Постанова № 44319389, 19.05.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року Справа № 917/1566/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Алєєвої І.В., Волковицької Н.О.за участю представників сторін:позивачівне з'явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чиномвідповідачівне з'явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чиномпрокурораЯговдік С.М. посв. №029909третьої особиОСОБА_5 дов. від 14.08.2014розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6на постановувід 12.02.2015 Харківського апеляційного господарського судуу справі№917/1566/14 господарського суду Полтавської області за позовомПолтавського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно - експлуатаційного відділу м.Полтави доКременчуцької міської ради Полтавської областідоАвтозаводської районної у м.Кременчуці радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_6провизнання недійсними рішень, визнання недійсним державного актаВСТАНОВИВ:

Полтавський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просив визнати недійсними: рішення 41-ої сесії 4-го скликання Кременчуцької міськради Полтавської області від 16.03.2006 в частині надання дозволу гр. ОСОБА_6 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність для обслуговування та експлуатації існуючого цегляного гаража по АДРЕСА_1 та території місьвійськомату та школи №4 в м. Кременчуці; рішення 2-ої сесії 5-го скликання Автозаводської районної ради м. Кременчука від 11.05.2006 в частині передачі гр. ОСОБА_6 безоплатно у власність земельну ділянку площею 58 кв. м для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1 та території місьвійськомату та школи №4 в м. Кременчуці. Крім того, просив визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_1 від 29.05.2006 на право власності на земельну ділянку площею 58 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, території Кременчуцького ОМВК та школи №4, виданий Кременчуцьким міським управлінням земельних ресурсів на підставі рішення 2-ої сесії 5-го скликання Автозаводської районної ради м. Кременчука від 11.05.2006 гр. ОСОБА_6 для будівництва індивідуального гаража.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.10.2014 (суддя Кульбако М.М.) припинено провадження по справі в частині позовних вимог про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 29.05.2006.

У задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішення сорок першої сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області четвертого скликання від 16.03.2006 та визнання недійсним рішення другої сесії Автозаводської районної ради м. Кременчука п'ятого скликання від 11.05.2006 відмовлено.

За апеляційною скаргою в. о. Полтавського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері судове рішення було переглянуте в апеляційному порядку і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 (головуючий суддя Пелипенко Н.М., судді Івакіна В.О., Камишева Л.М.) в частині відмови у позові скасовано та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково.

Визнане недійсним рішення 41-ої сесії 4-го скликання Кременчуцької міськради Полтавської області від 16.03.2006 в частині надання дозволу гр. ОСОБА_6 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність для обслуговування та експлуатації існуючого цегляного гаража по АДРЕСА_1 та території місьвійськомату та школи №4 в м. Кременчуці.

Визнане недійсним рішення 2-ої сесії 5-го скликання Автозаводської районної ради м. Кременчука від 11.05.2006 в частині передачі гр. ОСОБА_6 безоплатно у власність земельну ділянку площею 58 кв.м. для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1 та території міськвійськомату та школи №4 в м. Кременчуці.

В іншій частині рішення залишене без змін.

Громадянин ОСОБА_6 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015, а рішення господарського суду Полтавської області від 20.10.2014 залишити в силі посилаючись на те, що постанова апеляційного суду суперечить приписам чинного законодавства України та фактичним обставинам.

Крім того, скаржник вважає, що даний спір не підвідомчий господарським судам.

19.05.2015 від Кременчуцької міської ради Полтавської області надійшло клопотання про розгляд касаційної скарги без участі представника міськради.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представника третьої особи і прокурора, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даному випадку є визнання недійсними: рішення 41-ої сесії 4-го скликання Кременчуцької міськради Полтавської області від 16.03.2006 в частині надання дозволу гр. ОСОБА_6 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність для обслуговування та експлуатації існуючого цегляного гаража по АДРЕСА_1 та території місьвійськомату та школи №4 в м. Кременчуці; рішення 2-ої сесії 5-го скликання Автозаводської районної ради м. Кременчука від 11.05.2006 в частині передачі гр. ОСОБА_6 безоплатно у власність земельну ділянку площею 58 кв. м для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1 та території місьвійськомату та школи №4 в м. Кременчуці. Визнання недійсним державного акта серії НОМЕР_1 від 29.05.2006 на право власності на земельну ділянку площею 58 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, території Кременчуцького ОМВК та школи №4, виданий Кременчуцьким міським управлінням земельних ресурсів на підставі рішення 2-ої сесії 5-го скликання Автозаводської районної ради м. Кременчука від 11.05.2006 гр. ОСОБА_6 для будівництва індивідуального гаража.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Прийняті Кременчуцькою міською радою рішення 41-ої сесії 4-го скликання Кременчуцької міськради Полтавської області від 16.03.2006 в частині надання дозволу гр. ОСОБА_6 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність для обслуговування та експлуатації існуючого цегляного гаража по АДРЕСА_1 та території місьвійськомату та школи №4 в м. Кременчуці та рішення 2-ої сесії 5-го скликання Автозаводської районної ради м. Кременчука від 11.05.2006 в частині передачі гр.ОСОБА_6 безоплатно у власність земельну ділянку площею 58 кв.м. для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1, з урахуванням суб'єктного складу учасників правовідносин, як акти ненормативного характеру органу місцевого самоврядування дозволяють вчинити певні дії, які самі по собі не породжують прав на землю. Ці акти безпосередньо пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав особи, якій вони адресовані і вичерпали свою дію внаслідок їх виконання.

В свою чергу, скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства, які регулюють такі правовідносини.

Приймаючи рішення по суті даного спору суди дійшли вірного висновку про припинення провадження у справі в частині визнання недійсним державного акта серії НОМЕР_1 від 29.05.2006 на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України, в зв'язку з тим, що спірний державний акт виданий фізичній особі громадянину ОСОБА_6 та цей висновок не оспорюється сторонами.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Частиною 1 статті 55 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Фізичні особи до суб'єктів господарювання законодавством не віднесені.

А відтак суди не мали підстав розглядати і решту вимог про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, за якими виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав особи, до якої вони звернені.

За таких обставин, враховуючи мотиви, викладені у даній постанові касаційна інстанція дійшла висновку про скасування постанови Київського апеляційного господарського суду в частині прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог та припиненню провадження у справі в цій частині, в решті постанову залишити без змін.

Керуючись пунктом 1 статті 80, статтею 1117, пунктом 4 статті 1119, статтями 11110 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 у справі № 917/1566/14 господарського суду Полтавської області в частині прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог скасувати.

В цій частині провадження у справі припинити.

Решту постанови залишити без змін.

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і І. Алєєва

Н. Волковицька