Постанова № 44312426, 19.05.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р. Справа № 809/1793/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника позивача Ткачук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості - виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового Державного соціального страхування України на випадок безробіття

до ОСОБА_2

про стягнення коштів у сумі 1686,41 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

30.04.2015 року Івано-Франківський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового Державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення коштів в сумі 1686,41 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пунктів 2, 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", будучи зареєстрованою з 16.01.2013 року в Івано-Франківському міському центрі зайнятості як безробітна особа, одночасно виконувала роботи з продажу продукції на Дочірнє підприємство «Торговий дім «Росана» ТОВ «Росан-Агро» згідно договору про надання послуг від 01.03.2013 року. Внаслідок цього, відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю за період з 23.01.2013 року по 03.06.2013 року в розмірі 1686,41 грн.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, явку представника не забезпечила. Направлена на вказану в позовній заяві та в матеріалах справи (заява відповідача від 16.01.2013 року) адресу місця проживання відповідача: АДРЕСА_1, рекомендована кореспонденція з ухвалою суду про відкриття провадження у справі, інформацією про права та обов'язки та повісткою про виклик до суду, повернулась назад до суду з відміткою установи зв'язку про неможливість вручення вказаної кореспонденції «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставини, суд дійшов висновку про те, що судова повістка про дату й час проведення судового засідання в даній справі вручена відповідачу належним чином.

Згідно вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 16.01.2013 року ОСОБА_2 звернулася до Івано-Франківського міського центру зайнятості зі заявою про надання їй статусу безробітної відповідно до законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

При зверненні до Івано-Франківського міського центру зайнятості про надання статусу безробітного, відповідач у заяві від 16.01.2013 року повідомила, що на час звернення до позивача вона як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрована, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не укладала договорів цивільно-правового характеру, пенсію не отримує, немає права на пенсію за віком, на пільгових умовах та за вислугу років, не є членом особистого селянського господарства. В цій заяві відповідач також зобов'язувалася своєчасно повідомляти службу зайнятості про всі зміни своїх даних, які внесені у персональну картку.

Як видно з персональної картки відповідача, 16.01.2013 року ОСОБА_2 надано статус безробітної. В персональній картці відповідача, заповненій на підставі її звернення до центру зайнятості, не має даних про те, що відповідач є зайнятою особою та отримує будь-який дохід.

Зі змістом особової картки відповідач ознайомлена під розписку в день подання заяви та надання їй статусу безробітної.

16.03.2015 року позивачем на підставі інформації отриманої при обміні даними з ДПІ за 2 квартал 2013 року, складено акт № 364 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", яким встановлено, що ОСОБА_2 прийнята на роботу згідно договору № 01 від 01.03.2013 року про надання послуг на посаду продавця продовольчих товарів, звільнена з роботи 01.08.2013 року (а.с. 8).

Зі складеного між ДП ТД «Росана» ТОВ «Росан-Агро» та відповідачем акту приймання-передачі робіт згідно договору № 01 про надання послуг від 01.03.2013 року видно, що відповідачем було надано вказаному товариству послуги з продажу продукції за період з 01.08.2013 року по 01.08.2013 року на загальну суму 65,00 грн., в тому числі податок з доходів фізичних осіб (а.с. 10-11).

При розгляді даної справи судом враховано наступні норми законодавства України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

За змістом частини 1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" № 5067-VI від 05/07/2012 року, зайнятість - це не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно, а безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14 лютого 2007 року, який був чинний на час звернення ОСОБА_2 до центру зайнятості про надання їй статусу безробітної, служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що під час проведення реєстрації громадянина працівник центру зайнятості із застосуванням автоматизованої системи заповнює персональну картку особи, що звернулася до центру зайнятості (далі - картка), в якій зазначаються особисті дані особи, відомості про останнє місце роботи або вид діяльності, що визначений пунктом 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", підстава припинення трудових відносин відповідне до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально, та ознайомлює громадянина з пам'яткою "Ваші права - Ваші обов'язки". Форму картки та пам'ятки затверджує Мінсоцполітики.

За правилами частин другої та третьої статтi 36 Закону № 1533-III, яка визначає права, обов'язки та вiдповiдальнiсть застрахованих осiб, такi особи, зареєстрованi в установленому порядку як безробiтнi, зобов'язанi своєчасно подавати вiдомостi про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соцiальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартостi наданих соцiальних послуг застрахованiй особi внаслiдок умисного невиконання нею своїх обов'язкiв та зловживання ними стягується з цiєї особи вiдповiдно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соцiальних послуг.

