Рішення № 44319751, 21.05.2015, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 409/2872/12

Провадження № 2/209/235/15

РІШЕННЯ

іменем України

"21" травня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Багбая Є.Д.

при секретарі Кукса О.П.

за участі позивача за первісним позовом та третьої особи за зустрічним позовом ОСОБА_1, його представника - адвоката Куценко В.А., відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3, її представника - адвоката Баранової Л.Я., третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_5, Дніпровський районний відділ Державної Міграційної служби України в м. Дніпродзержинськ про визначення порядку користування житлом та визнання права на реєстрацію та проживання та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 яка діє у власних інтересах та інтересах своїх малолітніх дочок ОСОБА_6 та ОСОБА_7, треті особи яки не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_1, Орган опіки та піклування виконкому Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 позов не визнала повністю.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_5 позов не визнала повністю.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_5, Дніпровський районний відділ Державної Міграційної служби України в м. Дніпродзержинськ про визначення порядку користування житлом та визнання права на реєстрацію та проживання. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 є його рідною матір'ю. Йому та його матері на праві спільної часткової власності належить спірна квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1, в річних частках в розмірі ? частка кожному. З 16 листопада 1999 року до 23 грудня 2003 року проживав за адресою: АДРЕСА_1, з 25 грудня 2003 року він разом із своєю дружиною ОСОБА_5 проживав у АДРЕСА_2 до 26 січня 2007 року, з 10 грудня 2007 року по теперішній час він зареєстрований та проживає в квартирі по АДРЕСА_1. Разом із ним та відповідачем - його матір'ю, які зареєстровані в спірній квартирі, у зазначеній квартирі проживає його дружина ОСОБА_5 та його дочки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які зареєстровані за іншою адресою за місцем проживання батьків дружини. Квартира складається із трьох житлових кімнат, коридору, кухні, туалету, ванної та двох балконів, загальна площа квартири 63,2 кв.м. Між ними склався такий порядок користування квартирою: він та його дружина займають кімнату, площею 17,1 кв.м., донька займає кімнату, площе. 7,9 кв.м., а мати кімнату, площею 12,3 кв.м. Вважає можливим виділити у користування йому, його дружині та дочкам кімнату, площею 17,1 кв.м., матері виділити кімнату площею 12,3 кв.м., кімнату 7,9 кв.м., та інші приміщення залишити в загальному користуванні. Відповідач тривалий час не сплачувала кошти за комунальні послуги до його реєстрації за цією адресою, в зв'язку з чим утворилася значна заборгованість, а ним була повністю погашена заборгованість за енергозабезпечення, яка утворилася з вини відповідача, в сумі 570 грн. Однак періодично відповідач погрожує йому та його сім'ї, щоб вони звільнити квартиру та шукали собі інше житло, влаштовує сварки з його дружиною, яка є інвалідом дитинства, що призвело до неврозу у його дитини. Вважає, що він із своєю сім'єю має рівне з відповідачем право користування квартирою, але вони не можуть в повному обсязі реалізувати це право через незаконні дії відповідача, яка влаштовує сварки, виносить із дому речі, і відмовляється добровільно встановити порядок користування житлом. Просить суд встановити порядок користування спірною квартирою, виділивши йому, його дружині ОСОБА_5 та їх малолітнім дітям ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в користуванні жилу кімнату, площею 17.1 кв.м., а відповідачу виділити жилу кімнату, площею 12,3 кв.м., кімнату площею 7,9 кв.м., кухню, ванну кімнату та інші підсобні приміщення залишити в загальному користуванні, стягнути з відповідача на його користь судові витрати в розмірі 107,30 грн..

