
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
07 травня 2015 року 810/989/15
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий - суддя Волков А.С.,
фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Гузік М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ла-Фієста" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ла-Фієста" з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.05.2015, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 01.09.2014 № 0002052200, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на 20150,00 грн., з яких: 16120,00 грн. - за основним платежем; 4030,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).
В основу визначення грошового зобов'язання згідно із зазначеним повідомленням-рішенням податковим органом покладено висновки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагенту у складі ціни придбаного товару, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Такі висновки зроблено відповідачем на підставі інформації, одержаної від працівників податкової міліції про те, що контрагент позивача є транзитним підприємством, яке підозрюється у наданні послуг з мінімізації податкових зобов'язань, з незаконного переводі безготівкових коштів у готівку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки господарські операції мали реальний характер, що підтверджуються документально, придбаний товар використовувався у господарській діяльності позивача, залишки наявні на момент розгляду справи, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Таким чином, позивач просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним і скасувати.
Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач позову не визнав, надіслав до суду письмові заперечення проти позову, в позову яких зазначив, що податкове повідомлення-рішення є правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ла-Фіеста" є юридичною особою, що зареєстрована 27.01.2014 Реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, є платником податку на додану вартість, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області.
Основним видом діяльності позивача за КВЕД є неспеціалізована оптова торгівля.
У серпні 2014 посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Скандік Хорека" за період з 01.12.2013 по 30.06.2014 (акт перевірки від 08.08.2014 № 413/10-13-22-01-121/39069604).
За результатами перевірки посадова особа контролюючого органу дійшла висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме: підпунктів 198.3, 198.6 статті 198, підпунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 16120,00 грн.
Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарської операції позивача з придбання товару(дитячої іграшки "Говорючий хом'як"), що здійснювалась між ним та ТОВ "Скандік Хорека". На думку посадової особи податкового органу правочин, укладений між цими контрагентами, не спричинив реального настання юридичних наслідків через відсутність факту поставки товару (безтоварності господарської операції). Акт перевірки не містить жодних даних про безпосередній аналіз первинних фінансово-господарських документів за вказаною операцією, але містить посилання на відомості, одержані іншими контролюючими органами, а саме:
у постанові від 14.07.2014 про призначення перевірки в межах кримінального провадження № 32013100130000091, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України, старший слідчий СУ ФР Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області Калинченко В.Д. встановив, що гр. ОСОБА_2 була засновником і директором ТОВ "Скандік Хорека" і працювала на даному підприємстві одноособово, але при цьому не орієнтується ут у суті фінансово-господарських операцій цього платника податків. Таким чином, слідчий вважає, що ТОВ "Скандік Хорека" використовується для надання послуг з незаконного переводу безготівкових коштів у готівку, виконує роль транзитного підприємства, адже не має можливості постачати товари, адже це товариство придбавало товар у інших платників податків - ТОВ "Олівін" та ТОВ "Кассарос", які мають стан "8" (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням);
в акті ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 09.07.2014 № 381/26-53-22-01-15-37293796 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Скандік Хорека" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2013р. по 30.04.2014", у якому посадова особа ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, яка складала акт, виклала думку про відсутність реального характеру господарських операцій, що здійснювались ТОВ "Скандік Хорека" у період з 01.12.2013 по 30.04.2014.
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.09.2014 № 0002052200, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на 20150,00 грн., з яких: 16120,00 грн. - за основним платежем; 4030,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку вищестоящих контролюючих органів, однак за результатами розгляду скарг податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарги без задоволення.
У подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом.
З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факти поставки товару та оплати його вартості, у тому числі сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару. Крім того, суд зобов'язав позивача надати витяг та довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містять дані про названого контрагента.
Суд на підставі зібраних по справі доказів встановив наступне.
У лютому 2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Скандік Хорека" (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 19.02.2014 № 1-02/14, відповідно до якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця товар - іграшки інтерактивні "Говорючий хом'як" у кількості 1300 шт., вартістю 96720,00 грн. (ціна одиниці товару 74,40 грн.), у тому числі ПДВ - 16120,00 грн., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар
На виконання вказаного договору ТОВ "Скандік Хорека" передало позивачеві вказаний товар у визначеній договором, факт поставки товару підтверджується дослідженою у судовому засіданні копією видаткової накладної від 21.02.2014 № 1, складеної уповноваженими представниками продавця та позивача, а також виписками з бухгалтерського обліку по аналітичних рахунках 631 "Розрахунки з вiтчизняними постачальниками" та 281 "Товари на складі".
Позивач також представив суду для огляду екземпляри іграшок, що залишились нереалізованими, фото яких долучено до матеріалів справи.
Розрахунки за придбаний товар здійснювалися між сторонами в безготівковій формі, в оплату за товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "Скандік Хорека" кошти в загальній сумі 96720,00 грн., у тому числі ПДВ - 16120,00 грн., факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями банківської виписки по рахунку позивача.
На підтвердження фактів розрахунків та сплати в складі ціни придбаного товару податку на додану вартість позивач отримав від ТОВ "Скандік Хорека" податкову накладну від 21.02.2014 № 16 на суму 96720,00 грн., у тому числі ПДВ - 16120,00 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за лютий 2014 року, відобразив у податковій звітності та реєстрі отриманих податкових накладних за вказаний звітний (податковий) період.
Позивач також надав суду документи, що підтверджують подальший рух придбаного у ТОВ "Скандік Хорека" товару (передачу на реалізацію ПП "ОККО-Нафтопродукт" та ТОВ "Дитячий іграшковий світ" та повернення товару, що залишився нереалізованим).
Так, частину товару (іграшка м'яка інтерактивна "Говорящий хомяк") продало ПП "ОККО-нафтопродукт", що підтверджується такими документами: договором купівлі-продажу від 12.02.2014 № 0/2-1-14/43 із додатком від 12.02.2014 № 1; видатковою накладною від 26.02.2014 № 1; накладними повернення від 25.07.2014 № 4 та № 5; податковою накладною від 26.02.2014 № 1; розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 25.07.2014 № 12 та № 13; бухгалтерськими та банківськими виписками.
Вказаний товар також був частково проданий позивачем на покупцю - ТОВ "Іграшковий дивосвіт", що підтверджується такими документами: видатковими накладними від 20.11.2014 № 20, від 24.11.2014 № 21; бухгалтерськими та банківськими виписками.
З приводу юридичної особи контрагента - ТОВ "Скандік-Хорека" суд на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Скандік Хорека", код за ЄДРПОУ 37293796, є юридичною особою, що зареєстрована 26.10.2010 (номер запису в ЄДР - 1 067 102 0000 015924); стан юридичної особи - відомості не підтверджено; види діяльності за КВЕД: неспеціалізована оптова торгівля; виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (основний); неспеціалізована оптова торгівля; спеціалізована діяльність із дизайну; записи про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням у ЄДР відсутні.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось судом, в основу податкового повідомлення-рішення, що оскаржується в даній справі, контролюючим органом покладено твердження про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум ПДВ, сплачених ТОВ "Скандік Хорека" у складі ціни придбаного товару за господарською операцією, яка не має реального характеру (є безтоварною).
Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності або спростування тверджень податкового органу про безтоварність (фіктивність) господарської операції.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом під час судового розгляду встановлено, що факти поставки товару на користь позивача та оплата його вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковою накладною.
Суд зазначає, що наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.
Таким чином, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платників податків, мають прийматися податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.
З дослідженого в судовому засіданні акта виїзної перевірки позивача убачається, що посадові особи податкового органу в дійсності факт поставки товару (робіт, послуг) не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили, а відобразили в акті перевірки лише суб'єктивні думки посадової особи іншого податкового органу щодо контрагента позивача.
Таким чином, суд вважає, що висновок податкового органу про фіктивність (безтоварність) господарської операції, що здійснювалась між позивачем і ТОВ "Скандік Хорека", є безпідставним.
З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця (п. п. 201.1., 201.4 ст. 201 ПК України).
Згідно з пунктом 201.7 статі 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт отримання товару та оплати його вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковою накладною, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Твердження податкового органу про фіктивність (безтоварність) господарських операцій позивача у судовому засіданні були спростовані, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку суду щодо їх реальності.
Тому, податкове повідомлення-рішення від 01.09.2014 № 0002052200 підлягає скасуванню як безпідставне.
За наведених обставин позов є таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 01.09.2014 № 0002052200, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Ла-Фієста" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на 20150,00 грн., з яких: 16120,00 грн. - за основним платежем; 4030,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ла-Фієста" судові витрати у сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривень 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "12" травня 2015 р.
Судове рішення № 44319182, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 07.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/989/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: