Постанова № 44319702, 14.05.2015, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/3376/14-п

Провадження №3/163/694/15

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,

при секретарі Горпинко К.О.,

з участю представника Волинської митниці ДФС ОСОБА_1,

розглянувши, направлені Волинської митницею ДФС, матеріали справи за протоколом №1289/20500/2014 про притягнення до відповідальності за ст.472 МК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, студента ІV курсу Львівського національного аграрного університету, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії АЮ №101747, виданий Володимир-Волинським МВ УМВС України у Волинській області 17.06.2009 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2, слідуючи 01.12.2014 року близько 17 години 55 хвилин з ОСОБА_3 в Україну через митний пост “Ягодин” Ягодинської митниці Міндоходів, смугою руху “червоний коридор”, в якості водія автомобіля “Фольксваген Транспортер”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, заявив до митного контролю переміщувані ним в багажному відділенні автомобіля мобільні телефони, зазначивши в митній декларації відомості про їх марку, кількість та вартість, а саме: телефон марки “lenovo” модель “а560” - 62 штуки, вартістю 1860 умовних одиниць; телефон марки “lenovo” модель “а320t” - 24 штуки, вартістю 720 умовних одиниць; телефон марки “lenovo” модель “а850t” - 36 штук, вартістю 1080 умовних одиниць; телефон марки “lenovo” модель “а850” - 40 штук, вартістю 1200 умовних одиниць, що не відповідає їх митній вартості, визначеній відділом митної вартості класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД (службова записка від 02.12.2014 року №52/26-968), згідно якої вартість: 62 мобільних телефонів марки “lenovo” модель “а560” становить – 88682,27 грн.; 24 мобільних телефони марки “lenovo” модель “а320t” - 30960,80 грн.; 36 мобільних телефонів марки “lenovo” модель “а850t” - 77402,01 грн.; 40 мобільних телефонів марки “lenovo” модель “а850” - 86002,23 грн., тобто не задекларував за встановленою формою точних та достовірних відомостей про вартість переміщуваного товару, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

14.05.2015 року ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить заява останнього, що надійшла в канцелярію суду поштовим зв’язком, в якій він підтримав раніше надані ним пояснення, заперечив свою винуватість та просив провадження у справі закрити.

Під час складання посадовими особами митниці протоколу про порушення митних правил, який є предметом розгляду даної справи, ОСОБА_2, скориставшись положенням ст.63 Конституції України, від дачі пояснень відмовився.

В судовому засіданні 25.12.2014 року ОСОБА_2 вини у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, не визнав та пояснив, що телефони він купував через знайомого на ім’я “Володимир”, який проживає в м.Володимир-Волинський. “Володимиру” він дав завдаток в сумі 2000 грн. на придбання телефонів через мережу Інтернет з Китаю, вартістю одного телефона - 30 доларів США. Окрім нього, у “Володимира” в такий же спосіб замовляли товар й інші особи, які слідували разом з ним в автомобілі – 6 осіб, та в іншому транспортному засобі – 5 осіб. Замовлення “Володимиру” на всіх осіб було всього на 1022 мобільні телефони та 600 чохлів до телефонів. Після перевезення товару в Україну, мали його віддати “Володимиру”, який за перевезення через митний кордон зобов’язався їм перерахувати кошти на банківські картки. Однак, оскільки товар був затриманий і вилучений на митниці, кошти їм перераховані не були, а з самим “Володимиром” вони втратили зв’язок. Телефони забирали в ОСОБА_3 в місті Хелмі на гуртівні, де на товар ніяких документів їм не надали. Під час проходження митного контролю на польській митниці ніяких документів не подавали. На митному посту “Ягодин” він заповнив митну декларацію та мав намір їх розмитнити, оскільки кошти на розмитнення, відповідно до вказаної вартості, тобто згідно фактичної ціни телефонів, з собою мав. Однак працівники митниці повідомили, що переміщувані телефони обмежені до ввезення на територію України, у зв’язку із чим він просив повернути його назад в ОСОБА_3, але в цьому йому було відмовлено. Також він зателефонував брокеру, який мав підготувати дозвільні документи на ввезення товару в Україну, однак з брокером зв’язатися не зміг, а товар був вилучений і посадовими особами митниці було складено протоколи про порушення митних правил відносно усіх осіб, які слідували у двох транспортних засобах (всього 11 протоколів).

У письмових поясненнях ОСОБА_2 від 02.03.2015 року, відібраних в ході здійснення митним органом додаткової перевірки по справі, останній вказав, що за телефони він сплатив завдаток в сумі 2000 доларів США, які перерахував електронним переказом, загальна вартість телефонів 4860 доларів США, як зазначено у митній декларації. Телефони він отримав у м.Хелмі на пошті, після чого прослідував в Україну в якості водія автомобіля “Фольксваген Транспортер”, р.н.з. АС7376ВЕ, через митний пункт пропуску “Ягодин”. Разом з ним до ОСОБА_3 виїжджали: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а назад в Україну, окрім зазначених громадян, з ним також слідував ОСОБА_8, якого він забрав в м.Хелмі. Усі вони завантажувались в одному місці в м.Хелмі подібним товаром та разом заїжджали в Україну. Під час проходження митного контролю на м/п “Ягодин” з’ясувалось, що для розмитнення телефонів необхідні певні документи, у зв’язку із чим в телефонному режимі він відшукав брокера на ім’я ОСОБА_1, однак на митницю він не приїхав. Мобільні телефони він придбав для подальшого перепродажу на території України. Також вказав, що на польській стороні ніяких документів на товар не подавав (а.с.77-79).

В канцелярію суду 14.05.2015 року від ОСОБА_2 надійшла заява, датована 13.05.2015 року, у якій останній вказав, що вилучені у нього телефони на польській митниці він особисто не оформляв, про їх оформлення іншими особами нічого пояснити не може, а щодо його власних дій зазначив, що обмежень дозволеної до ввезення з-за кордону кількості мобільних телефонів не встановлено, у митній декларації він вказав їх точну кількість, при цьому вага не впливає на суму митних платежів, а вартість зазначив ту, що мав сплатити за них на момент ввезення. Просив провадження у справі припинити та повернути йому вилучений товар.

Судом у справі встановлені наступні фактичні обставини.

01 грудня 2014 року в зону діяльності Ягодинської митниці Міндоходів для проходження митного контролю по “червоному коридору” заїхав автомобіль марки “Фольксваген Транспортер”, р.н.з. АС7376ВЕ, у якому слідувало шестеро осіб (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2М.), що підтверджується копією контрольного талона для проходження по “червоному коридору” серії АБГ №416252 та іншими дослідженими доказами (а.с.4).

Водієм та пасажирами даного транспортного засобу 02.12.2014 року до митного контролю були подані митні декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності, форма яких затверджена постановою КМ України від 21.05.2012 №431 (а.с.9, 57-62).

Як вбачається з митної декларації ОСОБА_2, останній заявив про переміщення ним через митний кордон України нових телефонів: марки “lenovo А560” у 12,4 кг., 62 штуки, вартістю 1860 “у.є.”; марки “lenovo А320t” у 4 кг., 24 штуки, вартістю 720 “у.є.”; телефони марки “lenovo А850t” у 7,2 кг., 36 штук, вартістю 1080 “у.є.”; марки “lenovo а850” у 8 кг., 40 штук, вартістю 1200 “у.є.” (а.с.9).

Документів на переміщуваний товар ОСОБА_2 до митного оформлення не подавав та посадовими особами органу доходів і зборів в останнього вони не вилучались.

Під час проведення митного огляду вказаного транспортного засобу було встановлено, що у його багажному відділенні перевозиться 600 пластмасових чохлів для мобільних телефонів та 1022 мобільні телефони, які поміщені у картонні коробки та обклеєні поліетиленовою стрічкою, з яких, 162 мобільні телефони належали ОСОБА_2, а решта товару – п’ятьом пасажирам, що зафіксовано в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 02.12.2014 року та фото-таблицях до нього (а.с.5-8).

Згідно службової записки начальника ВМВКТ та ЗРЗЕД Ягодинської митниці Міндоходів від 02.12.2014 року за №52/26-968 вбачається, що вартість, переміщуваних ОСОБА_2, мобільних телефонів: марки “lenovo” модель “а560” - 62 штуки (загальною вагою 24,8 кг.), становить 5890 доларів США (95 доларів США за 1 шт.); марки “lenovo” модель “а320t” - 24 штуки (загальною вагою 6,19 кг.), 2056,32 доларів США (85,68 доларів США за 1 шт.); марки “lenovo” модель “а850t” - 36 штук (загальною вагою 14,4 кг.), 5140,8 доларів США (142,8 доларів США за 1 шт.); марки “lenovo” модель “а850” - 40 штук (загальною вагою 17,28 кг.), 5712 доларів США (142,8 доларів США за 1 шт.). Загальна вартість зазначених телефонів становить 18799,12 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 02.12.2014 року складає 283047,31 грн. Код усіх зазначених мобільних телефонів згідно з УКТЗЕД – НОМЕР_3 (а.с.19-19а).