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 первісний позов не визнала, надала письмові заперечення проти позову та звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 у її інтересах та в інтересах малолітніх доньок ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про усунення перешкод в користуванні та виселення. В обґрунтування свого позову та своїх заперечень проти первісного позову посилається на те, що їй та її сину ОСОБА_1 у рівних частках належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 37,1 кв.м., загальною площею 63,2 кв.м., в якій зареєстрована вона та син ОСОБА_1 До 2007 року син разом із дружиною ОСОБА_5 та їх малолітньою донькою ОСОБА_6, 2005 року народження, постійно мешкали в смт. Солоне, а з 2007 року син став вимагати, щоб вона надала дозвіл на реєстрацію в квартирі та вселення в їх квартиру його дружині ОСОБА_5 та їх доньці ОСОБА_6, які не є співвласниками квартири і не зареєстровані в ній. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровані за місцем свого постійного проживання в АДРЕСА_3. Вона, позивач, як співвласник квартири була і залишається проти вселення та проживання в спірній квартирі родини сина. 01 лютого 2007 року вона зареєструвала в житлово-експлуатаційній організації заяву, якою заперечувала проти вселення в її квартири ОСОБА_5 і ОСОБА_6, повторно вона зареєструвала таку заяву 04 жовтня 2012 року. Наприкінці 2007 року син ОСОБА_1 повернувся в їх спільну квартиру по АДРЕСА_1, та всупереч її волі, та без її згоди, вселив до квартири дружину та доньку. ОСОБА_5 є інвалідом, страждає на неврологічні та психічні хвороби, її поведінка в побуті не є прийнятою, а ставлення до неї, позивача ОСОБА_3, є принизливим. Ігноруючи її права, яка співвласника, син вселив свою дружину та доньку в спірну квартиру проти її, позивача. волі, загнавши її в кімнату, площею 12,3 кв.м, заборонивши користуватися іншими кімнатами, кухнею, будь-якою побутовою технікою. В квартирі, з вини відповідача, страшний безлад та антисанітарія, ОСОБА_5 висловлює на її, позивача, адресу нецензурні слова, заявляючи, що їй давно пора звільнити квартиру, переселившись на кладовище, і ці обставини і впливали на її рішення заперечувати проти вселення і проживання в квартирі ОСОБА_5 Весною 2009 року син разом з невісткою та дитиною залишили квартиру та виїхали з міста Дніпродзержинська в смт. Солоне, де проживали до 2010 року, на початку 2010 року син повернувся до спірної квартири і знову без її згоди вселив в квартиру свою дружину та доньку. Вважає, що питання користування спірною квартирою, що належить на праві спільної часткової власності їй та сину, повинно вирішуватися за погодженням між ними, співвласниками, і ОСОБА_1 не має прав без її, позивача, згоди, вселяти в квартиру будь-яких третіх осіб. Також вважає, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не набули права користування її, позивача, власністю, вони не зареєстровані в спірній квартирі, мають інше місце постійної реєстрації і проживання - в будинку АДРЕСА_3, і вселилися до квартири самовільно, без її, позивача, згоди, та перешкоджають їй, як власнику, користуватися кімнатами квартири, місцями загального користування, кухнею, обмежуючи її у здійсненні її права власності на квартиру. Просить суд усунути їй перешкоди в користуванні квартирою по АДРЕСА_1 в місті Дніпродзержинську, виселивши із зазначеного приміщення ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_5 та третя особа за первісним позовом, зустрічний позов не визнала повністю, вважає зустрічний позов необґрунтованим і недоведеним, оскільки до вселення вони неодноразово спілкувалися з ОСОБА_3 щодо вселення, так як їй, інваліду дитинства за 2 групою інвалідності, постійно потрібні ліки та медичне обслуговування, що є неможливим за її місцем реєстрації, а їй як матері двох дітей таке лікування та медикаменти життєво необхідні. Вона та її чоловік з повагою ставляться до ОСОБА_3, яка добровільно вирішила зайняти кімнату, площею 12,3 кв.м., бо в ній є балкон, вільно користується позивач і всіма іншими приміщеннями і кухнею, а надані позивачем світлини стосуються того періоду, коли вона із чоловіком перебували в лікарні через погіршення стану її здоров'я та патологію вагітності, з передчасними пологами, і тому вони з чоловіком не мали часу слідкувати за станом помешкання. Крім цього, ОСОБА_3 не сплачує квартирну плату та комунальні послуги, просить відмовити ОСОБА_3 в задоволенні її зустрічного позову.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог за первісним позовом - Дніпровський районний відділ Державної Міграційної служби України в м. Дніпродзержинськ в судове засідання не з'явився, начальник Дніпровського районного відділу Державної Міграційної служби України в м. Дніпродзержинськ в Дніпропетровській області надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за відсутності їх представника, просить винести рішення на розсуд суду, заперечень проти первісного позову не надавав.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 зустрічний позов не визнав повністю проти його задоволення категорично заперечує, вважає його незаконним та необґрунтованим з підстав наведених вище в обґрунтування первісного позову.

