Постанова № 44313774, 19.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 травня 2015 року № 826/5869/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабтайм"

до

Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про

визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лабтайм» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій щодо висновків викладених в акті від 22.10.2014 №5185/26-58-22-01-17/38050791; визнання протиправними дій щодо коригування в електронній базі АІС «Податковий блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Лабтайм» за період з 01.05.2014 по 31.05.2014; зобов’язання відновити в електронній базі АІС «Податковий блок» показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Лабтайм» за період з 01.05.2014 по 31.05.2014.

Позов обґрунтовано тим, що висновки викладені в акті від 22.10.2014 №5185/26-58-22-01-17/38050791 є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами. Крім того, позивач вказує, що коригування податкових зобов’язань на підставі акту від 22.10.2014 №5185/26-58-22-01-17/38050791 суперечить вимогам Податкового кодексу України.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві – заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Лабтайм» щодо підтвердження господарських операцій із ТОВ «ТД «Трейдторг» за період з 01.05.2014 по 31.05.204, за результатом якої складено акт від 22.10.2014 №5185/26-58-22-01-17/38050791 (далі – акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевірку проведено відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 , пп. 82.1, пп. 82.2 ст. 82, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом на адресу позивача було направлено запит від 03.09.2014 про надання інформації та її документального підтвердження.

Судом встановлено, що позивач листом від 17.09.2014 повідомив податковий орган про складання вказаного вище запиту з порушенням норм Податкового кодексу України та витребувані документи не надав.

Оскільки позивачем не надано пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит податкового органу, отже перевірку позивача проведено за наявності підстав визначених п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою не підтверджено задекларовані ТОВ «Лабтайм» податкові зобов’язання з ПДВ за період з 01.05.2014 по 31.05.2014 в частині поставки по ланцюгу товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ «ТД «Трейдторг»; не підтверджено задекларований ТОВ «Лабтайм» податковий кредит з ПДВ за період з 01.05.2014 по 31.05.2014 по контрагенту постачальнику ТОВ «ТД «Трейдторг».

Щодо посилання позивача на первинні бухгалтерські документи по фінансово-господарським відносинам з ТОВ "ТД "Трейдторг" суд зазначає, що до перевірки було надано позивачем лише копію договору, копії видаткових та податкових накладних, рахунки на оплату, інші бухгалтерські документи до податкового органу не надавались.

Суд роз'яснює право позивача на звернення до податкового органу з заявою про проведення перевірки та наданням всіх бухгалтерських документів по фінансово-господарським відносинам з ТОВ "ТД "Трейдторг".

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984 (далі – порядок).

Відповідно до п. 3 Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

Згідно із п. 4 Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 5 Порядку за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Судом встановлено, що акт від 22.10.2014 №5185/26-58-22-01-17/38050791 оформлено відповідно до вимог п. 4-6 порядку та містить виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства, обставини фінансово-господарської діяльності платника податків (позивача) з посиланням на бухгалтерські документи.

Акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би порушував права та інтереси позивача, незгода з висновками, викладеними в акті перевірки не є підставою для визнання протиправними дії щодо проведення перевірки та складання акту перевірки.

Висновки податкового органу викладені в перевірки, самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси позивача. Складений відповідачем акт є різновидом податкової інформації.

Не прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення про визначення грошових зобов’язань позивачу не порушує прав та інтересів платника податків, якого перевірили податкові органи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 13.06.2013 №К/800/15324/13.

Частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення, дія чи бездіяльність прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення, дія чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Висновки акту перевірки безпосередньо не порушують права, свободи та інтереси позивача, отже позовні вимоги в частині про визнання протиправними дій щодо висновків викладених в акті від 22.10.2014 №5185/26-58-22-01-17/38050791 не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо коригування в електронній базі АІС «Податковий блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Лабтайм» за період з 01.05.2014 по 31.05.2014; зобов’язання відновити в електронній базі АІС «Податковий блок» показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Лабтайм» за період з 01.05.2014 по 31.05.2014, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом не було проведено коригування задекларованих позивачем податкових зобов’язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки.

Отже доводи позивача про зміну показників податкових зобов’язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки є необґрунтованими.

Відповідно статті 16 Закону України “Про інформацію” податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податкового кодексу України.

Статтею 71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань

Згідно з положеннями статей 72, 74 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

На час звернення позивача до суду із адміністративним позовом, чинними є Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013 (далі – Методичні рекомендації №165).

Згідно з пунктом 1.1 Методичних рекомендацій №165, вони були запроваджені в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

В пункті 1.3 Методичних рекомендацій №165 визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи “Податковий блок” - “Реєстрація ПП”, “Обробка податкової звітності та платежів”, “Податковий аудит”, “Аналітична система”, “Облік платежів”; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ “Митниця”; підсистема “Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС “Реєстри платників податків”.

Єдина система “Податковий блок” та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Внесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов'язком податкового органу.

Автоматизована система створена для службового користування, у зв'язку з чим наявні в ній відомості не можуть порушувати прав та інтересів позивача, оскільки рішенням, яке впливає на права платника податків є саме податкове-повідомлення рішення, а не акт або довідка.

Таким чином, внесення відповідачем змін до відомостей автоматизованої інформаційної системи “Податковий блок” про результати перевірки не є діями, що порушують права платника податків.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 09.12.2014 №21-511а14 (ЄДРСР 42202884), включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України колегія суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого правового висновку: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Враховуючи, що перевірку позивача проведено відповідно до згадуваних норм Податкового кодексу України, оскільки податковим органом не змінено показники податкових зобов’язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки, враховуючи, що дії щодо складання акту перевірки, внесення інформації викладеної в акті перевірки до АІС «Податковий блок» безпосередньо не порушує права, свободи та інтереси позивача, отже суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає адміністративний позов ТОВ “Лабтайм” необґрунтованим та дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись статтями 69-71, 94, 128, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда