Постанова № 44312381, 19.05.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р. Справа № 809/1743/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника позивача Іванишина Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області

до Приватної агрофірми "Дністер"

про стягнення заборгованості в сумі 5011,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

29.04.2015 року Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватної агрофірми "Дністер" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 5011,24 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата якої здійснена позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України в період з 01.03.2015 року по 30.04.2015 року в розмірі 5011,24 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.21), причини неявки суду не повідомив. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.

За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що Приватна агрофірма "Дністер" 14.02.2000 року зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.02.2015 року. Відповідач взятий на облік Управлінням Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Фізичним особам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які відпрацювали відповідний стаж роботи у Приватній агрофірмі "Дністер" із шкідливими і важкими умовами праці та досягла визначеного віку, позивачем призначено пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме як багатодітним матерям, які працюють в сільськогосподарському виробництві, що підтверджується протоколами № 105 від 01.10.2001 року, № 5704 від 12.08.2004 року та № 19104 від 31.12.2009 року. Вказані рішення Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області не оскаржувалося, а, отже, є чинним. Доказів протилежного суду не подано.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керувався нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

На час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відповідно до статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підприємствами підлягають пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до досягнення працівниками віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, із змінами та доповненнями (далі - Інструкція).

Так, пунктом 6.4. Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та доведення їх до підприємств у відповідних розрахунках для подальшого відшкодування таких витрат - покладено на позивача, тоді як відповідач зобов'язаний здійснити до 25-го числа щомісяця відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених позивачем в розрахунках.

В судовому засідання судом з'ясовано, що позивач надіслав відповідачу рекомендованим листом розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, з відміткою про отримання 22.01.2015 року (а.с.13).

Зі змісту вказаного розрахунку, відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу щомісячно 2505,62 грн. витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за віком, призначеної ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Однак відповідачем не здійснено відшкодування фактичних витрат позивача на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, понесених позивачем у березні-квітні 2015 року на загальну суму 5011,24 грн. Вказана заборгованість підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості за період з 01.03.2015 року по 30.04.2015 року (а.с.14).

Доказів оплати спірної суми заборгованості, виконання обов'язку в інший спосіб, припинення існування такого обов'язку з будь-яких підстав відповідач до суду не подав, а судом самостійно відповідно до вимог частини 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України таких доказів не виявлено.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної агрофірми "Дністер" (ідентифікаційний код 30796475, місцезнаходження: 78042, Івано-Франківська область, Тлумацький район, село Ісаків) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 20550949, що знаходиться за адресою: 78000, Івано-Франківська область, Тлумацький район, місто Тлумач, площа Данила Галицького, будинок 15) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 5011 (п'ять тисяч одинадцять) гривень 24 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 21.05.2015 року.