Представник третьої яка не заявляє самостійних вимог за зустрічним позовом - Орган опіки та піклування виконкому Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради в судове засідання не з'явився, надали суду заяву з клопотанням про розгляд справи за відсутності їх представника, також надали письмові пояснення по справі /а.с. 25-26 Т.2/, згідно яких первісний позов підтримують в повному обсязі, проти зустрічного частково заперечують, в частині виселення малолітніх дітей відповідача, просять винести рішення враховуючі інтереси дітей .

Судом досліджені докази по справі:

Допитані свідки по справі:

Допитаний свідок ОСОБА_8, який пояснив суду, що він є братом ОСОБА_1 і сином ОСОБА_3, з матір'ю в нього нормальні відносини, з братом ніяких відносин немає. Він часто спілкується із матір'ю, яка постійно скаржиться, що в квартирі по АДРЕСА_1, антисанітарія, брат із дружиною не оплачують комунальні послуги, їх оплачує мама. Квартира приватизована, мама займаю велику спальню, і скаржиться, що їй не дають користуватися комунальними послугами, коли ОСОБА_5 вселялася до спірної квартири, згоду у мами не питали, мати заперечувала проти її вселення. В кімнаті матері чисто, в іншій частині квартири бруд, з братом він не спілкується.

Допитана свідок ОСОБА_9, яка пояснила суду, що проживає та зареєстрована в квартирі, розташованій по АДРЕСА_4, є пенсіонеркою, знає сторони у справі. ОСОБА_3 її подруга з 1972 року, у неї два сина. З ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в неї, свідка, конфлікту немає. Їй, свідку, відомо, що ОСОБА_5 хоче прописатися до квартири по АДРЕСА_1, і в квартирі у них брудно, антисанітарія, таргани, в унітазі бруд, білизна намочена, з квартири смердить. Вона та інші сусіди неодноразово колективно зверталися до різних інтанцій, щоб вони вплинули на ОСОБА_1 та його дружину, щодо належного утримання квартири оскільки з їх квартири таргани розповзаються по всьому під'їзду.

Досліджені письмові докази по справі:

- свідоцтво про одруження /а.с. 11, Т.1/, згідно якого підтверджується що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебувають у шлюбі з 06 грудня 2003 року;

- довідка про склад сім'ї ТОВ «ІНФО-КОМ» від 30 січня 2012 року та від 20 лютого 2007 року /а.с. 12, 68 Т.1/, згідно яких підтверджується факт реєстрації в квартирі по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_3;

- довідка ВКК від 10 лютого 2012 року /а.с. 13, Т.1/, згідно якої підтверджується перебування дитини позивача за первісним позовом ОСОБА_6, 2005 року народження, на обліку у лікаря невролога з діагнозом: невроз нав'язливих рухів фобії;

- квитанція, угода про надання юридичних послуг /а.с. 14, 27 Т.1/, згідно яких ОСОБА_1 підтверджує витрати на правову допомогу в сумі 200 грн.;

- копія паспорту ОСОБА_1 /а.с. 15 Т.1/, згідно якої підтверджується його особа та реєстрація;

- свідоцтво про народження /а.с. 18 Т.1/, згідно якого підтверджується факт народження у ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 доньки ОСОБА_6;

- копія паспорту ОСОБА_5 /а.с. 19-20 Т.1/, згідно якої підтверджується її особа громадянки України та факт її реєстрації за адресою: АДРЕСА_3, з 20 жовтня 2008 року;

- пенсійне посвідчення, довідка до Акту огляду МСЕК, випискуа з медичної картки /а.с. 21, 22, Т.1, 45 Т.2/, згідно яких підтверджується встановлення ОСОБА_5 другої групи інвалідності з дитинства, та те, що остання хворіє на епілепсію з частими поліморфними нападами до 6-8 разів на добу;

- свідоцтво про право власності на житло, свідоцтво про право на спадщину за законом, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно /а.с. 23, 24, 26, 59, 63 Т.1/, згідно яких підтверджується належність ОСОБА_1 на праві власності 1/2 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1;

- план квартири, технічний паспорт на квартиру /а.с. 25, 64-65), згідно яких підтверджуються технічні характеристики квартири по АДРЕСА_1, яка складається із трьох житлових кімнат, площею 12,3 кв.м., 17,0 кв.м., 7,8 кв.м.,

- квитанції про сплату комунальних послуг /а.с. 28, 29, Т.1/, згідно яких підтверджується факт оплати від імені ОСОБА_3 комунальних послуг по квартирі по АДРЕСА_1;

- пояснення мешканців квартир № 160 та № 82 будинку АДРЕСА_1 /а.с. 35 Т.1/, згідно яких підтверджується факт проживання ОСОБА_5 та доньки ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_1;

- роздруківка ТОВ «Крона» /а.с. 36-37, Т.1/, згідно якої підтверджується факт наявності заборгованості по квартирній платі за квартирою по АДРЕСА_1 в сумі 3426,36 грн. станом на 01 червня 2012 року;

- довідка ТОВ «Інфо-Ком» від 4 червня 2012 року /а.с. 38, Т.1/, згідно якої підтверджується наявність боргів за комунальні послуги по спірній квартирі;

- свідоцтво про право власності на житло, свідоцтво про право на спадщину за законом, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно /а.с. 59-62, Т.1/, згідно яких підтверджується належність ОСОБА_3. на праві власності 1/2 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1;

- свідоцтво про смерть ОСОБА_10 /а.с. 59 оберт, Т.1/, згідно якого підтверджується факт і дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_3 та батька ОСОБА_1 - ОСОБА_10;

- заяви ОСОБА_3 /а.с. 66, 67 Т.1, 59, 60 Т.2, ), згідно яких підтверджується факт її звернення 01 лютого 2007 року, 04 жовтня 2012 року, 17 листопада 2014 року та 24 листопада 2014 року до ТОВ «Абонент ХХІ» та Дніпровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області із заявами про заперечення щодо вселення та реєстрації в квартирі по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та її дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7;

- повідомлення начальника Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ від 24 жовтня 2012 року /а.с. 69, Т.1/, згідно якого підтверджується факт звернення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до Дніпровського РВ з приводу сварок між ними;

- копія паспорту ОСОБА_3 /а.с. 70, Т.1/, згідно якої підтверджується її особа громадянки України та місце реєстрації;

- фотографії /а.с. 71 -74, 151-156, 168-171, Т.1/, згідно яких підтверджується антисанітарний стан квартири;

- виписні епікризи із історії хвороби ОСОБА_5 витяг із історії хвороби /а.с. 92, 93-94, 95, 96, 97, Т.1/, згідно яких підтверджується факт її перебування на стаціонарному лікуванні у відділенні патології вагітності з 25 червня 2012 року до 07 липня 2012 року та в Дніпропетровській обласній лікарні ім.. Мечнікова з 24 жовтня по 02 листопада 2012 року;

- свідоцтво про народження /а.с. 99, Т.1/, згідно якого підтверджується факт народження у ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 доньки ОСОБА_7;

- акт про проживання від 10 січня 2013 року /а.с. 100, Т.1/, згідно якого підтверджується факт проживання ОСОБА_5 та її дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в квартирі по АДРЕСА_1 з 2007 року;

- звернення мешканців будинку АДРЕСА_1 /а.с. 61 Т.2/, згідно якого підтверджується звернення мешканців будинку де знаходиться спірна квартира в житлово-експлуатаційну організацію, орган опіки та піклування та міліцію щодо антисанітарії в спірній квартирі, розповсюдження тарганів та прусаків з останньої на весь під'їзд;

- акт обстеження умов проживання службою у справах дітей спірної квартири /а.с. 62 Т.2/, згідно якого підтверджується антисанітарний стан спірної квартири;

- приписи ТОВ «Крона/ /а.с. 66, 67 Т.2/, згідно яких підтверджується звернення останньої до мешканців спірної квартири, щодо необхідності приведення квартири в належні санітарні умови;

Вислухав сторони, третіх осіб, свідків, дослідивши письмові докази та матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що первісний позов та зустрічний позови підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні судом встановлені наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що квартира, яка розташована за адресою: місто Дніпродзержинськ, АДРЕСА_1, на праві спільної часткової власності в рівних частках належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по ? частині кожному. В зазначеній квартирі постійно зареєстровані ОСОБА_3 та її син ОСОБА_1. Крім зазначених осіб, в квартирі без реєстрації проживають дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_5 та їх малолітні діти ОСОБА_6, 2005 року народження та ОСОБА_7, 2012 року народження, які постійно зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3. ОСОБА_3 згоди на вселення в квартиру невістки ОСОБА_5 та її доньок не давала. Зазначена квартира складається із трьох житлових кімнат, площею 12,3 кв.м., 7,8 кв.м., 17,0 кв.м.. ОСОБА_3 займає кімнату площею 12,3 кв.м.. а ОСОБА_1 із своєю сім'єю займає кімнату, площею 17,0 кв.м., 7,8 кв.м. знаходиться в спільному користуванні. Дійти згоди, щодо порядку користування квартирою учасники спору не можуть, поділити в натурі квартиру не можливо. Права ОСОБА_3, як власника нерухомого майна порушуються відповідачем ОСОБА_5, яка не набула право користування спірною квартирою, оскільки заселилися до квартири без згоди ОСОБА_3, як співвласника, в квартирі не зареєстрована, і не є співвласником спірного житлового приміщення.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими частково обґрунтовуються вимоги позивачів за первісним та зустрічним позовом, з таких мотивів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1, 3, 4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього прав чи обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст. 386 ЦК України власник, який має припущення щодо порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про здійснення певних дій для попередження такого порушення. Власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні їм права користування і розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Згідно п.14 Постанови Пленуму ВСУ №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності» від 22 грудня 1995 року Роз'яснити судам, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам

ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Суд вважає, що оскільки спірна квартира є спільною частковою власністю, не підлягає поділу в натурі, не можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири, суду необхідно встановити порядок користування приміщеннями квартири, оскільки про це заявлено первісний позов, і це питання сторони вирішити в позасудовому порядку не можуть та не бажають. Суд погоджується з доводами позивача за первісним позовом щодо встановлення порядку користування спірною квартирою, оскільки останній вже склався в сторін по справі, цей порядок не заперечувався учасниками судового розгляду. Зважаючи на рівність рівність часток квартири, що перебувають у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3, суд вважає, що такий порядок не порушує їх прав користування власністю, оскільки третя кімната залишається у спільному користуванні, крім того встановлення порядку користування лише визначає порядок користування квартирою а не позбавляє права власності співвласників. Суд вважає необґрунтованими та незаконними вимоги позивача за первісним позовом, щодо визначення порядку користування спірною квартирою з врахуванням права користування спірною квартирою його дружини ОСОБА_5 та визнання за нею права проживання та реєстрації в спірній квартирі оскільки відсутня згода на це іншої співвласниці квартири позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3, і зазначені вимоги порушують її права як співвласника. Також ОСОБА_5 має інше місце реєстрації тому визнання, її право реєстрації в спірній квартирі порушує вимоги закону щодо порядку реєстрації фізичних осіб. Крім того ОСОБА_5 не зверталася до суду із позовом про вселення, або визначення порядку користування, позивач за первісним позовом суду документів які засвідчують його повноваження представляти її інтереси не надав. Тому суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні первісного позову в частині визначення порядку користування квартирою ОСОБА_5 та визнання за нею права проживання та реєстрації в спірній квартирі. Щодо вимог позивача про встановлення порядку користування спірною квартирою його малолітніми дітьми, то враховуючи вимоги ст. 156 ч.2 ЖК України, згідно яких на вселення до батьків неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. Суд вважає що згоди іншого співвласника на це не потрібно і вимоги в цій частині позивача за первісним позовом є законними та обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, суд також з вищезазначених мотивів вважає, підлягаючим частковому задоволенню зустрічний позов, а саме проживання в спірній квартирі відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5 дійсно порушує права ОСОБА_3, як власника нерухомого майна, оскільки право власності є непорушним і власник не може бути протиправно позбавлений цього права, а отже ОСОБА_3 правомірно вимагає усунення перешкод в користуванні її власністю з боку ОСОБА_5 згоди на вселення якої вона не давала. Що стосується малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7, то в цій частині в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 слід відмовити, оскільки діти мають право на проживання із своїм батьком, а ОСОБА_1, який є батьком зазначених дітей, є співвласником спірної квартири та зареєстрований в цій квартирі.

Судові витрати в частині судового збору підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом. В частині витрат позивача за первісним позовом на правову допомогу, суд вважає, що надана квитанція не є належним доказом оскільки не надана калькуляцію щодо обґрунтування цих витрат. Щодо витрат позивача за зустрічним позовом на судовий збір, то оскільки відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_5 є інвалідом 2-ї групи, то згідно закону «Про судовий збір» остання звільнена від його сплати.

На підставі ст. ст. 156, 405 ЖК України, ст. ст. 15, 16, 317 ч.1, 319 ч.1, 321 ч.1, 369 ч.1, 391 ЦК України, ст. 8, 10, 11, 57, 59, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_5, Дніпровський районний відділ Державної Міграційної служби України в м. Дніпродзержинськ про визначення порядку користування житлом та визнання права на реєстрацію та проживання - задовольнити частково.

Встановити порядок користування квартирою розташованою за адресою: АДРЕСА_1, виділивши у користування ОСОБА_1 та його малолітнім дітям ОСОБА_6 та ОСОБА_7 жилу кімнату площею 17,1 кв.м., ОСОБА_3 жилу кімнату 12,3 кв.м., жилу кімнату площею 7,9 кв.м., кухню, ванну кімнату та інші підсобні приміщення залишити в загальному користуванні.

В задоволенні іншої частини первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_5, Дніпровський районний відділ Державної Міграційної служби України в м. Дніпродзержинськ про визначення порядку користування житлом та визнання права на реєстрацію та проживання - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 яка діє у власних інтересах та інтересах своїх малолітніх дочок ОСОБА_6 та ОСОБА_7, треті особи яки не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_1, Орган опіки та піклування виконкому Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення - задовольнити частково.

Усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_3 в користуванні квартирою розташованою за адресою: АДРЕСА_1, виселивши ОСОБА_5 із вищезазначеної квартири.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на суму 107 гривень 30 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська Є.Д. Багбая