Одним iз видiв матерiального забезпечення на випадок безробiття згiдно iз частиною першою статтi 7 Закону № 1533-III є допомога по безробiттю.

Згiдно з пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробiттю, у тому числi одноразової її виплати для органiзацiї безробiтними пiдприємницької дiяльностi, затвердженого наказом Мiнiстерства працi та соцiальної полiтики України вiд 20 листопада 2000 року № 307, зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, якщо пiд час одержання допомоги по безробiттю безробiтний своєчасно не подав вiдомостi про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числi встановленi пiд час розслiдування страхових випадкiв та обґрунтованостi виплати матерiального забезпечення, з безробiтного стягується сума виплаченої допомоги по безробiттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробiтний вiдмовився добровiльно повернути зазначенi кошти, то питання щодо їх повернення вирiшується у судовому порядку.

Вiдповiдно до пiдпункту 1 пункту 5.5 роздiлу 5 зазначеного Порядку виплата допомоги по безробiттю припиняється, зокрема, у разi працевлаштування безробiтного, зайняття пiдприємницькою або iншою дiяльнiстю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо вiд цiєї дiяльностi, виконання робiт (послуг) за цивiльно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрацiї як суб'єкта пiдприємницької або iншої дiяльностi, виконання робiт (послуг) за цивiльно-правовими угодами).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що саме на застраховану особу, яка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна та отримує відповідну матеріальну допомогу по безробіттю, покладено обов'язок повідомляти такий центр зайнятості про будь-які обставини, які впливають на умови виплати цієї допомоги, зокрема, й про отримання будь-якого доходу, в тому числі й на підставі цивільно-правових угод. Не надання застрахованою особою центру зайнятості такої інформації свідчить про невиконання нею своїх обов'язкiв та вiдповiдно до частини третьої статтi 36 Закону № 1533-III є пiдставою для стягнення з неї суми виплаченого забезпечення.

В даному випадку, з огляду на вказані вимоги закону, відповідач повинна була повідомити центр зайнятості, про те, що вона отримує винагороду на підставі договору про надання послуг № 01 від 01.03.2013 року, оскільки вказана обставина є такою, що впливає на умови виплати забезпечення і надання соціальних послуг, оскільки особа згідно вимог закону не може вважатися безробітною.

Крім того, суд вказує на те, що у заяві від 16.01.2013 року ОСОБА_2 повідомляла центр зайнятості про те, що вона зобов'язувалася своєчасно повідомляти службу зайнятості (позивача) про всі зміни її даних, які внесені у персональну картку.

Судом встановлено, що за період з 01.03.2013 року по 03.06.2013 року відповідачу виплачено 1686,41 грн. допомоги по безробіттю, що підтверджується розрахунком позивача № 23 від 18.03.2015 року.

Відповідно до пункту 1 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року за № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року за № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пункту 16 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та частини третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пунктом 7 Порядку, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Позивачем за наслідками розгляду акту Івано-Франківського міського центру зайнятості про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" оформлено наказ за № 110 від 20.03.2015 року про повернення відповідачем коштів, виплачених їй як допомога по безробіттю в розмірі 1686,41 грн. (а.с. 12).

20.03.2015 року відповідач наручно отримала повідомлення за № 863-06/10-15 від 20.03.2015 року про повернення коштів, що підтверджується її розписеою на примірнику вказаного повідомлення (а.с. 13).

Відповідач в порушення вищевказаних вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не повернула позивачу незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 1686,41 грн.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що протиправно отримана ОСОБА_2 допомога по безробіттю в розмірі 1686,41 грн. підлягає поверненню Івано-Франківському міському центру зайнятості - робочому органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового Державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Таким чином, даний адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості - виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового Державного соціального страхування України на випадок безробіття (місцезнаходження: Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Набережна ім. В.Стефаника, будинок 34-Б, р/р 37173300901002, банк отримувача: ГУДКСУ в м. Івано-Франківську, МФО 836014, ЄДРПОУ 19390067) кошти в розмірі 1686 (одну тисячу шістсот вісімдесят шість) гривень 41 копійку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 21.05.2015 року.