Ухвала суду № 44314504, 19.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2375/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

19 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М.,При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату, про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 пред'явив позов до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату, в якому просив: визнати неправомірними дії Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату щодо відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності, спричиненої захворюванням, що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції; зобов'язати Міністерство оборони України, Київський міський військовий комісаріат нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням другої групи. інвалідності, спричиненої захворюванням, що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у розмірі 30-місячного грошового забезпечення за останньою штатною посадою, виходячи з грошового забезпечення, передбаченого ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5 на підставі наказу начальника залізничних військ від 28 вересня 1990 року № 0258 звільнений з військової служби в запас згідно статті 59 пункт «б» за станом здоров'я.

За наслідком розгляду питання щодо призначення і виплати позивачу одноразової грошової з підстав отримання ним інвалідності під час проходження військової служби, Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги (надалі також - Комісія), дійшла до висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги (згідно витягу із Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22.05.2014р.) (надалі також - Протокол ).

Як вбачається зі змісту Протоколу, підставою відмови у виплаті позивачеві одноразової грошової допомоги слугувало те, що виплату одноразової грошової допомоги було введено Законом України від 04.04.2006р. №3597-IV «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», який набрав законної сили 10.05.2006р. Також, Комісією зазначено, що зважаючи на те, що закон не має зворотної дії в часі, та приймаючи до уваги той факт, що позивача було звільнено зі служби ще у 1990 році, ОСОБА_5 не має права на отримання одноразової грошової допомоги визначеної положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», (далі по тексту - Закону № 2011-XII) Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії НОМЕР_1 від 16.02.2012 року (копія якого міститься у матеріалах справи), позивачеві було встановлено другу групу інвалідності довічно. Причиною інвалідності стало захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 3 Закону №2011-XII, дія цього Закону поширюється на:1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей;2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; 3) військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 16 Закону (у редакції Закону України від 03 листопада 2006 року № 328-V, яка була чинною на день встановлення позивачеві інвалідності II групи) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (надалі по тексту також - Порядок № 499).

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 499, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 30-місячного грошового забезпечення (інвалідам II групи).

Окрім того, з системного аналізу вищенаведених норм законодавства обумовлюється висновок проте, що законодавець моментом виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги в порядку Закону №2011-XII визначає не дату його звільнення з військової служби, а саме дату встановлення інвалідності, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відтак, доводи відповідачів про не поширення на позивача дії положень Закону №2011-XII з підстав звільнення позивача у період не існування вказаного нормативно - правового акту, є такими, що не носять правового підґрунтя, з огляду на що, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2015 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Собків Я.М.

Ключкович В.Ю.