Постанова № 44315241, 20.05.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року Справа № 916/3803/14

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Студенця В.І.,

розглянувши

касаційну скаргу Приватного малого підприємства "АМТ"

на рішення господарського суду Одеської області від 20.10.2014 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р.

у справі № 916/3803/14 господарського суду Одеської області

за позовом Департаменту комунальної власності

Одеської міської ради

до Приватного малого підприємства "АМТ"

про виселення

за участю представників:

Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - не з'явилися;

ПМП "АМТ" - не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та просив суд виселити відповідача - ПМП "АМТ" з орендованого нерухомого майна, а саме: з нежитлових приміщень підвалу та першого поверху, загальною площею 950,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Малиновського, 49.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що строк дії договору закінчився, на новий строк його продовжено не було, у зв'язку з чим відповідач має повернути орендоване приміщення (т.1 а.с.2-4).

До прийняття рішення у даній справі відповідач - ПМП "АМТ" відзиву на позов не надав.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.10.2014 р. позов задоволено (т.1 а.с.39-40).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що строк дії договору оренди закінчився і відповідач зобов'язаний повернути орендовані приміщення позивачу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. рішення господарського суду Одеської області від 20.10.2014 р. залишено без змін (т.1 а.с.107-110).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2 а.с.2-7).

Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права судами.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами встановлено, що 24.09.1999 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (правонаступником якого є позивач у справі) та ПМП "АМТ" був укладений договір № 5024 оренди нежитлових приміщень підвалу та першого поверху загальною площею 950,3 кв.м, які розташовані по вул. Малиновського, 49 у м. Одесі зі строком дії договору до 26.08.2014 р.

Листом за № 01-13/5028 Департамент комунальної власності ОМР повідомив ПМП "АМТ" про те, що строк дії договору оренди № 5024 від 24.09.1999 р. закінчується 26.08.2014 р. та на новий строк продовжуватися не буде. Даний лист був отриманий відповідачем 08.09.2014 р.

Пунктом 4.6 договору оренди передбачено, що в разі його припинення ПМП "АМТ" зобов'язується повернути об'єкт оренди в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду.

Враховуючи невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення майна, позивач звернувся з позовом у даній справі.

Приймаючи рішення про виселення відповідача з орендованих приміщень, суди виходили з того, що в період з 27.08.2014 р. ПМП "АМТ" самовільно, без правових підстав, займає орендовані приміщення, чим порушує ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та перешкоджає ефективному використанню та розпорядженню об'єктом комунальної власності в інтересах територіальної громади м. Одеси.

Судами обгрунтовано задоволено позов, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", зі змісту ст. ст. 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 17 та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Враховуючи викладене, судами правильно, з урахуванням вищевказаних норм матеріального права, задоволено вимоги позову щодо зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди.

Посилання ПМП "АМТ" на наявність підстав для викупу орендованих приміщень у зв'язку зі здійсненням погодженого капітального ремонту, а також на продовження сплати орендних платежів не спростовують факту закінчення строку дії договору оренди № 5024 від 24.09.1999 р. та необхідності повернення орендованих приміщень у відповідності до ч. 1 ст. 785 ЦК України, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та положень пункту 4.6 зазначеного договору оренди.

Крім того, в силу ч. 2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Отже, здійснення капітального ремонту не дає відповідачу правових підстав для залишення орендованого приміщення за собою, натомість, надає право вимагати відшкодування вартості зроблених поліпшень в іншому позові.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р., якою залишено без змін рішення господарського суду Одеської області від 20.10.2014 р., немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. у справі № 916/3803/14 господарського суду Одеської області залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного малого підприємства "АМТ" - без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Студенець В.І.