Ухвала суду № 44314631, 21.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 357/2946/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Бондаренко О.В. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом Управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київській області про зобов'язання провести перерахунок та виплату основної державної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах, визначених нормами Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2014 року.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2015 року позов задоволено за період з 31.06.2014 року по 02.08.2014 року: зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачам додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю та надбавку до пенсії за проживання на радіоактивно забрудненій території у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вказаний період.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіряючи правильність встановлення обставин справи судом першої інстанції та його висновків, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесений до 1 категорії, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має ІІІ групу інвалідності.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону пенсії особам, віднесеним до категорії І, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІIІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 Закону № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам ІІI групи - у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата до пенсії, яка становить - одна мінімальна заробітна плата.

Всупереч ст. ст. 39, 50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до постанов КМУ, а не у співвідношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

В зв'язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що починаючи з 01 січня 2014 року Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції Закону України від 06 липня 2014 року не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Проте, Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції від 31 липня 2014 року, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про обґрунтованість позовних вимог в частині проведення виплат основної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, меншому, ніж передбачено ст. ст. 39, 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 31 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, визнавши, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197 ч.1, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.