Ухвала суду № 44314847, 19.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2532/14

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Тропанець О.В.,

за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Виробничо - комерційне підприємство "Каро" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області, за участю третіх осіб: Приватного підприємства "Виробничо - комерційне підприємство "Каро", Миколаївської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про скасування рішень про державну реєстрацію,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про скасування рішення державного реєстратора від 12.03.2014 № 11537834, № 11537857, №11537100 про державну реєстрацію права оренди Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" (далі - Підприємство) належних позивачу земельних ділянок площею 2,17 га (кад. № НОМЕР_1); 1,50 га (кад. НОМЕР_2) та 0,77 га (кад. № НОМЕР_3).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено. Судом скасовані прийняті 12 березня 2014 року рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3), індексний номер рішення: 11537100; з кадастровим номером НОМЕР_4, індексний номер рішення: 11537587; з кадастровим номером НОМЕР_1), індексний номер рішення: 11537834.

Не погоджуючись з постановою суду, представником Приватного підприємства "Виробничо - комерційне підприємство "Каро" подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 березня 2006 року ОСОБА_1 з Підприємством уклав договір оренди земельної ділянки строком на сім років (далі - Договір).

12 серпня 2009 року сторони уклали Додаткову угоду до Договору, якою продовжили строк оренди до 2020 року та збільшили орендну плату.

11 травня 2010 року Договір був зареєстрований у Врадіївському районному відділі Миколаївській регіональній філії "Центр державного земельного кадастру".

В січні 2014 року Підприємство звернулось до реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області з заявою про проведення реєстрації речових прав надавши зареєстрований Договір разом з всіма додатками.

12 березня 2014 року державним реєстратором прийняті рішення №№11537100, 11537587, 11537834 якими здійснено державну реєстрацію іншого речового права (оренди). Реєстрація була проведена без врахування терміну оренди встановленого додатковою угодою, яка зареєстрована належним чином не була.

17 березня 2014 року за заявою Підприємства державним реєстратором внесено зміни в державний реєстр у відповідності з Додатковою угодою.

Вважаючи такі дії державного реєстратора неправомірними, ОСОБА_1 звернувся до суду та зазначив, що у зареєстрованому тексті Договору наявні виправлення, внесення яких він не погоджував. Також, восени 2013 року позивач отримав текст додаткової угоди, яку не підписував.

Вирішуючи справу суд першої інстанції відхилив доводи ОСОБА_1 про недійсність правочинів, як недоведені, в той же час, суд вважав, що тексти Договору та Додаткової угоди не відповідають вимогам, встановленим статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а тому Реєстраційна служба була зобов'язана відмовити на підставі пункту 4 частини першої статті 24 зазначеного Закону у державній реєстрації права. Крім того, суд врахував ту обставину, що зазначені у рішенні №11537587 (стосується права на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4) та у рішенні № 11537834 (стосується права на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1) площі земельних ділянок не відповідають відомостям, що вказані в державному акті на право власності на земельну ділянку (зворотній бік). На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон).

Повноваженнями щодо проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень наділена Державна реєстраційна служба (Укрдержреєстр), яка веде єдиний державний реєстр речових майнових прав та обтяжень на нерухоме майно.

Проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначаються ст.15 Закону в наступному порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до п. 1-3 ст. 17 Закону текст документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, повинен бути написаний розбірливо. Прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та їх місце проживання, а також найменування юридичних осіб та їх місцезнаходження повинні бути написані повністю. Не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст. Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи Договір оренди земельної ділянки має виправлення у п.5 щодо строку оренди та п.6 щодо відсотковому розмірі орендної плати. У Додатковій угоді закреслене по батькові орендодавця та дописано ідентифікаційний код, якій не збігається з ідентифікаційним номером орендодавця зазначеним у основній угоді.

З урахуванням наведених норм та встановлених обставин щодо невідповідності поданих Підприємством до відповідача документів вимогам ст. 17 Закону, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що приймаючи оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 11537834, № 11537857, № 11537100 від 12.03.2014 року, відповідач діяв всупереч норм законодавства, яке регулює порядок проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації.

Колегія суддів не може взяти до уваги доводи апеляційної скарги про те що державний реєстратор, отримавши на реєстрацію договір, який пройшов державну реєстрацію не мав повноважень надавати йому оцінку, оскільки як встановлено судом, та не заперечується Підприємством, Договір має чисельні виправлення, які як зазначає ОСОБА_1, він як орендар не погоджував. Встановити, коли ці виправлення були внесені - до реєстрації Врадаївським реєстраційним відділенням Миколаївської регіональної філії державного підприємства "ДКЗ" 11.05.2010 року, чи після - не можливо.

Враховуючи вищезазначене, а також вимоги ст. 547 ЦК щодо вчинення правочину про забезпечення виконання зобов'язання у письмовій формі, колегія суддів також звертає увагу, що зміна до укладеного Договору повинна бути вчинена у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 статті 651 ЦК зміна Договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. А відповідно до ст. 654 ЦК зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права, тому висновків суду не спростовують.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо - комерційне підприємство "Каро" - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 травня 2015 року.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова