Ухвала суду № 44314720, 21.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року Справа № 9261/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Заверухи О.Б., Курильця А.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Каскад» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області про скасування припису,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Каскад» звернулося з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області про скасування припису.

Позивач посилався на те, що за результатами проведеної відповідачем перевірки винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №22 від 08.04.2013 року, згідно якого зобов'язано позивача оформити дозвільні документи на право експлуатації об'єкта до 20.05.2013 року, та постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №16 від 11.04.2013 року.

З 2003 року позивач жодних ремонтних робіт не проводив, а в 2008 року свідоцтво на право власності на нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку, а тому вважаючи винесені відповідачем припис та постанову незаконними звернувся до суду та просив їх скасувати.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2013 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №16 від 11.04.2013 року. Визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №22 від 08.04.2013 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області, подавши на неї апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що об'єкт, який ними перевірявся, не введений в експлуатацію у встановленому законом порядку, а тому його експлуатація є забороненою. В зв'язку з цим оскаржуваний припис та постанова про притягнення позивача до відповідальності відповідають нормам чинного законодавства.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, а інші особи, які беруть участь в справі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте в судове засідання не прибули, що є підставою для її розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

У справі встановлено, що Інспекція ДАБК у Волинській області на підставі звернення виконавчого комітету Ковельської міської ради №3.16/105 від 06.03.2013 року, наказу №1/06-02 від 01.04.2013 року «Про проведення позапланової перевірки» було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За результатами даної перевірки складено Акт від 08.04.2013 року, яким встановлено порушення позивачем частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 року «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», а саме: у позивача відсутні документи, які надають право експлуатації приміщення з магазином і офісом, розташованого за адресою м. Ковель, вул. Косачів,8.

Враховуючи виявлені порушення, відносно ТзОВ «ВКП «Каскад» був складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.04.2013 року та винесений припис №22 від 08.04.2013 року, яким зобов'язано позивача оформити дозвільні документи на право експлуатації об'єкта до 20.05.2013 року.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі акта перевірки та протоколу від 08.04.2013 року заступником начальника Інспекції ДАБК у Волинській області винесено постанову №16 від 11.04.2013 року, якою ТзОВ «ВКП «Каскад» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 51615,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТзОВ «ВКП «Каскад» зареєстроване право власності на нежитлове приміщення загальною площею 230,4 кв.м., куди згідно технічного паспорта об'єкта нерухомого майна станом на 04.06.2003 року входить приміщення магазину та адміністративного корпусу, а тому підприємство має право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Факт державної реєстрації об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно свідчить про те, що такий об'єкт є прийнятим в експлуатацію.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради №229 від 12.06.2001 року Волинським бюро технічної інвентаризації оформлено право власності за Виробничо-комерційним підприємством «Каскад» на приміщення площею 234,1 кв. м., розташоване за адресою: м. Ковель, вул. Косачів,8, та внесено запис в реєстрову книгу за №119 від 13.06.2001 року. Дана обставина стверджується копією Свідоцтва про право власності серії АБ №15170.

В період з 2001 по 2003 роки позивачем було проведено ремонтні роботи в даному приміщенні, внаслідок яких загальна площа будівлі зменшилась на 3,7 кв. м.

В матеріалах справи містяться дані про те, що 04.06.2003 року на замовлення ТзОВ «ВКП «Каскад» комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної документації» було виготовлено технічний паспорт на приміщення, розташоване за адресою: м. Ковель, вул. Косачів, 8, який є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа. Відповідно до технічного паспорта загальна площа приміщення складає 230,4 кв. м. Згідно експлікації приміщень по плану даного приміщення, воно складається з магазину загальною площею 41,5 кв.м. та адміністративного корпусу загальною площею 188,9 кв.м.

Згідно статей 316, 317, 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статей 320, 321 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як видно з витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, за ТзОВ «ВКП «Каскад» зареєстроване право власності на нежитлове приміщення загальною площею 230,4 кв.м.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ТзОВ «ВКП «Каскад» з моменту державної реєстрації права власності набуло права володіння, користування та розпорядження нерухомим майном, розташованим за адресою: м. Ковель, вул. Косачів, 8, загальною площею 230,4 кв. м.

Апелянт фактично вказує на використання позивачем нерухомого майна без його прийняття в експлуатацію згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так, частиною 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно пункту 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за №157/6445 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, реєстрація права власності на об'єкт містобудування є завершальним етапом всього процесу будівництва, тобто свідчить про завершення останнього.

З наведеного випливає, що факт державної реєстрації об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно свідчить про те, що такий об'єкт є прийнятим в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи викладене, видані позивачу документи про право власності підтверджують прийняття ТзОВ «ВКП «Каскад» в експлуатацію приміщення загальною площею 230,4 кв.м.

Більше того, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» набрав чинності 12.03.2011 року, постанова Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 року «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» - 30.04.2011 року.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не вправі був застосовувати норми зазначених актів законодавства до правовідносин, що виникли у 2003 році.

Разом з тим, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» не передбачено окремого чи повторного введення в експлуатацію приміщень, які в цілому складають нежитлову будівлю - об'єкт нерухомого майна, що був введений в експлуатацію та зареєстрований в Реєстрі прав власності на нерухоме майно до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (використання приміщення із магазином та офісом без прийняття в експлуатацію не ґрунтується на вимогах законодавства та є протиправним.

Покликання апелянта на те, що ТзОВ «»ВКП «Каскад» проводиться будівництво на перевіреному об'єкті, про що свідчить декларація про початок будівельних робіт від 03.04.2012 року зареєстрована 12.04.2012 року №ВЛ 08312056826, суд до уваги не бере, оскільки фактично будівельних робіт позивач не проводив.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до частини другої статті 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами законність прийнятих ним рішень.

З урахуванням викладеного судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і не спростовують рішення суду першої інстанції, яке прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним та всебічним з'ясуванням усіх обставин справи.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2013 року у справі №803/971/13а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : О.Б. Заверуха

А.Р. Курилець