім того, як слідує з додаткового висновку судово-медичного експерта № 2447е від 19.06.2013 (т. 3 а.с. 94-95), категорично не виключено утворення виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень від механічного впливу нігтів пальців рук людини, але їм не характерне утворення від дії (ударів) металевою трубою, рукою, стиснутою у кулак, ногою, взутою у взуття чи при падінні з приданим прискоренням з висоти власного росту.

З висновків судово-імунологічних експертиз за № 471к (т. 1 а.с. 61) та за № 467к (т. 1 а.с. 62) слідує, що кров ОСОБА_1 належить до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В, а кров ОСОБА_3 належить до групи В з ізогемаглютинином анти-А та супутнім антигеном Н.

За протоколом огляду місця події від 04.12.2012 зі складанням фототаблиці до нього (т. 1 а.с. 8-16), з місця пригоди виявлена металева труба, обмотана з однієї сторони чорною тканинною стрічкою, на робочій поверхні якої у підсумку дослідження групової приналежності крові за висновком судово-цитологічної експертизи № 25 від 20.01.2012 (т. 1 а.с. 145-148) виявлені сліди крові людини, походження якої від потерпілого ОСОБА_1 не виключена.

Вилучена металева труба визнана речовим доказом (т. 2 а.с. 128) і за своїми ознаками та залишеними на ній слідами є знаряддям злочину. Суд, дослідивши цей речовий доказ безпосередньо в судовому засіданні з участю експерта, переконався у відсутності на трубі зазубрин (щербин) чи задирок, характерних для нанесення виявлених у підсудного ушкоджень, що узгоджується з описаним дослідженням її властивостей у висновку криміналістичної експертизи № 62/03-46 від 15.02.2012 (т. 2 а.с. 33-35).

У своїй сукупності добуті фактичні дані безсумнівно спростовують показання підсудного про напад на нього потерпілого із застосуванням до підсудного насильства значного характеру, категорично виключаючи фізіологічний афект та будь-які обставини, які могли б викликати сильне душевне хвилювання.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні під присягою підтвердив наявність між ними неприязних стосунків та привід до сварок між ними, на які вказав підсудний, але надав суду копію рішення суду у цивільній справі в підтвердження використання ним лише законних способів захисту своїх прав і інтересів. З показань потерпілого, які він послідовно давав як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні слідує, що за тиждень до події злочину до нього звернувся старший по під'їзду з проханням посприяти в питанні сплати братом боргу за користування ліфтом, у відповідь на що він одразу ж залишив в дверях квартири АДРЕСА_1 відповідну записку. Коли 03.12.2011 року близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_1 повертався зі свого гаражу, де він випив в компанії близько 150 грам горілки, додому, він побачив, що залишена ним в дверях записка відсутня, з чого він визначив, що брат перебуває вдома. Постукавши в квартиру співмешканки, він вирішив постукати і в квартиру АДРЕСА_1. Першим відкрив брат, і потерпілий одразу ж перепитав його за оплату ним заборгованості за користування ліфтом, однак ОСОБА_3, пославшись на відсутність у нього грошей, одразу ж направився до своєї кімнати, намагаючись уникнути подальшої розмови, а ОСОБА_1 прослідував за ним, наполягаючи на розмові з цього питання. Зайшовши до своєї кімнати підсудний спробував зачинити вхідні двері, однак потерпілий поставив ногу в дверний розріз, вимагаючи продовження розмови через не до кінця зачинені двері, у відповідь на що отримав удар металевою трубою, яка знаходилась в правій руці підсудного і яку, на думку потерпілого, останній взяв з-за дверей кімнати, в область верхньої частини лоба. Далі ОСОБА_3 наніс потерпілому ще біля чотирьох ударів металевою трубою в лобно-скроневу частину голови, в процесі чого ОСОБА_1, намагаючись чинити опір, схватився за светр підсудного однією рукою, а іншою намагався перехватити трубу, однак, втративши від ударів рівновагу та орієнтацію, впав до кімнати підсудного на спину, після чого підсудний продовжив наносити сильні удари трубою по голові, стоячи навприсядки над ним. Вищезазначене побиття, зі слів потерпілого продовжувалося близько хвилини, і припинилося після того, як в кімнату забігла ОСОБА_4 і почала перешкоджати підсудному, витягуючи ОСОБА_1 до коридору і підводячи його на ноги. Стосовно постійних бійок з підсудним, про що той зазначав в своїх показах, потерпілий пояснив, що таке мало місце лише один раз, коли в квартирі проживали невідомі йому люди.

Потерпілий ОСОБА_1 на даних йому очних ставках з підсудним ОСОБА_3, що вбачається з протоколів від 15.02.2012, від 19.06.2013 (т. 2 а.с. 100-102, т. 3 а.с. 109-114) послідовно викривав підсудного у використаному способі заподіяння тілесних ушкоджень і знарядді злочину.

Показання потерпілого об'єктивно узгоджуються з відомостями медичних довідок Обласної клінічної лікарні ім. Мечнікова (т. 1 а.с. 5, 49) про госпіталізацію потерпілого безпосередньо після події злочину і встановлений діагноз: відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку першого ступеню, оскольчатий перелом скроневої кістки ліворуч та численні забійні рани голови.

Висновком судово-медичної експертизи за № 251е (т. 2 а.с. 42-44) підтверджена наявність у ОСОБА_1 встановлених вище тілесних ушкоджень, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, і утворилися від не менш як 12-ти механічних дій тупим твердим предметом незадовго до його звернення за медичною допомогою.

Доповнюючи свою відповідь про характер і тяжкість виявлених у потерпілого ушкоджень, експерт ОСОБА_6 звернула увагу суду на те, що при проведенні експертизи у потерпілого було виявлено 12 рубців в області голови, з чого слідує нанесення йому не менш як 12 ударів травмуючим предметом. Всі тілесні ушкодження в області голови, виявлені у потерпілого, у сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. Висновок про перелом скроневої кістки був зроблений на підставі результатів АКТ-дослідження, проведеного в Обласній клінічній лікарні ім. Мечнікова в день спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.

Перевіркою показань потерпілого ОСОБА_1 в ході відтворення обстановки та обставин події під протокол 14.01.2012 і 02.02.2012 (т. 1 а.с. 72-74, т. 2 а.с. 3-9) встановлена ?механіка заподіяння йому тілесних ушкоджень, яка у підсумку описаних судово-медичних досліджень, за висновками експерта № 567е від 23.03.2012 (т. 2 а.с. 77-78) не суперечить характеру та анатомічної локалізації виявлених тілесних ушкоджень і не виключає використання металевої труби як знаряддя злочину.

Оглядом місця події під протокол при денному природному освітленні встановлені численні сліди речовини бурого кольору на підлозі в коридорі та на сходовому майданчику по ходу руху до квартири АДРЕСА_2, в коридорі квартири АДРЕСА_1, а також светр, що належить підсудному зі слідами речовини бурого кольору, які за висновками судово-імунологічної експертизи № 958 від 13.12.2011 (т. 1 а.с. 74-77) є слідами крові людини з походженням від потерпілого ОСОБА_1, що вбачається з дослідження групової належності крові за змивами на двох ватних тампонах та фрагменті тканини.

Також під протокол огляду від 04.12.2011 (т. 1 а.с. 10) ОСОБА_4 видала светр зі слідами речовини бурого кольору, який був надітий на потерпілого під час вчинення відносно нього зазначеного посягання. За експертним висновком № 959 (т. 1 а.с. 93-96) не виключається можливість походження слідів крові від особи з групою О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В, якою міг бути ОСОБА_1

Відповідно до протоколу огляду від 04.12.2011 (т. 1 а.с. 23) виданих ОСОБА_3 речей було оглянуто та вилучено спортивні брюки та кросівки, на яких візуально речовин бурого кольору не знайдено. Однак згідно експертного висновку № 960 (т. 1 а.с. 83-88) не виключається можливість походження слідів крові спортивних штанях, кросівках та на светрі, який було вилучено за протоколом огляду місця події, від потерпілого.

З показань допитаної під присягою свідка ОСОБА_4, співмешканки потерпілого, вбачається, що 03.12.2011 вона почула стук в двері своєї квартири, однак двері відчинила не відразу, оскільки закінчувала приготування їжі та виставляла її на стіл, чекаючи на прихід ОСОБА_1 Коли свідок відчиняла двері в квартиру, то почула шум розбитого скла, який доносився з квартири АДРЕСА_1 та після цього слова підсудного: "Я тебе вб'ю", після чого одразу ж забігла до вказаної квартири, двері якої були відчинені настіж, за рахунок чого в квартиру зі східцевого майданчику проникало світло. Коли свідок забігла до кімнати підсудного, яка знаходиться зліва від коридору, то побачила, що потерпілий лежить ногами до входу в кімнату на спині, а підсудний зігнувшись над ним і стоячи на коліні спиною до виходу праворуч , наносив йому удари незрозумілим їй на той час предметом, про що вона зробила висновок бачачи як мелькали замахи рукою. Далі ОСОБА_4, підслизнувшись, впала на потерпілого, а ОСОБА_3 в цей час продовжував наносити удари з великою силою, один з яких попав їй по руці, після чого вона зрозуміла, що це був металевий тупий предмет. Підводячись, вона почала просити підсудного припинити удари і одночасно, відтісняючи ОСОБА_3, почала підіймати ОСОБА_1, який був весь у крові, та виводити його поступово в коридор, а далі до своєї квартири, де попутно попросила сусідів визвати міліцію. Також свідок зазначила, що за її присутності підсудний наніс потерпілому близько восьми ударів в область лоба та затилку, і перестав їх наносити лише тому, що втрутилась вона і завадила йому.

Здатність свідка ОСОБА_4 спостерігати подію злочину визнавав підсудний на даній з нею очній ставці під протокол від 19.06.2013 (т. 3 а.с. 109-114). На правдивість показань свідка ОСОБА_4 вказує висновок експерта за № 3962е (т. 1 а.с. 107-108) про виявлені у неї легкі тілесні ушкодження зі скороминущими наслідками у вигляді синців в області верхніх кінцівок, які, враховуючи їх характер та локалізацію, могли виникнути від дії тупих твердих предметів в термін, на який вона вказує в своїх поясненнях. На виданій свідком під протокол огляду від 05.12.2011 (т. 1 а.с. 45) кофті червоного кольору, в якій вона була одягнена на момент вищеописаних подій, відповідно до висновку експерта-імунолога за № 962 (т. 1 а.с. 137-140) встановлена наявність слідів крові особи, якою міг бути потерпілий, оскільки його кров, згідно висновку експерта-імунолога за № 471к (т. 1 а.с. 61), відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В.

Перевіркою показань свідка ОСОБА_4 в ході відтворення обстановки та обставин події під протокол 14.01.2012 (т. 2 а.с. 13-18) встановлена їх достовірність з огляду на вказаний нею механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, очевидцем якому вона була, що у підсумку описаних судово-медичних досліджень, за висновком експерта № 568е (т. 2 а.с. 69-70) не суперечить характеру та анатомічної локалізації виявлених тілесних ушкоджень.

Добуті відомості речових доказів узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_4 про розташування потерпілого і підсудного в момент, коли вона їх вперше побачила під час бійки. Ці обставини в сукупності з медичними даними про масивність і чисельність тілесних ушкоджень, на переконання суду, викривають ОСОБА_3 у переслідуваній ним меті і мотивах скоєного, що характеризують проявлений прямий умисел на заподіяння смерті, що виник раптово, виключаючи будь-які сумніви в їх істинності.

Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які в своїх свідченнях вказали на джерело своєї обізнаності з подією злочину лише слова самого підсудного, а її очевидцями вони не були. Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні показував на ті ж обставини, що й в ході проведення відтворення обстановки та обставин події з його участю під протокол 12.12.2011 та 15.12.2011 (т. 1 а.с. 165-175, т. 2 а.с. 80-82, 89-91), проте за висновком додаткової судової експертизи (т. 2 а.с. 86-87) в цих показаннях відсутня конкретну локалізація тілесних ушкоджень, що не дає можливість категорично зробити висновки.

Суд, дослідивши в судовому засіданні докази і оцінивши їх в тісному взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному та всебічному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, знаходить, що вина підсудного ОСОБА_3 та обставини ним скоєного в межах судового розгляду за ст. 337 КПК України знайшли своє підтвердження достатніми доказами повністю.

Умисні дії ОСОБА_3, що виразилися в заподіянні тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент його заподіяння, безпосередньо спрямованого на протиправне заподіяння смерті іншій людині, яке не доведене до кінця, оскільки на місці його вчинення його дії присікла стороння особа, що не залежало від його волі, підлягають кваліфікації згідно з ч. 2 ст. 15 КК України закінченим замахом на умисне вбивство за ч. 1 ст. 115 КК України.

Доводи сторони захисту суд оцінює не більше як проявом захисно-установчої поведінки підсудного зі спробою пом'якшити свою кримінальну відповідальність і покарання.

Призначаючи у відповідності до ст. 65 КК України вид і міру покарання, суд, керуючись правосвідомістю, враховує вчинення незакінченого умисного особливо тяжкого злочину, який посягає на життя і здоров'я особи, що визнані державою за ст. 3 Конституції України найвищою соціальною цінністю, вчинення якого припинено силами сторонньої особи на стадії закінченого замаху, що характеризує здійснення злочинних намірів у найвищому ступені. За матеріальною ознакою суспільної небезпеки ступінь тяжкості скоєного характеризується його етіологією у побутовій сфері в поєднанні з тиском значущих для підсудного міжособистісних родинних залежностей від потерпілого, криміногенним фактором якої слугував тривалий особистісний конфлікт братів на ґрунті нерозв'язаного ними квартирного питання, що спонукало підсудного обстоювати у потворній формі свою першість.

Також суд бере до уваги особу підсудного, який на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, характеризуються посередньо як за місцем реєстрації проживання, так за місцем ув'язнення, вживав заходів до отримання доходів з законних джерел, проте комунальні послуги не сплачував, що характеризує його безвідповідальне ставлення до суспільних інтересів, проявив байдужість до сталих сімейних уз.

Відповідно, з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вперше вчиненого незакінченого злочину, причин, за яких він не був доведений до кінця, особи винного, його освітньо-кваліфікаційного рівня, сімейного і майнового стану, за відсутності обставин, які пом'якшували б його покарання, суд дійшов переконання в неможливості його виправлення без ізоляції від суспільства, на підставі чого в силу ст. 68 КК України знаходить за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі, визначивши достатній для попередження нових злочинів строк, за якого мета покарання за ст. 50 цього Кодексу буде досягнута, а підсудного спіткає справедлива кара за скоєне.

Для забезпечення належної поведінки підсудного відповідно до ст. 177 КПК України з метою запобігання процесуальним ризикам ухилення від суду і виконання вироку в рамках кримінального провадження доцільно продовжити згідно з ст. 331 цього Кодексу застосовувати до підсудного запобіжний захід, обраний за ст. 183 КПК України під час досудового розслідування, що відповідно до ст. 132 КПК України має визнаватися виправданим.

Керуючись ст.ст. 368, 374 і п.п. 10, 12 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим за пред'явленим обвинуваченням у вчинені передбаченого за ч. 2 ст. 15 КК України закінченого замаху на передбачене ч. 1 ст. 115 КК України умисне вбивство з призначенням у виді покарання вісім років позбавлення волі.

Зарахувати у строк покарання попереднє ув'язнення ОСОБА_3 під вартою, обчислюючи початок строку відбування покарання з четвертого грудня 2011 року.

Речові докази:

передані до камери зберігання речових доказів Бабушкінського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в області за квитанцією № 152417 жіночу кофту ОСОБА_4 червоного кольору зі слідами крові; за квитанцією № 152418 светр чоловічий, спортивні брюки, кросівки зі слідами крові; за квитанцією № 152416 піднігтьовий зміст з обох рук ОСОБА_3; за квитанцією № 152420 два ватних тампони, тканина зі слідами крові; за квитанцією № 152419 дві липкі стрічки зі слідами пальців рук; за квитанцією № 152491 светр чоловічий ОСОБА_1 зі слідами крові; за квитанцією № 152493 бейсбольну біту; за квитанцією № 152494 металеву трубу, - знищити;

диски DVD-R, в тому числі з записом рентгенівської комп'ютерної томографії головного мозку ОСОБА_1, протоколи допитів, очних ставок з додатками та інші документи про зафіксовані процесуальні дії, - зберігати у кримінальній справі.

З віднесенням на рахунок підсудного процесуальних витрат стягнути з ОСОБА_3 на користь держави на розрахунковий рахунок 31250272210050, відкритий НДЕК Центром при ГУМВС України в Дніпропетровській області (код ЕДРПОУ 25575055) в ГУДКС України в Дніпропетровській області (МФО 805012), 112 гривень 56 коп. з призначенням платежу: "за висновок експерта № 62/01-401 від 15.12.2011"; 112 гривень 56 коп. з призначенням платежу: "за висновок експерта № 62/01-402 від 15.12.2011"; 225 гривень 12 коп. з призначенням платежу: "за висновок експерта № 62/03-46 від 15.02.2012"; 112 гривень 56 коп. з призначенням платежу: "за висновок експерта № 62/03-47 від 15.02.2012".

Тримання підсудного ОСОБА_3 під вартою продовжити до набрання вироком законної сили, залишивши застосований запобіжний захід без змін.

Вирок підлягає оскарженню до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом 30 днів, починаючи з наступного після його проголошення дня, а так само підсудним - з моменту вручення його копії, із плином яких набирає законної сили. Копію вироку після його проголошення вручити підсудному та прокурору негайно.

Головуючий

Судді