ОСОБА_9 цього, судом встановлені й інші обставини, які мають значення для справи.

Досліджені письмові пояснення пасажирів, які слідували разом з ОСОБА_2, свідчать про те, що вони за своїм змістом щодо обставин придбання мобільних телефонів та аксесуарів до них, а також щодо їх переміщення через польську та українську митниці є аналогічними тим, що мають місце у даній справі. Усі пасажири, окрім ОСОБА_6, вказали на мету придбання та перевезення даного товару – подальший перепродаж з метою отримання прибутку, а з пояснень ОСОБА_6 слідує, що він мобільні телефони в кількості 214 штук перевозив за винагороду на прохання водія автомобіля – ОСОБА_2, хоча у своїх поясненнях останній про ці обставини не зазначає (а.с.86-96).

Відносно усіх пасажирів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 митним органом складено протоколи про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, вчиненого за аналогічних обставин.

Як вказувалось вище, в автомобілі “Фольксваген Транспортер”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, водієм та пасажирами всього перевозилось 600 пластмасових чохлів для мобільних телефонів та 1022 мобільні телефони.

Також судом встановлено, що в той же день, час та при аналогічних обставинах, автомобілем марки “Фольксваген”, д.н.з. НОМЕР_4, п’ятьма громадянами (ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14М.) перевозилось всього 1616 мобільних телефонів “S-Tell”, 2000 акумуляторів до мобільних телефонів “S-Tell”, 23 мобільні телефони “lenovo”, 18 гумових чохлів для мобільних телефонів “lenovo” , 18 прозорих плівок до мобільних телефонів.

З отриманої в порядку взаємодопомоги в митних справах інформації від польських митних органів слідує, що в період з 29.11.2014 року по 10.12.2014 року транспортний засіб з р.н.з. АС7376ВЕ з оформленням товарів на польському митному посту кордон не перетинав. Зазначеним автомобілем ОСОБА_2 в’їхав в ОСОБА_3 через митний пост “Устилуг” 01.12.2014 року о 12:11 год. разом з ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Разом з тим, 01.12.2014 року на польській митниці проведено митне оформлення експорту з ОСОБА_3 товару “мобільні телефони, частини до телефонів, обкладинки до телефонів, реєстратори ДВД, годинники, рекламні матеріали” в кількості 46 місць та вагою брутто 922 кг., що переміщувались автомобілем з р.н.з. АС7893ВА, під керуванням ОСОБА_8. Товари оформлено громадянином України ОСОБА_15 по польській експортній декларації №14PL30204015С9АС79 та переміщувались від польського комерційно-послугового підприємства “МВК ОСОБА_9” до підприємства “БУДПРО”, яке знаходиться у м.Львові. Митне оформлення даного вантажу на польському митному посту було розпочато 01.12.2014 року об 11:41 год., а завершено о 15:01 годині (за київським часом).

З довідки Волинської митниці ДФС встановлено, що згідно з базами даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, автомобіль марки “Рено Мастер”, р.н.з. АС7893ВА, з товаром митний кордон по “червоному коридору” не перетинав, а в’їхав на митну територію України 01.12.2014 року о 16:24 годині під керуванням ОСОБА_15 через митний пост “Ягодин” смугою митного контролю “зелений коридор”, тобто без товарів, які підлягають обов’язковому письмовому декларуванню і митному оформленню.

Аналізуючи встановлені фактичні обставини в розрізі норм митного законодавства, чинних на день досліджуваних подій, суд дійшов до наступних висновків.

Диспозиція ст.472 МК України передбачає відповідальність за незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Відповідно до положень ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Як встановлено вище, ОСОБА_2 під час проходження митного контролю подав митну декларацію на переміщуваний ним товар за формою, затвердженою постановою КМ України від 21.05.2012 №431, у якій вказав найменування товару, кількість, вагу та його вартість.

Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, врегульовано розділом ХІІ МК України.

Частинами 1, 2 ст.364 розділу ХІІ МК України встановлено, що цей розділ регулює умови та порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. У випадку переміщення громадянами-підприємцями через митний кордон України товарів, пов'язаних зі здійсненням ними підприємницької діяльності, митне оформлення здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами України для підприємств. Положення цього розділу в такому випадку не застосовуються.

Як стверджує ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях, переміщуваний товар він ввозив в Україну з метою подальшого продажу і одержання доходу.

Згідно із ст.42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, пояснення самого ОСОБА_2 про мету переміщуваних товарів, їх асортимент і кількість дають підстави для висновку, що предмети порушення митних правил ввозились ним не для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.

З повідомлення Головного управління ДФС у Волинській області №266/10/03-20-07-11-03 від 16.01.2015 року встановлено, що ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_1) на податковому обліку, як фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, не перебуває (а.с.55).

Оскільки підприємницька діяльність може бути як законною, так і протиправною, про що свідчить ст.164 КУпАП, тому сам факт відсутності реєстрації ОСОБА_2, як підприємця, не звільняє його від обов’язку здійснити декларування товару в порядку та за формою, яка передбачає перевезення через митний кордон України товарів в комерційних цілях (отримання прибутку).

Вищенаведене дає підстави для висновку, що ОСОБА_2 провів декларування товарів не за встановленою формою, оскільки в даному випадку, з огляду на мету переміщення товару через митний кордон України, його декларування повинен був здійснювати не як фізична особа в порядку, передбаченому розділом ХІІ МК України, постановою КМ України від 21.05.2012 року №431, наказом Мінфіну України від 28.05.2012 року №614, а як підприємець в порядку, передбаченому главою 40 МК України, постановою КМ України від 21.05.2012 року №450, в тому числі, шляхом заповнення митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа або письмової заяви за формою згідно з додатком 1 до Положення про митні декларації.

Частина 7 статті 257 МК України визначає, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відомості, які декларант має вносити в митну декларацію, передбачені ч.8 ст.257 МК України. Відповідно до пунктів “є”, “ж” вказаної норми, до таких відомостей відносяться: фактурна вартість товару; митна вартість товару та метод її визначення.

Питання митної вартості товару врегульовано розділом ІІІ МК України.

Відповідно до ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст.53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність декларування ОСОБА_2 переміщуваного товару, як підприємцем, тому з огляду на положення ч.8 ст.257 МК України останній повинен був подати документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.п.3, 4, 5 ч.2 ст.53 МК України).

Однак, жодних з числа вищенаведених документів ОСОБА_2 до митного контролю та оформлення не подав.

При цьому визначена митницею митна вартість переміщуваних товарів (18799,12 доларів США), майже у 4 рази перевищує вартість, яку задекларував ОСОБА_2, що як наслідок тягне за собою зменшення розміру митних платежів.

Оцінюючи пояснення ОСОБА_2, як ті, що дані ним в судовому засіданні під час розгляду справи, так і ті, що він давав посадовій особі митного органу, суд звертає увагу на те, що будь-яких доказів придбання та отримання товару в ОСОБА_3 без будь-яких документів він не надав, повних імен і контактних телефонів осіб, які сприяли йому у придбанні товарів і мали проводити митне оформлення, не назвав, що з врахуванням асортименту і кількості товарів, дає підстави для обґрунтованого сумніву в достовірності таких його пояснень.

Неправдивість пояснень ОСОБА_2 також підтверджується інформацією, наданою польськими митними органами в порядку взаємодопомоги в митних справах, з якої слідує, що громадянин ОСОБА_8 01.12.2014 року переїжджав польську митницю в якості водія автомобіля з р.н.з. АС7893ВА, у якому перевозився товар “мобільні телефони, частини до телефонів, обкладинки до телефонів, реєстратори ДВД, годинники, рекламні матеріали”, в той час як ОСОБА_2 стверджував про те, що даний громадянин з ОСОБА_3 в Україну слідував разом з ним в якості пасажира.

Та обставина, що ОСОБА_8 через митний кордон України слідував уже іншим транспортним засобом та переміщував товар, на який подав митну декларацію, а ОСОБА_15 прослідував в якості водія тим самим транспортним засобом смугою спрощеного митного контролю “зелений коридор”, тобто товар, що оформляв на польський митниці не переміщував, свідчить не про що інакше, як використання способу подрібнення партії товарів та їх переміщення через митний кордон кількома особами різними транспортними засобами.

Аналіз вищенаведених доказів в своїй сукупності дає достатні підстави для висновку про свідоме незаявлення ОСОБА_2 за встановленою формою точних і достовірних відомостей про вартість переміщуваного ним товару – мобільних телефонів, у зв’язку з чим його дії містять усі необхідні ознаки порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України.

ОСОБА_9 цього, згідно протоколу про порушення митних правил №1289/20500/2014, ОСОБА_2 також ставиться у вину те, що він ввіз на митну територію України товар: мобільні телефони марки “lenovo” в загальній кількості 162 штуки (вагою 62,67 кг.) та загальною вартістю 283047,31 грн. шляхом недекларування, тобто нез’явлення за встановленою формою в митній декларації точних та достовірних відомостей щодо ваги товару.

Як встановлено судом, у митній декларації ОСОБА_2 зазначив, як про кількість, так і про вагу переміщуваних ним мобільних телефонів.

Митним органом визначено, що код усіх мобільних телефонів, які переміщував ОСОБА_2, згідно з УКТЗЕД – НОМЕР_3.

Згідно з розділом ХVІ Закону України від 19.09.2013 року №584-VІІ “Про Митний тариф України” для товарів за кодом УКТЗЕД – НОМЕР_3 “телефонні апарати для сотових мереж зв'язку та інших бездротових мереж зв'язку” одиницею виміру і обліку визначено штуки.

З огляду на те, що інформація про кількість у штуках мобільних телефонів в декларації ОСОБА_2 відповідає їх фактичній наявності, а вимога щодо обов’язкового відображення ваги даного товару в даному випадку є помилковим тлумаченням митного органу та не може утворювати об’єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

Також не заслуговують на увагу посилання в протоколі про порушення митних правил на постанову КМ України від 21.05.2012 року №436, рішення НКРЗ від 04.02.2010 року №51, ст.29 Закону України “Про радіочастотний ресурс”, як таке, що не відповідає обставинам справи в розумінні ст.472 МК України.

Постановою КМ України від 21.05.2012 року №436 та Технічним регламентом обладнання та захисних систем, призначених для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовищі, затвердженим постановою КМ України від 08.10.2008 року №898, передбачено подання до митного оформлення Декларації про відповідність. Разом з тим, відсутність такої декларації на час декларування товарів шляхом заповнення письмової митної декларації не дає підстав для висновку про наявність ознак складу порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України, оскільки такий документ подається саме для митного оформлення товарів.

Рішенням НКРЗ від 04.02.2010 року №51 затверджено Перелік радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, для ввезення яких … не потрібні дозволи віднесення радіотелефонів стільникового зв'язку (у тому числі смартфонів, комунікаторів тощо) за кодом НОМЕР_5 УКТЗЕД. Однак таке формулювання не відповідає Закону України “Про митний тариф” щодо коду на такі ж товари.

Посилання в протоколі на ст.29 Закону України “Про радіочастотний ресурс” не відповідає чинній редакції Закону від 09.04.2014 року №1193-VII, яка дозволяє ввезення, реалізацію, експлуатацію радіоелектронних засобів в Україні за їх відсутністю у Реєстрі радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України та встановлює особливості щодо засобів спеціального призначення.

Порядок ввезення радіоелектронних засобів, що можуть застосовуватися на території України у смугах радіочастот загального користування, та їх митного оформлення регулюється ст.291 вказаного Закону України.

Передбачений цією нормою Реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України не затверджений, а відсутність документа про підтвердження відповідності не є ознакою складу порушення митних правил.

З наведених підстав такі посилання у протоколі про порушення митних правил підлягають виключенню, що не впливає на наявність складу порушення митних правил в діях ОСОБА_2 і обсяг його відповідальності.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини у вчиненому, відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, вимоги санкції статті, згідно якої ОСОБА_2 притягується до відповідальності, та приходить до висновку, що до останнього слід застосувати стягнення в межах санкції ст. 472 МК України у виді штрафу в розмірі 100% вартості переміщуваного товару з його конфіскацією.

З порушника в порядку ст. 520 МК України та наказу Міністерства фінансів України від 15.06.2012 року №731 підлягають стягненню витрати митниці за зберігання товару протягом 154 діб, починаючи з 11 дня зберігання за курсом НБУ на дату розгляду справи (100€ = 2308,2480), а також судовий збір згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст.520, 522, 527, 528 МК України, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, на підставі ст. 472 МК України, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 283047 (двісті вісімдесят три тисячі сорок сім) гривень 31 копійку з конфіскацією в дохід держави мобільних телефонів: марки “lenovo” модель “а560” в кількості 62 штуки, вартістю 88682,27 грн.; марки “lenovo” модель “а320t” в кількості 24 штуки, вартістю 30960,80 грн.; марки “lenovo” модель “а850t” в кількості 36 штук, вартістю 77402,01 грн.; марки “lenovo” модель “а850” в кількості 40 штук, вартістю 86002,23 грн., вилучених згідно протоколу та опису затриманих предметів №1289/20500/2014 від 02.12.2014 року.

Штраф в розмірі 283047 (двісті вісімдесят три тисячі сорок сім) гривень 31 копійка підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу “адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил”).

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Волинської митниці ДФС 1066 (одну тисячу шістдесят шість) гривень 41 копійку витрат по справі за зберігання товару на рахунок 31253263189069 в ГУ ДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код за ЄДРПОУ 39472698, призначення платежу “відшкодування витрат за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митного органу”).

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі, протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_16