Постанова № 44312710, 12.05.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

12 травня 2015 року Справа № 814/577/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючий суддя Желєзний І.В. судді Лебедєва Г.В., Марич Є.В. секретар Зощак В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_2,Миколаїв,54025 АДРЕСА_1, 54048

доМіністерства оборони України, Повітрофлотський проспект, 6,Київ,03168 Військової частини А0224 Збройних Сил України, пр-т Г.Сталінграду, 72,Миколаїв,54025

провизнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України (далі по тексту також - відповідач 1, МОУ) та військової частини А0224 Збройних Сил України (далі по тексту також - відповідач 2, військова частина, ВЧ) щодо залишення без задоволення рапорту про дострокове припинення (розірвання) контракту; зобов'язати відповідачів достроково припинити (розірвати) контракт та звільнити позивача з військової служби.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 07.10.2014 року ним подано рапорт про дострокове припинення контракту та звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі п.«д» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (укладення шлюбу з громадянкою Російської Федерації), який безпідставно був відхилений командуванням військової частини.

Відповідачі позов не визнали, в запереченнях вказавши про відсутність підстав для розірвання контракту з врахуванням особливого періоду в Державі (оголошення мобілізації, проведення антитерористичної операції з залученням Збройних сил України).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», відповідними положеннями про проходження військової служби та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оборону" з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) в Україні настає особливий період.

Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено такі поняття, а саме:

мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби, проводиться з підстав, передбачених ч.6 ст.26 цього Закону, згідно якої контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України (п. «д»).

Постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 12.06.2013 року затверджено перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби осіб рядового і начальницького складу, який містить в собі таку сімейну обставину як укладення шлюбу військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу із громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, яка постійно проживає за межами України.

При цьому, ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» встановлено особливості звільнення військовослужбовців за сімейними обставинами та їх вичерпний перелік під час дії особливого періоду :

- виховання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);

- утримання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дитини віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи;

- необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;

- наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

При цьому, військовослужбовці також можуть бути звільнені з військової служби з підстав, передбачених пунктами "в", "г", "е", "є", "и" частини шостої та пунктами "в", "г", "е", "є" частини сьомої цієї статті.

Зазначений перелік не містить такої підстави для звільнення як укладання шлюбу з громадянином іншої країни або з громадянином, що постійно мешкає на території іншої держави.

Порядок проходження військової служби регулюється Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153/2008 (далі по тексту також - Положення), та Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170. Розділом XIV Положення визначені особливості проходження військової служби в особливий період. Так, відповідно до пп. 2 п. 252 розділу XIV вказаного Положення, у разі оголошення мобілізації усі військовослужбовці, які перебувають на цей час на військовій службі у Збройних Силах України, звільненню в запас не підлягають, за винятком військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до 16 років (такі військовослужбовці-жінки можуть продовжувати військову службу тільки за власним бажанням).

Відповідно до п. 233 Положення військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) військовий комісаріат, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Пункт 225 Положення передбачає, що звільнення військовослужбовців з військової служби на підставах, передбачених частинами шостою і сьомою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", здійснюється:

1) у військових званнях до старшого сержанта (головного старшини) включно за всіма підставами - командирами полків (кораблів 1 рангу), бригад та посадовими особами, які мають рівні або вищі з ними права щодо видання наказів по особовому складу;

2) у військових званнях до старшого прапорщика (старшого мічмана) включно за всіма підставами - командирами корпусів, посадовими особами, які мають рівні або вищі з ними права щодо видання наказів по особовому складу;

3) у військових званнях до майора (капітана 3 рангу) включно за всіма підставами (крім звільнення осіб офіцерського складу через службову невідповідність та у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) - командувачами видів Збройних Сил України, а також першим заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України;

4) у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами, крім звільнення осіб офіцерського складу через службову невідповідність, - першим заступником Міністра оборони України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, командиром військової частини А0515;

5) у військових званнях до генерал-лейтенанта (віце-адмірала) включно за всіма підставами - Міністром оборони України;

6) у військових званнях генерал-полковника (адмірала), генерала армії України - Президентом України.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 в званні лейтенанта проходить військову службу на посаді командира взводу зв'язку розвідувальної роти військової частини А0224 високомобільних десантних військ сухопутних військ Збройних Сил України на підставі укладеного контракту від 31.08.2012 року.

17.03.2014 року Указом Президента України "Про часткову мобілізацію" оголошено про проведення часткової мобілізації протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Указом Президента України від 06.05.2014 року "Про часткову мобілізацію" оголошено про проведення часткової мобілізації протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом.

За пропозицією Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 21.07.2014 року "Про часткову мобілізацію" оголошено про проведення часткової мобілізації протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом.

З метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 14.01.2015 року "Про часткову мобілізацію" оголошено про проведення часткової мобілізації у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Отже, з оголошенням часткової мобілізації 17.03.2014 року в Україні настав особливий період.

27.09.2014 року позивачем укладено шлюб з громадянкою Російської Федерації ОСОБА_3, яка постійно проживає у м.Нелідово Тверської області Російської Федерації.

07.10.2014 року ОСОБА_1 подано рапорт про дострокове припинення (розірвання) контракту та звільнення його з військової служби за сімейними обставинами (укладення шлюбу з громадянкою іншої країни), який не було задоволено.

Аналіз встановлених в судовому засіданні обставин в контексті нормативно-правових актів, якими регулюються спірні правовідносини, вказує на те, що з оголошенням часткової мобілізації 17.03.2014 року в Україні настав особливий період, а тому у сторін відсутні підстави для припинення (розірвання) контракту та звільнення позивача з військової служби з підстав укладення військовослужбовцем шлюбу з громадянкою іншої країни.

Вищенаведене вказує на невмотивованість позовних вимог, що є підставою для відмови в позові.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Головуючий суддя І. В. Желєзний

Судді Г. В. Лебедєва

Є. В. Марич